Постановление суда № 131003121, 15.10.2025, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1175/25

2/467/434/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Явіци І.В.

з участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду з с-щі Арбузинка цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ:

Вказана цивільна справа перебуває у спрощеному позовному провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області з 28 серпня 2025 року.

Сторони в судове засідання, призначене на 15 жовтня 2025 року, не з`явились, причин свого неприбуття не повідомляли, хоча сповіщались про його дату, час і місце проведення у встановленому законом порядку.

З цим суд, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобуна підставі положень ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Проте, представник позивача направила до суду заяву, якою порушила питання про залишення позову без розгляду.

Причин цьому не зазначала.

Тому в силу приписів ч.1 ст.223 ЦПК України, з урахуванням належного сповіщення учасників справи про це провадження, суд вважав за можливе вирішити винесене на його розгляд питання за відсутності сторін.

У даному контексті суд виходив із принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого, зокрема, у ст. 13 ЦПК України.

Так, згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ч.3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом ч.4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У даному випадку позивач через свого представника ініціює залишення позову без розгляду.

Звідси суд, діючи в межах принципу диспозитивності цивільного судочинства, вважає, що відповідна заява представника позивача підлягає до задоволення на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, згідно якого суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

КЦС ВС у постанові від 20 травня 2024 року у справі № 202/16597/23 вказав, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормамиЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормамиЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

В ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету (частинатретястатті257 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, єЗакон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 4 частинипершоїстатті7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, за змістом наведеної норми вказаного Закону у випадку залишення судом позову без розгляду на підставі відповідної заяви позивача сплачена останнім сума судового збору не повертається.

З цих мотивів, керуючись ст.ст. 257, 259-261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача задовольнити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - залишити без розгляду.

Залишення позову без розгляду не позбавляє права на повторне звернення до суду.

В силу ч.2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Суддя Ірина Явіца