Постановление суда № 131002941, 08.10.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/787/25

Провадження № 1-кп/466/508/25

У Х В А Л А

про продовження строку тримання під вартою

07 жовтня 2025 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку тримання під вартою строком на 60 діб у кримінальному провадженні №12024140000000897 від 18.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 4 ст. 286-1 КК України,-

в с т а н о в и в:

в провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 135, ч. 4 ст. 286-1 КК України.

07.10.2025 прокурор Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначення застави, враховуючи, що строк тримання обвинуваченого під вартою завершується 11.10.2025 року.

В обгрунтування клопотання зазначає, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 завершується 11.10.2025 року, а тому виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого та заподіло потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України. Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у завідомому залишенні без допомоги осіб, які перебували в небезпечному для життя стані і позбавлені можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілих в небезпечний для життя стан, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України. Наголошує, що існують достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може здійснювати дії з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, внаслідок чого є підстави вважати що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є актуальними та не відпали.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи, наведені у письмовому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив щодо клопотання прокурора, адвокат ОСОБА_7 подав письмове заперечення щодо клопотання прокурора і просив застосувати заставу, оскільки це буде розумним та достатнім для виконання ним процесуальних обов`язків, усуне необхідність витрачати на нього державні кошти, утримуючи його в установі виконання покарань та надасть можливість обвинуваченому працювати, платити податки для держави і утримувати малолітнього сина.

Вивчивши клопотання, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу щодо заявленого клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд враховує вимоги п.п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Водночас, відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважа- ючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Ризики, зазначені в клопотанні не зменшилися та продовжують мати місце на даний час.

Суд виходить із принципу забезпечення захисту інтересів суспільства, які переважують правило поваги до особистої свободи, оскільки життя людини є найвищою цінністю, а ОСОБА_6 обвинувачуються, в тому числі, у вчиненні злочину, внаслідок якого спричинено загибель двох неповнолітніх дітей, який він вчинив у стані алкогольного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» №12369/86 від 26.06.1991 вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Із вказаного рішення Європейського суду вбачається, що попереднє ув`язнення може бути застосоване стосовно до особи, яка обвинува- чується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення.

Обвинуваченому ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова 19.09.2024 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Строк тримання обвинуваченого під вартою без визначення розміру застави продовжувався у встановленому порядку та завершується 11.10.2025 р.

Вирішуючи питання доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує те, що:

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135, ч.4 ст.286-1 КК України, що є нетяжким та особливо тяжким кримі- нальним правопорушенням, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд вважає, що з врахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень і суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому судом в разі доведення його винуватості, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів, існують обґрунтовані ризики можливості переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та можливості вчинення іншого злочину, продовження злочинної діяльності, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений має можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

З урахуванням наведених обставин, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання передбаченого що застосування запобіжних заходів не пов`язаних з утриманням обвинуваченого під вартою, не попередить вчинення ним нових злочинів, не забезпечить його належної процесу- альної поведінки та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому з врахуванням вказаного вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою.

У відповідності до п. 2 ч.4 ст.183 КПК України суд вправі при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за недоцільне визначати обвинуваченим заставу.

Щодо заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 відносно продовженя запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту не спростовано обставин, які зазначені в клопотанні прокурора та на даний час не є такими, що можуть обґрунтувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

З урахуванням наведеного клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 2, 7, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку тримання під вартою строком на 60 діб у кримінальному провадженні №12024140000000897 від 18.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 4 ст. 286-1 КК України - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави, з 07 жовтня 2025 року по 05 грудня 2025 року включно.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 про визначення застави обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Для виконання копії ухвали скерувати у Державну установу «Львівська установа виконання покарання (№19) за місцем утримання обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копії ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.

Повний текст ухвали складено 08.10.2025.

Суддя ОСОБА_1