Постановление суда № 130987872, 13.10.2025, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3017/23

Провадження № 1-кп/204/270/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12022052630000636 внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань 16 жовтня 2022, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває вищевказана справа.

У судове засідання прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 . Клопотання прокурора обґрунтовано наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання на строк від 7 до 15 років позбавлення волі, у зв`язку з чим існує ризик переховування ОСОБА_5 від суду. Тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже саме по собі може бути підставою та мотивом до втечі. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обумовлюється тим, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою приховування раніше вчиненого або, будучи військовослужбовцем, з метою ухилення від відповідальності самовільно залишити місце служби, вчинивши кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.407-409 КК України. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовим позиціям, що викладені у рішеннях ЄСПЛ. Підстави для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні відсутні.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив суд його задовольнити, а також у зв`язку з неможливістю здійснення доставки обвинуваченого з ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке територіально перебуває у м. Жовиті Води, просив суд визначити місцем утримання обвинуваченого ДУ «ДУВП (№ 4)».

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, посилався на те, що обвинувачений вже три роки перебуває під вартою, натомість доказів його вини у вчиненні злочину не надано. Ризики вказані прокурором у клопотанні не підтверджені, оскільки свідки у кримінальному провадженні допитані, а отже впливати на них обвинувачений не може. Просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який. Щодо переміщення обвинуваченого для подальшого перебування під вартою до ДУ «ДУВП» заперечував в повному обсязі

Обвинувачений у судовому засіданні думку захисника підтримав.

Потерпіла у дане судове засідання не з`явилася, про час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Вивчивши подане клопотання прокурора, вислухавши позиції учасників судового розгляду, суд доходить таких висновків.

Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим у ст.177 КПК України ризикам.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого, його репутацію, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд уважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо існування ризику переховування, суд зазначає таке. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який є особливо тяжким злочином, тому оцінюючи ризик переховування, суд ураховує факт того, що існування вказаного ризику знаходиться у взаємозв`язку з іншими факторами, зокрема, те що на час вчинення злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 він проходив військову службу. Суд також враховує і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі доведення його винуватості у суді, оскільки вже навіть ця обставина спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності, що відповідає позиції ЄСПЛ щодо необхідності оцінки ризику втечі у світлі фактів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення у справах «Бекчиєв проти Молдови», «Панченко проти Росії»).

Оцінюючи наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, ураховуючи наявність встановленого судом ризику переховування від суду, вчинення останнім зазначених дій, з огляду на те, що обвинувачений є військовослужбовцем, що може мати наслідком вчинення іншого військового кримінального правопорушення.

За таких обставин, виходячи з необхідності уникнення встановлених ризиків, визначених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які з урахуванням плину часу дещо зменшилися, а саме в частині існування ризику впливу на свідків, однак продовжують існувати та свідчать про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У свою чергу, приходячи до такого висновку, суд уважає, що судове провадження на час розгляду клопотання прокурора не перебуває на стадії завершення, а враховуючи тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, характер та обставини інкримінованого злочину, у своєму взаємозв`язку поза розумним сумнівом дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Таким чином, суд уважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою виправдано за існування наведених вище обставин.

При цьому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про необхідність переміщення обвинуваченого з гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 до ДУ «ДУВП (№ 4)», оскільки прокурором не надано доказів неможливості тримання обвинуваченого в умовах гауптвахти, а також неможливості його доставки до приміщення суду.

Розглядаючи клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який суд зазначає, що обставини, на які посилається захисник не зменшують встановлені ризики та не вказують на можливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Крім цього, суд не приймає посилання захисника, як на підставу для зміни запобіжного заходу, те що стороною обвинувачення не доведено вчинення ОСОБА_5 інкримінованого злочину, оскільки на даному етапі судового розгляду питання щодо винуватості ОСОБА_5 не вирішується.

Ураховуючи викладене, положення ст.ст.177-178 КПК України, раціональність співставлення обраного обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з встановленими ризиками, які продовжують існувати на даний момент, ураховуючи відсутність обставин, які б давали можливість гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого за умов застосування більш м`якого запобіжного заходу, суд дійшов висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в умовах ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд, при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому, ураховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу,не визначаєрозмір заставиу кримінальномупровадженні,оскільки ОСОБА_5 повідомлено пропідозру ускоєнні злочину,який спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 183, 193, 194, 197, 331, 369- 372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 60 днів до 24 жовтня 2025 року включно.

У задоволенніклопотання сторонизахисту прозміну запобіжногозаходу націлодобовий домашнійарешт відмовити.

Копію ухваливручити прокурору,обвинуваченому танаправити ІНФОРМАЦІЯ_3 ,для виконання та відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 15 жовтня 2025 року.

Суддя ОСОБА_1