Решение № 130917675, 09.10.2025, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1786/25

Провадження № 2-а/376/86/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 року Сквирський районний суд Київської області складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.,

за участі секретаря судових засідань Гіптенко Є.О.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Химчука В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сквира адміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Химчук В.Л., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд з вказаним позовом, який мотивує тим, що постановою патрульного інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Дишлюка Р.Ю. від 12.06.2025 р. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн..

Відповідно до вказаної постанови, 12.06.2025 р. о 08 год. 17 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимогу п.9.2.б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 122 КУпАП.

З постановою не погоджується, вважає, що ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за порушення, якого не вчиняв. Вказує, що дана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необґрунтованою, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено місце скоєння адміністративного правопорушення та відсутні будь-які докази на доведення вини водія, матеріали справи не містять доказів, що підтверджували б факт порушення позивачем пунктів правил дорожнього руху що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Просив визнати протиправною та скасувати вказану постанову, провадження по справі закрити.

Ухвалою від 24.06.2025 р. провадження у справі відкрито та постановлено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того постановлено витребувати у патрульного інспектора 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управляння патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Дишлюка Р.Ю. належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , за результатами якої винесено постанову серії № ЕНА/№4951269 від 12.06.2025 р..

04.07.2025 р. від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими, а викладені твердження позивача є хибними. В обґрунтування вказав, що у графі № 7 постанови «До постанови додається» поліцейським було вказано відео з портативних камер Motorola VB 400 477663, 230364 та відеореєстратора 70 mai, які використовувались поліцейським у відповідності до наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки» також під час несення служби поліцейським використовувався відеореєстратор службового транспортного засобу. Вказує, що матеріали відеофіксації дають можливість встановити, що 12.06.2025 року о 08 год. 17 хв. в с. Великі Єрчики, вул. А. Коноплястого, було виявлено рух транспортного засобу Mercedes-Benz 310, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача, що здійснив поворот при цьому не увімкнувши світловий покажчик напрямку руху, після чого згідно з ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено вищевказаний транспортний засіб. Під час спілкування з водієм, поліцейський представився та назвав законну причину зупинки, а саме факт не ввімкнення світлового покажчика повороту при змінні напрямку руху. О 8 год. 53 хв. поліцейським було оголошено про початок розгляду справи та згідно з чинним законодавством ознайомлено водія з його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. У ході розгляду справи, на заявлене клопотання, позивача було ознайомлено з доказом факту вчинення адміністративного правопорушення, на що останній зазначив, що відео факту вчинення порушення показано на телефоні та не може бути доказом, однак поліцейський зазначив, що телефон є лише пристроєм відтворення запису, а сам факт порушення фіксувався відповідно до вимог наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 р.. Вказує, що розгляд справи відбувся у спеціальній, спрощеній процедурі і оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини 4 статті 258 КУпАП. Від отримання копії постанови позивач відмовився.

04.07.2025 року від представника відповідача Дишлюка Р.Ю. надійшли пояснення, у яких вказав, що викладені твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування вказав, що 12.06.2025 року о 08 год. 17 хв. в с. Великі Єрчики, вул. А. Коноплястого, було виявлено рух транспортного засобу Mercedes-Benz 310, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача, що здійснив поворот при цьому не увімкнувши світловий покажчик напрямку руху, після чого згідно з ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено вищевказаний транспортний засіб. Під час спілкування з водієм, поліцейський представився та назвав законну причину зупинки, а саме факт не ввімкнення світлового покажчика повороту при змінні напрямку руху. О 8 год. 53 хв. поліцейським було оголошено про початок розгляду справи та згідно з чинним законодавством ознайомлено водія з його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. У ході розгляду справи, на заявлене клопотання, позивача було ознайомлено з доказом факту вчинення адміністративного правопорушення, на що останній зазначив, що відео факту вчинення порушення показано на телефоні та не може бути доказом, однак поліцейський зазначив, що телефон є лише пристроєм відтворення запису, а сам факт порушення фіксувався відповідно до вимог наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 р.. Зазначає, що твердження позивача на відсутність в оскаржуваній постанові місця вчинення адміністративного правопорушення не відповідає дійсності, оскільки вказана постанова відповідає вимогам наказу МВС № 1395 та ст. 283 КУпАП. Від отримання копії постанови позивач відмовився.

19.08.2025 р. представник відповідача долучив копію оскаржуваної постанови.

У судовому засіданні позивач та його представник просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених у позові. Окрім того представник вказав, що відстань між транспортним засобом, яким рухався ОСОБА_1 та службовим автомобілем працівників поліції не дозволяла бачити чи був увімкнений світловий покажчик повороту, який виключився автоматично. Зазначив, що диски не можуть бути належним доказом, оскільки не можливо встановити що відеозапис було здійснено саме на відеореєстратор. Вказував, що постанову не вручали оскільки відмовився від отримання.

У судовому засіданні представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позовних вимог з мотивів викладених у відзиві та поясненнях.

Суд, враховуючи доводи сторін, дослідивши письмові докази, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Судом встановлено, що 12.06.2025 р. патрульним інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Дишлюком Р.Ю. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4159269, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки 08 год. 17 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимогу п.9.2.б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2ст. 122 КУпАП.

Вказаною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн..

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 1.1 ПДР встановлено, що ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п.1.3,1.9 ПДР).

Відповідно до п. 9.2.б ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

За диспозицією частини другої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Частиною 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Патрульний інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Дишлюк Р.Ю. є уповноваженим працівником підрозділу патрульної поліції Національної поліції, має звання старшого лейтенанта, а отже, у відповідності до ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення,зокрема, ч. 2 статті 122 КУпАП.

Відповідно до п.4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом №1395від 07.11.2015 (далі Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі, передбаченого частиною другою 122КУпАП.

Як передбачено п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачена частиною другою ст.122КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У пункті 4 розділу ІІІ Інструкції вказано, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Згідно з ч. 1ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу(ст. 251 КУпАП).

За змістом частин першої-третьої ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд звертає увагу, що у графі «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» постанови серії ЕНА № 4951269 вказано: «12.06.2025 року о 08 год. 17 хв. в с. Великі Єрчики, вул. А. Коноплястого», таким чином доводи позивача та його представника про те, що у постанові не зазначено місце скоєння адміністративного правопорушення відхиляється та не приймаються до уваги як такі, що суперечать матеріалам справи.

Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Як визначено статтею 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється доказами у справі.

У відповідності до статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною першою статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/ розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності,забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Представником відповідачів до відзиву додано DVD-диск з медіа-файлами, засвідченими електронно- цифровим підписом.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису події, на відеофайлі відеореєстратором зі службового транспортного засобу зафіксовано як ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz 310, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив поворот при цьому не увімкнувши світловий покажчик напрямку руху. Зазначений транспортний засіб було зупинено працівниками поліції за допомогою світлових та звукових спец сигналів, якими обладнано службовий транспортний засіб (а.с.32).

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У силу п. 9 частини першої статті 31 та статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» відеоспостереження за дотриманням позивачем Правил дорожнього руху інспектором зафіксовано у встановленому законом порядку, а сам відеозапис як доказ досліджувався ним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також надавався для його перегляду позивачеві на місці зупинки транспортного засобу.

Згідно з ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого2010 року).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови.

Керуючись ст.ст.6,7,9,11,44,73-78,90,241-246,286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення суду виготовлено 13.10.2025.

Суддя І.Г.Батовріна