Постановление суда № 130899322, 26.05.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-710/11

Провадження № 4-с/761/43/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Левицької Т.В.,

секретаря судового засідання Герасько Д.М.,

за участю представника скаржника ОСОБА_9.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на бездіяльність посадових осіб Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незняття арештів, обтяжень і заборон з нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_1 , Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на бездіяльність посадових осіб Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незняття арештів, обтяжень і заборон з нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії.

В своїй скарзі ОСОБА_1 просить зобов`язати державного виконавця чи іншу посадову особу управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешти, обтяження і заборони щодо боржника ОСОБА_1 , а саме:

- арешт нерухомого майна, заборони відчуження нерухомого майна в межах суми боргу в розмірі 4 463 591,47 грн., що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.03.2014 року;

- арешт нерухомого майна, на все нерухоме майно, що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.07.2014 року;

- арешт нерухомого майна, на все нерухоме майно, що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2015 року.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві були відкриті виконавчі провадження № НОМЕР_2 від 03.03.2014 року, № НОМЕР_3 від 15.07.2014 року, № НОМЕР_4 від 23.07.2015 року.

У вказаних виконавчих провадженнях стягувачем було Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», а боржником ОСОБА_2 , яка після одруження змінила прізвище на ОСОБА_2 .

Зазначає, що у вказаних виконавчих провадженнях був накладений арешт та заборони на майно боржника, які на даний час не скасовані.

За останнім виконавчим провадженням 21.12.2015 року державним виконавцем відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону від 21.04.1999 року № 606-XIV, що діяв на день прийняття рішення) винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувану. Після цього виконавчий документ не пред`являвся до примусового виконання.

Вказує, що на даний час всі зобов`язання за кредитним договором припинені шляхом повного виконання, тому вважає, що підстав для подальшого арешту майна ОСОБА_1 немає.

Представник заявника 10.07.2024 року звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про скасування арешту.

Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) своїм листом № 37664/3.1-24/вх.41565/3-24 від 18.07.2024 року повідомило представника про те, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу, просив скаргу задовольнити з наведених у ній підстав.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представника скаржника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів скарги, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2013 року позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № 359/П/23/2007-840 від 17.12.2007 року на загальну суму 582 024,95 доларів США, що еквівалентно у гривнях станом 27.07.2009 року становить 4 461 861,47 гривень. У частині позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_5 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 20 серпня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2013 року в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 змінено і викладено в такій редакції. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № 359/П/23/2007-840 від 17.12.2007 року на загальну суму 582 024,95 доларів США, що еквівалентно у гривнях станом 27.07.2009 року становить 4 461 861,47 гривень. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" заборгованість за кредитним договором № 359/П/23/2007-840 від 17.12.2007 року на загальну суму 582 024,95 доларів США, що еквівалентно у гривнях станом 27.07.2009 року становить 4 461 861,47 гривень. В частині стягнення судових витрат рішення скасовано і ухвалено нове в такій редакції. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" понесені судові витрати в розмірі 1 730,00 гривень. В решті залишено рішення суду без змін.

На підставі вказаного рішення Апеляційного суду м. Києва було видано виконавчий лист від 16.10.2013 року про стягнення коштів з ОСОБА_4 .

За вказаним виконавчим листом були відкриті виконавчі провадження у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, а саме: № НОМЕР_2 від 03.03.2014 року, № НОМЕР_3 від 15.07.2014 року, № НОМЕР_4 від 23.07.2015 року.

У даних виконавчих провадженнях стягувачем було Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», а боржником ОСОБА_1 .

У вказаних виконавчих провадженнях був накладений арешт та заборони на майно боржника, які на даний час не скасовані.

У виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.03.2014 року;

у виконавчому провадженні № № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.07.2014 року;

у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2015 року.

За останнім виконавчим провадженням 21.12.2015 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

В подальшому, 05.08.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги.

30.09.2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до вказаних договорів відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, у томі числі за кредитним договором № 359/П/23/2007-840 від 17.12.2007 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_4

23.04.2024 року між ТОВ «Брайт Інвестмент» та ОСОБА_7 укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги № 170424/1 від 23.04.2024 року, за яким право вимоги перейшло ОСОБА_7 . 02.07.2014 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 було укладено договір про припинення зобов`язань переданням відступного.

Згідно з вказаним договором припиняються всі та кожне із зобов`язань, визначені кредитним договором № 359/П/23/2007-840 від 17.12.2007 року, у тому числі договір поруки від 17.12.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_6 , договір поруки від 17.12.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_8 , всі договори застави цінних паперів від 17.12.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 , а сам кредитний договір вважається таким, що припинив свою дію.

В подальшому представник скаржника 10.07.2024 року звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про скасування арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, яка була чинною станом на день відкриття виконавчих проваджень та повернення виконавчого листа), (далі - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону № 606-XIV у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.

Згідно з ч. 5 ст. 47 Закону № 606-XIV повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 606-XIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Заявник, подаючи заяву до органу державної виконавчої служби про зняття арешту, зазначив про відсутність підстав для збереження застосованих виконавцем заходів у вигляді арешту майна для забезпечення реального виконання виконавчого документа. Збереження арешту, накладеного на його майно, порушує право останнього на вільне володіння, користування та розпорядження власним майном.

Закон № 606-XIV не врегульовує відносини щодо припинення заходів примусового виконання (зняття арешту) у разі завершення виконавчого провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV та закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, зокрема й за наявності на це волі самого стягувача.

Також вказане не врегульовується нині чинним Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

За таких умов, суд не вбачає протиправність у бездіяльності державного виконавця щодо незняття арешту.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується або фактичним виконанням судового рішення, або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425).

Судом встановлено, що строк пред`явлення виконавчого листа у цій справі закінчився, стягувач не заперечує проти скарги боржника.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Виконавчий документ по даній справі повернутий стягувачу, повторно до виконання не пред`являвся, що свідчить про закінчення строку пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання, а дублікат виконавчого документа може бути виданий лише у разі, якщо строк його пред`явлення до виконання не закінчився.

Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Ці норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовної діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) своїм листом № 30748/1.1-24/вх.33876/3-24 від 10.096.2024 року повідомило представника про те, що у вказаному Відділі на виконанні перебували вищевказані виконавчі провадження від 03.03.2014 року, 15.07.2014 року, 23.07.2015 року.

Проте зазначено, що державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону від 21.04.1999 року № 606-XIV, що діяв на день прийняття рішення) 11.06.2014року, 25.12.2014 року, 21.12.2015 року були винесені постанови про повернення виконавчого документу стягувачу. Дані виконавчі провадження знищено через закінчення строків зберігання. Станом на 10.06.2024 року відкриті виконавчі провадження, боржником по яких є ОСОБА_1 на виконанні не перебувають.

Отже, оскільки на виконанні в органах державної виконавчої служби відсутні виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , за обставин цієї справи наявні підстави для зобов`язання посадових осіб Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешти, обтяження і заборони щодо боржника ОСОБА_1 , у межах виконавчих проваджень за № НОМЕР_2 від 03.03.2014 року, № НОМЕР_3 від 15.07.2014 року, № НОМЕР_4 від 23.07.2015 року, оскільки надалі у застосуванні цих примусових заходів виконання рішення відсутня необхідність.

В іншій частині відмовити, оскільки судом не встановлено протиправних дій чи бездіяльності державного виконавця.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що подана скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129-1 Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 18, 260, 447, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Стягувач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» ((код ЄДРПОУ: 20025456, місцезнаходження: м. Київ, вул. Артема, буд. 15), Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ: 43315602, місцезнаходження: м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 32) на бездіяльність посадових осіб Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо незняття арештів, обтяжень і заборон з нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця чи іншу посадову особу управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати арешти, обтяження і заборони щодо боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- арешт нерухомого майна, заборони відчуження нерухомого майна в межах суми боргу в розмірі 4 463 591,47 грн., що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.03.2014 року;

- арешт нерухомого майна, на все нерухоме майно, що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.07.2014 року;

- арешт нерухомого майна, на все нерухоме майно, що накладений у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 2-710/11 від 16.10.2013 року виданого Шевченківським районним судом міста Києва державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною згідно Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2015 року.

В решті вимог - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: