Решение № 130899219, 29.09.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27606/24

2/760/1305/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого-судді - Букіної О.М.,

при секретарі - Черчукан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Скорпіо Лімітед» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ТОВ «Фірма «Скорпіо Лімітед» до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, 23 квітня 2024 року між ТОВ «Фірма «Скорпіо Лімітед» і відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди частини нежитлового приміщення № 23-01/04-24 та підписаний акт передачі-приймання частини нежитлового приміщення.

Строк оренди встановлюється з дати підписання акту передачі-приймання по 22 лютого 2025 року включно.

Пунктом 5.1. зазначеного вище договору оренди сторони дійшли згоди, що орендна плата за користування об?єктом оренди за місяць розраховується, виходячи з орендної ставки за 1 кв. м.

Пунктом 5.2. договору оренди частини нежитлового приміщення № 23-01/04-24 від 23.04.2024 сторонами було погоджено, що орендна ставка за один квадратний метр орендованої площі складає 160,00 грн. з ПДВ.

Також, п. 5.3. договору оренди частини нежитлового приміщення № 23-01/04-24 від 23.04.2024 встановлено, що орендна плата нараховується та сплачується, починаючи з дати прийняття об?єкту оренди Орендарем за Актом приймання-передачі Приміщення по дату фактичного повернення об?єкту оренди від Орендаря Орендодавцеві.

ТОВ «Фірма «Скорпіо ЛТД» повністю, в строки, обумовлені договором оренди №23-01/04-24 від 23.04.2024, виконувало взяті на себе зобов?язання, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: - №234 від 30.04.2024 на суму 6 358,00 грн з ПДВ, який відповідачем був оплачений 01.05.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №580170130;

- №253 від 31.05.2024 на суму 23 959,20 грн з ПДВ, №313 від 30.06.2024 на суму 23 887,70 грн з ПДВ та №373 від 28.07.2024 на суму 21 662,10 грн з ПДВ, які відповідач на час звернення до суду не оплатив.

Крім того, в п.п. 4.3.9. п.4.3. договору оренди частини нежитлового приміщення №23-01/04-24 від 23.04.2024 сторони обумовили, що орендар зобов?язаний з поміж іншого, на підставі наданих Орендодавцем рахунків, протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання рахунків відшкодувати: вартість використаної електричної енергії, залежно від кількості спожитих кВт/год визначеної згідно показників лічильника; вартість використаної води (водопостачання та водовідведення) визначеної згідно показників лічильника; вартість теплової енергії, яка розраховується пропорційно до площі орендованого приміщення; в зимовий період, частину вартості витрат на постачання електричної енергії для циркуляційних насосів. які забезпечують постачання теплової енергії в гарячій воді, залежно від кількості спожитих кВт/год, визначеної розрахунковим методом.

На виконання пп. 4.3.9. п.4.3. договору оренди частини нежитлового приміщення № 23-01/04-24 від 23.04.2024 ТОВ «Фірма «Скорпіо ЛТД» і ОСОБА_2 були підписані акти узгодження вартості комунальних послуг, спожитих орендарем, які підлягають компенсації, а саме: №242 від 31.05.2024 на суму 197,03 грн з ПДВ та №298 від 30.06.2024 на суму 815,65 грн з ПДВ, які залишені відповідачем без оплати.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов?язань не перерахував ТОВ «Фірма «Скорпіо ЛТД» орендну плату за травень, червень та липень 2024 року в сумі 69 509,00 грн та оплату на відшкодування комунальних платежів за травень та червень 2024 року в сумі 1012,68 грн за орендоване приміщення в строк, передбачений умовами договору оренди, в зв?язку із чим виникла заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фірма «Скорпіо ЛТД» по договору оренди №23-01/04-24 від 23.04.2024 на загальну суму 70521,68 грн.

Тобто, відповідач порушив умови договору оренди частини нежитлового приміщення № 23-01/04-24 від 23.04.2024.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача на його корить 6 806,52 грн - штрафні санкції (пеня) згідно умов договору, але не більше ніж розмір подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми орендної плати за період з 11.05.2024 по 24.10.2024, 780,67 грн - сума трьох процентів річних від простроченої суми орендної плати за період з 11.05.2024 по 24.10.2024.

З урахуванням викладеного вище просив суд позов задовольнити.

31.10.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано до провадження судді Букіної О.М.

02.12.2024 до суду надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі без повідомлення (виклику) учасників справи.

Сторонам було направлено копію ухвали від 03.12.2024, яку відповідач не отримав та конверт повернувся до суду за закінченням терміну зберігання, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відзиву на позов відповідач у встановленому законом порядку строк не надав.

Ухвалою від 01.09.2025 здійснено перехід в цивільній справі з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені.

Відзиву на позовну заяву відповідачем подано не було. Про причини неявки відповідач суд до відома не поставив.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене вище, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін у порядку заочного розгляду справи на підставі наявних доказів у справі.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, 23 квітня 2024 року між ТОВ «Фірма «Скорпіо ЛТД» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди частини нежитлового приміщення № 23-01/04-24 та підписаний акт передачі-приймання частини нежитлового приміщення Орендарю.

Строк оренди встановлюється з дати підписання акту передачі-приймання (додаток № 2), що є невід?ємною частиною договору по 22 лютого 2025 року включно.

Пунктом 5.1. зазначеного вище договору оренди сторони дійшли згоди, що орендна плата за користування об?єктом оренди за місяць розраховується, виходячи з орендної ставки за 1 кв. м. в такий спосіб: «Орендна Плата = Площа об?єкту оренди х Орендна ставка х Індекс ДКС.

Пунктом 5.2. договору оренди частини нежитлового приміщення № 23-01/04-24 від 23.04.2024 сторонами було погоджено, що орендна ставка за один квадратний метр орендованої площі складає 160,00 грн. з ПДВ.

Також, п. 5.3. договору оренди частини нежитлового приміщення № 23-01/04-24 від 23.04.2024 встановлено, що орендна плата нараховується та сплачується, починаючи з дати прийняття об?єкту оренди Орендарем за Актом приймання-передачі Приміщення по дату фактичного повернення об?єкту оренди від Орендаря Орендодавцеві.

Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 10-го числа поточного місяця. Орендодавець вправі, але не зобов?язаний, для недопущення прострочення сплати Орендної плати, щомісячно виставляти рахунки Орендарю для оплати.

На виконання пп. 4.3.9. п.4.3. договору оренди частини нежитлового приміщення №23-01/04-24 від 23.04.2024 ТОВ «Фірма «Скорпіо ЛТД» і ОСОБА_1 були підписані акти узгодження вартості комунальних послуг, спожитих орендарем, які підлягають компенсації, а саме: №242 від 31.05.2024 на суму 197,03 грн з ПДВ та №298 від 30.06.2024 на суму 815,65 грн з ПДВ, які залишені відповідачем без оплати.

Встановлено, що відповідач всупереч умовам договору оренди, свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 69 509,00 грн та оплату на відшкодування спожитих комунальних платежів в сумі 1012,68 грн, на загальну суму 70521,68 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму, згідно з вимогами статті 760 ЦК України, може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

За найм (оренду) майна з наймача, відповдіно до статті 762 ЦК України, справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Договір найму, згідно зі статтею 763 ЦК України, укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів.

Порушенням зобов`язання, згідно зі статтю 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України у разі порушення зобов`язання особа може звернутися до суду за його захистом.

Згідно з частиною першою статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки.

З матеріалів справи судом встановлено, що свої зобов`язання за Договором оренди № 23-01/04-24 від 23.04.2024 ТОВ «Фірма «Скорпіо ЛТД» виконало в повному обсязі, відповідно до умов Договору надав орендареві у строкове платне користування майно - об`єкт оренди, що підтверджується Актом приймання-передачі до Договору оренди № 23-01/04-24 від 23.04.2024, підписаного сторонами.

Орендар об`єкт оренди отримав та підтвердив його стан (справність, зовнішній вигляд, технічний стан, комплектність та інші характеристики) для можливості належного використання об`єкта оренди за цим договором.

Разом з тим, відповідач всупереч умовам договору оренди, свої зобов`язання за договором не виконав.

Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі cт. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк грошову суму, порушив вимоги ст. 530 ЦК України, відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

08.07.2024 відповідачу ТОВ «Фірма «Скорпіо ЛТД» направило претензію № 08-Ю-1/07-24 з вимогою про оплату боргу та звільнення орендованого приміщення, яку ОСОБА_1 отримав особисто під підпис.

09 серпня 2024 року відповідачем була надана ТОВ «Фірма «Скорпіо ЛТД» розписка в тому, що ОСОБА_1 зобов?язується оплатити борг в сумі 70521,66 грн. до 05.09.2024, проте відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав.

Відповідно до п. 8.3. договору оренди частини нежитлового приміщення № 23-01/04-24 від 23.04.2024 зазначено, що у випадку порушення орендарем пп. 4.3.9. п. 4.3., п. 5.3. і п. 5.5 цього договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості по орендній платі, сплаті гарантійного платежу та оплаті комунальних платежів, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє орендаря від виконання договірних зобовязань за цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором оренди №23-01/04-24 від 23.04.2024 у сумі 78 108,87 грн, яка складається з:

- 69 509, 00грн. - орендна плата;

- 1 012, 68 грн. - відшкодування за комунальні платежі;

- 6 806,52 грн. - пеня;

- 780,67 грн. - 3% річних.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за Договором оренди № 23-01/04-24 від 23.04.2024.

Відповідач приведені позивачем обставини не спростовував, доказів належного виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем за умовами договору оренди не надав.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позивачем доведено обставини на які позивач посилається при зверненні до суду з даним позовом, а відтак вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 - 83, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Скорпіо Лімітед» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Скорпіо Лімітед» (місцезнаходження: Рівненська область, м. Вараш, мікр-н. Вараш, буд 5, корп. А, код ЄДРПОУ: 13971395) заборгованость за Договором оренди № 23-01/04-24 від 23.04.2024 у розмірі 78 108,87 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Скорпіо Лімітед» (місцезнаходження: Рівненська область, м. Вараш, мікр-н. Вараш, буд 5, корп. А, код ЄДРПОУ: 13971395) суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.09.2025 року.

Суддя О.М. Букіна