№ 130897734, 09.10.2025, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1777/25

Провадження № 3/382/794/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного правління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 789397 від 03.08.2025 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що 03.08.2025 року о 04 год. 05 хв. водій керував автомобілем LEXS д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного спяніння: запах із порожнини рота, порушення координації рухів, нечітка мова, від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився. Розгляд справи за клопотанням сторони захисту відкладався неодноразово. В судовому засіданні 01.10.2025 року взяв участь захисник ОСОБА_1 - адвокат Лещенко С. О., за участі якого судом здійснено розгляд справи по суті; також захисник заявив клопотання про оголошення перерви для подання письмових заперечень, у зв`язку з чим суд для надання можливості подання письмових заперечень оголосив перерву на 08.10.2025 року, а за іншим клопотанням захисника - на 09.10.2025 року. В судове засідання 09.10.2025 року захисник не з`явився, подав клопотання відповідно до якого просив здійснити розгляд за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, надавши в нарадчій кімнаті оцінку викладених у клопотанні фактах. Відповідно до ст. 268 КУпАП його присутність у вказаній категорії справи не є обов`язковою. Так, в поданому письмовому клопотанні захисник просить закрити справу про адміністративне правопорушення в силу вимог п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Клопотання обґрунтоване тим, що працівниками поліції не було задокументовано та доведено факт порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху, які б відповідно до ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" давали б право працівникам поліції вимагати від власника транспортного засобу проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки ними не зафіксовано моменти ні керування, ні зупинки та фактичної відмови від проходження, в установленому законом порядку. ОСОБА_1 стверджує, що спиртні напої не вживав. Вночі, коли знаходився поблизу свого автомобіля, до нього під`їхали працівники поліції і повідомили, що прибули за викликом щодо порушення громадської тиші та відразу почали звинувачувати у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, та запропонували надати їм документи на автомобіль. Після цього поліцейські почили вимагати проїхати з ними в лікарню для проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння. Він пояснив працівникам поліції, що не вживав алкогольні напої, однак вони наполягали на його проходженні в лікарні. Намагаючись відійти від поліцейських, останні безпідставно застосували до нього кайданки. В подальшому він погодився на місці пройти освідування, але працівники поліції йому відмовили, пояснивши це відсутністю у них відповідного приладу та продовжили наполягати на його проведені лише в лікарні. Обставини складання протоколу відносно нього йому невідомі, оскільки такий у його присутності не складався, не оголошувався, і йому на підпис не надавався. Транспортний засіб у нього не вилучався і за вимогою поліцейського було перепарковано у безпечне місце. Дані обставини підтверджуються наявним у справі відеозаписом. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено, що останній відмовився від проходження медичного освідування на стан алкогольного сп`яніння, однак матеріали справи ставлять під сумнів наявності факту такої відмови. У даному випадку, ОСОБА_1 неодноразово зазначалося поліцейським про те, що він згоден на проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується відеозаписами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає доведеними матеріалами справи наявність елементів складу правопорушення за ст. 130 КУпАП, а доводи сторони захисту такими, що підлягають відхиленню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Крім того, ст. 53 вказаного Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі, зокрема, шляхом вочевидь явного триваючого у часі ігнорування неодноразових вимог працівника поліції пройти такий огляд.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в цілому підтверджується у своїй сукупності: відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 789397 від 03.08.2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.08.2025 року; довідкою про отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами; довідкою про належність транспортного засобу; відеозаписом події долученого поліцейськими на ДВД диску.

Вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виходячи із наступного.

Як вбачається із відеозапису, автомобіль розташований на проїжджій частині, двигун працює, фари увімкнені та ОСОБА_1 стоїть поряд із транспортним засобом, який відповідно до довідки органу поліції йому належить; як вбачається із відеозапису під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 неодноразово чітко визнавав факт свого керування цим транспортним засобом (0:03:26-0:03:28, 0:03:55-0:03:57, 0:10:23-0:10:25, 0:12:31-0:12:33, 0:12:55-0:12:57, 0:13:25-0:13:27), а тому у працівників поліції були підстави для встановлення у нього ознак алкогольного сп`яніння та вимоги про проходження ним огляду на стан сп`яніння.

З огляду на досліджений відеозапис, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо некерування ОСОБА_1 транспортним засобом LEXUS д.н.з. НОМЕР_2 , безпосередньо перед початком спілкування з працівниками поліції, вважаючи їх такими, що спростовуються іншими матеріалами справи, в тому числі й відеозаписами, а також такими, що направлені на уникнення відповідальності.

Також як вбачається із відеозапису, на проміжку часу 0:15:35-0:15:53 поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці або в лікарні, на що останній стверджувальної відповіді "так" чи "ні" не надає, сказав "нада, поїдем задуємся, а воно тобі нада?". Жодного разу не наполягав на проходженні огляду ані на місці події, ані в лікарні. Крім цього, в контексті розмови поліцейський запитував у ОСОБА_1 чи буде він підписувати протокол, на що останній ствердної відповіді не надав. Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний, що відносно нього буде складено протокол.

У зв`язку із вищезазначеним, судом не приймаються доводи сторони захисту, що ОСОБА_1 погодився пройти освідування на місці, але працівники поліції йому відмовили, пояснивши це відсутністю у них відповідного приладу та продовжили наполягати на його проведені лише в лікарні, а також що ОСОБА_1 обставини складання протоколу відносно нього невідомі.

Також судом відхиляються доводи сторони захисту, що факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду не зафіксовано, оскільки відповідно до відеозапису на неодноразові повторені працівником поліції вимоги/пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ухиляється від відповіді "так" чи "ні" на питання чи буде він проходити огляд, потім фактично ігнорує вимогу щодо його проходження, не дає стверджувальної відповіді, тож у суду відсутні будь-які підстави вважати, що він не відмовився пройти відповідний огляд, а погодився. Крім цього, суд звертає увагу, що під час розмови з працівниками поліції ОСОБА_1 поводив себе зверхньо та зухвало, посилаючись на наявність у нього зв`язків з певними посадовими особами.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння, не спростовує наявності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній притягується до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, а для вимоги поліцейського про необхідність проходження такого огляду необхідна не наявність доведеного стану сп`яніння, а наявність ознак, які вказують на те, що особа перебуває у такому стані.

Судом не приймаються до уваги доводи сторони захисту про порушення ОСОБА_1 права на захист, оскільки враховує, що за змістом КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення складається зі стадій, зокрема, порушення справи про адміністративне правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення й винесення у справі постанови. Остання полягає, зокрема, в тому, що саме компетентний орган (посадова особа) проводить розгляд справи й надає правову оцінку діям особи, що позначена в протоколі як особа, що притягується до адміністративної відповідальності. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом ОСОБА_1 в повному обсязі мав можливість реалізувати свої процесуальні права, в тому числі право на захист, користуючись правовою допомогою адвоката.

Поряд з цим, суд погоджується зі стороною захисту в частині того, що матеріали справи не містять відомостей щодо підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , однак на переконання суду це не дає підстав вважати, що всі дії працівників поліції, пов`язані з виявленням ознак та подальшим оформленням матеріалів справи, є незаконними.

Доводи захисника, не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми. При цьому, матеріали справи, в тому числі й відеозаписи, не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення.

Стороною захисту жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду тощо) суду не надано. Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженим судом відеозаписом долученим працівниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 03.08.2025 року за участю ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінив в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Отже вищеперелічені докази узгоджуються між собою, підстав для сумнівів у їх достовірності суд не вбачає, що в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також суд враховує, що відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, є грубим і досить поширеним правопорушенням. Дії вчинені особою, яка притягається до відповідальності, характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожнього руху та несуть загрозу для його учасників.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеними факти керування особою транспортним засобом, встановлення ознак алкогольного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, що є підставою для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів суд дійшов висновку, що твердження сторони захисту з приводу відсутності в діях особи елементів правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

При цьому суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів, які б можна було тлумачити на її користь, оскільки докази винності ОСОБА_1 одержані законним шляхом, у передбачений законом спосіб і повноважними особами.

Переконливих доводів, які б безумовно були підставами для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та самої події, стороною захисту не наведено і при розгляді справи судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено, тому приймаючи до уваги вищевикладене, суд відхиляє клопотання сторони захисту про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, дане правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху та потенційно небезпечним для суспільства, а також становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом`якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає призначити адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, 130, 283-284, 289, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу та стягнути з нього 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м. Київ/21081300, код ЄДРПОУ- 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку (ІВАN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) та позбавити права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя М. М. Нарольський