Постановление суда № 130892686, 10.10.2025, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/3497/25

Провадження № 1-кс/715/266/25

УХВАЛА

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

10.10.2025 селище Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

у складі: слідчого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваної ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши клопотання слідчої відділення № 3 (селище Глибока) слідчого відділу ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025262020003373 від 09.10.2025 року, про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Слідча відділення №3 (смт. Глибока) слідчого відділу Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді із клопотання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В клопотанні слідча посилається на те, що ОСОБА_4 , діючи умисно, вчинила злочин, пов`язаний із незаконним переправленням осіб через державний кордон України.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, невстановлена особа, за допомогою чат-боту в мобільному додатку «Telegram», підшукала двох чоловіків призовного віку з числа громадян України, зокрема ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому завчасно обумовивши з ними порядок незаконного переправлення через державний кордон України та оплату за вказані незаконні послуги, яка становила 5 500 доларів США з кожного, які вони повинні були передати після перетину державного кордону України.

З цією метою 09.10.2025 року року ОСОБА_4 , діючи у відповідності до раніше узгодженого із невстановленою особою плану щодо незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 через державний кордон, на транспортному засобі марки «Ford», сірого кольору, державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », здійснила перевезення ОСОБА_9 з залізничного вокзалу в м. Чернівці до готельного комплексу, що по вул. П. Каспрука, 9, м. Чернівці, де на той момент перебував ОСОБА_8 .

В подальшому, 09.10.2025 року, виконуючи вказівки невстановленої особи, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 близько 13 год. вийшли з готельного комплексу, де на них очікувала ОСОБА_4 на тому ж транспортному засобі з метою їх подальшого незаконного переправлення через державний кордон України. При цьому ОСОБА_4 усвідомлювала, що передача їй коштів за надані незаконні послуги щодо перевезення та супроводу останніх до визначеного місця має відбутися після переправлення вказаних осіб через державний кордон України.

Надалі відповідно до узгодженого плану дій ОСОБА_4 рухалась в напрямку прикордоння за маршрутом, визначеним невстановленою особою, яка координувала її дії за допомогою мобільного зв`язку, в об`їзд контрольно-пропускних пунктів.

Цього ж дня, приблизно о 15 год. 50 хв., під час руху у напрямку лінії державного кордону України з метою незаконного переправлення осіб через державний кордон України, в межах с. Снячів Чернівецького району Чернівецької області, автомобіль марки «Ford», сірого кольору, державний реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », під керуванням ОСОБА_4 , у якому перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , був зупинений прикордонним нарядом відділення прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону.

10.10.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

Підозрювана вчинила тяжкий злочин, за який відповідно до санкції ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме:

- підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останньої винуватою у його вчиненні), оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 КК України, остання має змогу перетнути кордон України для переховування від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення від покарання;

- з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на дачу показів свідків та інших осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та на даний час не встановлені, що може негативно вплинути на досудове розслідування кримінального провадження;

- в разі перебування на волі ОСОБА_4 згідно покладених на неї обов`язків будь-якого іншого більш м`якшого запобіжного заходу у останньої існуватиме реальна можливість вчиняти нові злочини, оскільки вона матиме змогу здійснювати пошуки осіб, які бажають незаконно перетнути кордон України, крім цього, організувати незаконний перетин для відшуканих осіб та отримати за це неправомірну вигоду.

Зважаючи на вищевикладене, просить суд обрати підозрюваній запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, просили суд обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.

Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.

Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри на даному етапі досудового розслідування підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, зокрема протоколами допитів свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за участі свідків, протоколом затримання, іншими доказами кримінального провадження у сукупності.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши надані докази, вважаю, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. У разі доведення її вини їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Під час з`ясування анкетних даних підозрюваної встановлено, що вона має постійне місце проживання на території США. Зазначене, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваній, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень прокурора, досудовим розслідуванням на даний час не встановлені всі співучасники вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку із чим ОСОБА_4 зможе впливати на даних осіб та свідків для уникнення відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Щодо наявності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК, то слідчий суддя вважає такий ризик не доведеним в ході розгляду клопотання.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших фігурантів, які є співучасниками у даному кримінальному провадженні, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючих даних про особу підозрюваної, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави в конкретному випадку, з урахуванням даних про майновий стан підозрюваної, її стан здоров`я, соціальні зв`язки, поведінки під час досудового розслідування, вважаю, що відповідним та ефективним розміром застави для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної за даних конкретних обставин буде застава в сумі 240 000 грн.

Крім цього, застосовуючи до підозрюваної альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути ним внесена у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на неї ряд обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчої відділення № 3 (селище Глибока) слідчого відділу ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025262020003373 від 09.10.2025 року, про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 09 грудня 2025 року.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, визначених КПК України, визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 240 000 (двісті сорок тисяч) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок UA548201720355279001000008745, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401, ТУ ДСА України в Чернівецькій області.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками по справі.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити 09 грудня 2025 року.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної Установи «Чернівецький слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчу ОСОБА_10 , прокурора ОСОБА_3 та слідчого суддю Глибоцького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: