Решение № 130866239, 09.10.2025, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/818/25

Провадження № 2/169/488/25

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2025 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

10 вересня 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивованийтим,що 31січня 2025року ОСОБА_1 уклала ізТОВ «Споживчийцентр» кредитнийдоговір №31.01.2025-100000243,відповідно доякого отрималакредит урозмірі 26000гривень шляхомбезготівкового переказуна банківськийрахунок.Вказуючи,що узв`язкуз невиконаннямвідповідачкою належнимчином умовдоговору унеї виниклазаборгованість затілом кредитув розмірі20916гривень 02копійки, за процентами 25 373 гривень 22 копійки, та неустойкою 10400 гривень, позивач просив стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості та судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а. с. 42, 43), у позовній заяві просив розглядати справу без його участі (а. с. 4).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 44), про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов не подавала.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статті 639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України«Про електроннукомерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Судом встановлено, що 31 січня 2025 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір № 31.01.2025-100000243 (далі Договір), відповідно до умов якого отримала кредит на суму 26 000 гривень на строк 140 днів (до 19 червня 2025 року) зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом усього строку, на який надається кредит, шляхом безготівкового переказу на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , а також комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 15 % від суми кредиту, що дорівнює 3900 гривень, згідно з встановленим графіком. Договір укладений на умовах його строковості, платності та поворотності (а. с. 15-20).

Пунктом 15 Договору передбачена сплата неустойки у розмірі 260 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Заявка, пропозиція та відповідь позичальника про прийняття пропозиції підписані відповідачкою за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора Е694, який направлявся відповідачці шляхом надсилання повідомлення на її мобільний номер НОМЕР_2 , який вона вказувала при реєстрації на сайті.

На виконання умов Договору від 31 січня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» перерахувало кошти в сумі 26 000 гривень на банківську картку відповідачки № НОМЕР_3 за допомогою системи iPay.ua 639396369 (а. с. 27).

ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачці кредит, свої зобов`язання за Договором виконало, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071ск20).

Згідно із частиною першою статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Споживчий центр» видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 56689,24 гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту 20916,02 гривень, заборгованість за процентами 25373,22 гривень, та неустойкою 10400 гривень (а. с. 28).

Враховуючи, що відповідачка фактично отримала та використовувала кошти, перераховані ТОВ «Споживчий центр» на кредитну картку, що й було предметом укладеного Договору, але не повернула їх, то суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки суми заборгованості за тілом кредиту, що нею фактично отримана і на час розгляду цієї справи не повернута, у розмірі 20916,02 гривень є підставними і підлягають до задоволення.

Також, виходячи зі змісту Договору, позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом підлягають до задоволення і з відповідачки слід стягнути 25373,22 гривень процентів.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просив також стягнути з відповідачки неустойку у розмірі 10400 гривень.

За змістом стаття 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Предметом неустойкиможе бутигрошова сума,рухоме інерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 ЦК України).

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на вказане, нарахована позивачем неустойка у розмірі 10400 гривень, сплата якої передбачена Договором, підлягає списанню і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, яка складається з основної суми боргу та процентів за користування кредитними коштами, оскільки остання порушила його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.

У відповідності до вимог частини першоїстатті 141 ЦПК Україниз відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (81,65 %) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1977 гривень 89 копійок (2422,4 грн * 81,65 % = 1977,89 грн).

На підставі викладеного, статей512, 514, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 634, 1046,1048ЦК України та керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 31.01.2025-100000243 від 31 січня 2025 року в розмірі 46289 гривень (сорок шість тисяч двісті вісімдесят дев`ять) гривень 24 (двадцять чотири) копійки, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 20 916 (двадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень 22 (двадцять дві) копійки, заборгованість за процентами 25373 (двадцять п`ять тисяч триста сімдесят три ) гривні 22 (двадцять дві) копійки.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1977 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят сім) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановленихЦивільним процесуальним кодексом Українистроків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місця знаходження: вулиця Саксаганського, 133-А, місто Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Представник позивача: Пилипчук Аліна Сергіївна, адреса місця знаходження: Саксаганського, 133-А, місто Київ.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне рішення складене 09 жовтня 2025 року.

Головуючий