Постановление суда № 130836366, 08.10.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 жовтня 2025 року м. Київ № 320/48490/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати прийняті

Відповідачем Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві:

1) наказ від 22.01.2025 р. №392-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1

2) податкові повідомлення - рішення прийняті ГУ ДПС у м. Києві 09.04.2025 р.

- №32221240207 на суму 500908,45 грн. - ПДФО,

- №32212240207 на суму 41742,38 грн. - військовий збір,

- №32251240207 на суму 8000,00 грн. - штраф за ненадання пояснень,

- №32258240207 на суму 1020,00 грн. - штраф,

- №32238240207 на суму 340,00 грн. - штраф не подання декларації,

3) податкову вимогу від 27.06.2025 р. №0013425-1306-2615,

4) рішення №0013425-1306-2615 про опис майна у податкову заставу від 27.06.2025 р. Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з даним адміністративним позовом, проте заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору.

Розглянувши клопотання позивача про розстрочення сплати судового збору, суд дійшов до таких висновків.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частини другої статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Відтак, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

З урахуванням наведених норм права, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

До вказаного клопотання заявником не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення клопотання та відстрочення сплати позивачем судового збору.

Відтак, клопотання представника позивача про розстрочення сплати судового збору є таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2025 року, становить 3028,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру та одну немайнову вимогу.

Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачеві слід було сплатити судовий збір у розмірі 9491,35 грн (552010 грн х 1,5) + 1211,20.

А тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 9491,35 грн .

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 9491,35 грн.

Керуючись статтями 169, 241-243, 248, 256, 294 КАС, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви з дня отримання її копії.

Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві (представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Марич Є.В.