Решение № 130830451, 03.10.2025, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1013/25

Номер провадження 2/383/531/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренко В.В.,

при секретарі судового засідання Могиленко В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір позики №2174218, згідно з умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №41 від 24.01.2025 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до відповідача в сумі 19140 грн. 00 коп., з яких: 5800 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу, 16 грн. 82 коп. заборгованість за відсотками, 11600 грн. 00 коп. заборгованість за пенею, 1723 грн. 18 коп. комісія за надання позики.

Посилаючись на те, що всупереч умовам договору позики відповідач не виконав свого зобов`язання, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики в сумі 19140 грн. 00 коп., а також понесені судові витрати.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.42-43).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. В прохальній частині вимог позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за його відсутності (а.с.5).

Відповідач в судове засідання не з`явився, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України судова повісткавідповідачу провиклик всудове засідання,призначене на03.10.2025року надсилаласясудом замісцем реєстраціїза адресою: АДРЕСА_1 ,згідно зінформацією назапит судуКетрисанівської сільськоїради Кропивницькогорайону Кіровоградськоїобласті (а.с.58),що підтверджуєтьсяпоштовим конвертомз відміткоюустанови поштовогозв`язку «адресатвідсутній завказаною адресою»(а.с.59),що вважаєтьсяналежним повідомленнямсторони продату судовогорозгляду.Отже, враховуючи вказане вище, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, не прибув до суду без поважних причин, відзиву на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань до суду не надходило.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підтвердження укладення Договору позики №2174218 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 27.08.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 позивачем надана його копія із зазначенням про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором 338348 (далі Договір позики), за умовами пункту 1 якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (позику), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики (а.с.6-9).

Згідно п.2 договору позики, позика надається строком на 30 днів, сума позики 5800 грн. 00 коп., фіксована процентна ставка 0,01% в день, дата надання позики 27.08.2024 року, дата повернення позики 25.09.2024 року, комісія за надання позики 29,71% від суми наданої позики, що у грошовому виразі складає 1723 грн. 18 коп.

В пункті 29 «Юридичні адреси та реквізити сторін» договору позики в графі «ПОЗИЧАЛЬНИК» зазначено номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Додатком №1 до договору позики визначено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, із зазначенням про її підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором 338348 (зворот а.с.9 а.с.10).

Доказів передання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику ОСОБА_1 у власність грошових коштів (позики) шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника позивач суду не надав.

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (далі фактор) укладеного договір факторингу №14/06/21, за умовами п.1.1 якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою, процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору (а.с.11-13).

28.07.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с.14).

13.06.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано додаткову угоду №7 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с.15).

24.01.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписано додаткову угоду №47 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року та акт прийому-передачі реєстру боржників №41 від 24.01.2025 року (а.с.16, 17).

Відповідно до реєстру боржників №41 від 24.01.2025 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики №2174218 на загальну суму 19140 грн. 00 коп., з яких: 5800 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу, 16 грн. 82 коп. заборгованість за відсотками, 11600 грн. 00 коп. заборгованість за пенею, 1723 грн. 18 коп. комісія за надання позики (а.с.19).

На підтвердження плати за відступлення права вимоги згідно додаткової угоди №47 від 24.01.2025 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року позивачем надано платіжну інструкцію №634 від 28.01.2025 року (а.с.18).

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики №2174218 за період з 24.01.2025 року по 30.06.2025 року, заборгованість становить 19140 грн. 00 коп., з яких: 5800 грн. 00 коп. заборгованість за основною сумою боргу, 16 грн. 82 коп. заборгованість за відсотками, 11600 грн. 00 коп. заборгованість за пенею, 1723 грн. 18 коп. комісія за надання позики (а.с.20).

До предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов`язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно доположень ст.ст.12,81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21.07.2021 року у справі №287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Так, з урахуванням статей 526, 530 ЦК України, має бути доведеним надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, наявності заборгованості та її розмір, шляхом подання до суду належних та допустимих доказів.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина другої статті 640 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).

Отже, договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України). Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії».

Отже, договір позики є класичним прикладом реального договору, про що свідчить положення абзацу 2 частини 1 статті 1046 ЦК України. Така норма сформульована імперативно. Окрім того, із дефініції даного договору, яка закріплена в абзаці 1 частини 1 статті 1046 ЦК України, можна зробити висновок, що оскільки позика спрямована до обов`язку повернути взяте в позику, то немає позики там, де не було заздалегідь взято в позику, тому що тоді не може бути мови про повернення.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів передання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» позичальнику ОСОБА_1 у власність грошових коштів (позики) шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника позивач суду не надав, тобто позивач не довів передання позичальнику ОСОБА_1 у власність суми грошових коштів (суми позики) за договором позики №2174218 від 27.08.2024 року, а тому вказаний договір внаслідок його реального характеру є неукладеним.

Отже, позивач не довів, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» набуло право на повернення суми позики, нарахування відсотків за користування позико, комісії за надання позики та пені. Складений позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом виконання умов договору позики про передання позичальнику (перерахування на банківський рахунок позичальника) ОСОБА_1 увласність суми грошових коштів (суми позики), а тому судом відхиляється.

Таким чином, суд вважає, що розрахунок заборгованості, сам по собі, без надання доказів отримання коштів відповідачем, не може бути належним та допустимим доказом її наявності та розміру, а також отримання та використання відповідачем позикових коштів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не доведено факту отримання відповідачем коштів за договором позики та, як наслідок, наявності заборгованості перед ним з боку відповідача.

За нормою ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оскільки ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не набуло прав кредитора за договором позики відносно ОСОБА_1 , не набув таких прав і позивач за вищевказаним договором.

Крім того,здосліджених доказів судом встановлено, що договір позики №2174218 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 датований 27.08.2024 року, тобто через більше ніж три роки після укладення 14.06.2021 року договору факторингу між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Право вимоги до відповідача вказано лише у реєстрі боржників №41 від 24.01.2025 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, яке не існувало на момент укладення вказаного договору факторингу.

Права майбутньої вимоги на момент укладення договору має бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» щодо ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу від 14.06.2021 року не існувало та сторони не могли передбачити, що 27.08.2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» буде укладено договір позики з відповідачем.

Таким чином, позивач не довів перехід до нього права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2174218 від 27.08.2024 року, оскільки договір позики датований 27.08.2024 року, а договір факторингу 14.06.2021 року, тобто задовго до укладення договору позики.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач не довів порушення його прав з боку відповідача та наявність у нього права звернення до суду з позовом до нього про стягнення заборгованості за договором позики, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №2174218 від 27.08.2024 року в розмірі 19140 грн. 00 коп. відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, п.і. 01032.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 08.10.2025 року.

Суддя В.В. Бондаренко