Постановление суда № 130799648, 07.10.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/10250/25

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

07.10.2025 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

за участю:

секретаря судового засідання Павлюх Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання позивачки про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивачка) до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради код ЄДРПОУ 45217725, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Поштова, 3 (далі відповідач) надійшла позовна заява, у якій позивачка просить суд:

- скасувати постанову UZ №2405057 від 14.06.2024 про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою від 22.07.2025 суддя залишив позовну заяву без руху та надав строку для усунення недоліків.

Ухвалою від 01.08.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

У позовній заяві позивачка заявила клопотання про поновлення строку звернення до суду. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що пропуск строку звернення до суду зумовлений поважними причинами, а тому підлягає поновленню.

У судове засідання позивачка не з`явилася, належним чином повідомлена про час, дату і місце його проведення, подала заяву про розгляд справи без участі.

У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подав.

Розглянувши клопотання позивачки про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом частини 2 статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Статтею 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 КАС України).

За змістом частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Правова регламентація поновлення процесуального строку забезпечується, серед іншого, приписами частин 1, 3 та 6 статті 121 КАС України. Вказані норми визначають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Суд встановив, що за обставин цієї справи предметом оскарження є постанова UZ №2405057 від 14.06.2024, якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зі змісту спірної постанови вбачається, що вона набрала законної сили 03.07.2024.

Отже, першим днем 10-денного строку для її оскарження є 04.07.2024, а останнім 15.07.2024 із урахуванням того, що 13.07.2024 і 14.07.2024 є вихідними днями.

У свою чергу, позивачка звернулася до суду лише 16.07.2025, тобто з пропуском процесуального строку.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить із такого.

Оскаржувана постанова складена без фізичної присутності позивачки.

За правилами частини третьої статті 279-1 КУпАП якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та сьомою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Отже, приписи цитованої норми передбачають, що при документуванні порушення, передбачене, зокрема, частиною 1 статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки) інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності в залежності від того, чи технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 КУпАП, на місці вчинення правопорушення.

У вимірі спірних правовідносин представницею відповідача у відзиві зазначається про те, що інспектор на місці правопорушення залишив повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності.

З наведеного суд робить висновок про те, що спірну постанову позивачка у день події стверджуваного правопорушення не отримувала.

Поряд із цим, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що інспектором дійсно було залишено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Доцільно зауважити про те, що долучені представницею відповідача фотоматеріали цих обставин не підтверджують, тоді як означена обставина є спірної та заперечується позивачкою.

Суд вказує на те, що спірна постанова надсилалася за адресою реєстрації позивачки, проте фактично вручена їй не була, від вручення цієї постанови позивачка не відмовлялася.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить до висновку про те, що матеріалами справи не підтверджується, що позивачка отримала спірну постанову раніше, аніж дата, про яку вона стверджує, а саме 15.07.2025.

Представниця відповідача не надала доказів того, що позивачка була обізнана та ознайомилася зі змістом спірної постанови раніше, аніж 15.07.2025, як і доказів того, що позивачка проявила необґрунтованого зволікання зі зверненням до суду.

Суд звертає увагу на те, що правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

При цьому зі змісту положень КАС України вбачається, що у ньому, як правило, не визначено граничні межі, у яких адміністративні суди можуть приймати рішення про поновлення строку звернення до суду. Окрім цього, не містить КАС України й конкретних підстав та критеріїв, за якими можливо оцінити поважність причин пропуску відповідного строку.

У вимірі спірних правовідносин суд бере до уваги, що строк звернення до суду пропущений з об`єктивних причин, а докази необґрунтованого зволікання позивачкою зі зверненням до суду відсутні.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ілхан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey №22277/93).

Відтак з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду, а тому клопотання позивачки необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 121, 123, 243, 248, 256 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

клопотання позивачки про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовом до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повна ухвала суду складена та підписана суддею 07 жовтня 2025 року.

Суддя В.Й. Данко