Решение № 130765921, 06.10.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 жовтня 2025 року (09:30)Справа № 280/5567/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (57008, м.Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1; код ЄДРПОУ 13844159); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2025 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі третя особа), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24.01.2025 №923020845814 про відмову позивачу в перерахунку пенсії шляхом переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах;

зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 період його роботи з 10.05.1995 по 09.07.1998, до пільгового стажу із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 періоди його роботи з 14.06.1990 по 16.03.1995, з 18.04.2001 по 21.12.2008, з 01.12.2009 по 23.12.2009 та перерахувати позивачу пенсію шляхом переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 15.01.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 15.01.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Проте, рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 24.01.2025 №923020845814 позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії, у зв`язку відмовою в зарахуванні до його пільгового стажу за списком №2 періодів роботи згідно із довідками виданими ДП «Кремнійполімер» від 04.11.2024 №63 та ПрАТ «Запоріжтрансформатор» від 14.01.2025 № 1/09-12/1 з формальних міркувань, оскільки позивач не може вести відповідальність або впливати на зміст та достовірність документів, виданих роботодавцем. Позивач рішення відповідача від 24.01.2025 № 923020845814 вважає таким, що суперечить чинному законодавству, та не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню із зобов`язанням призначити позивачу пенсію. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

15.07.2025 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення (вх. №35652), в яких останній зазначає, що рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 24.01.2025 № 2056/03-16 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії згідно із заявою від 15.01.2025, оскільки за матеріалами пенсійної справи встановлено, що довідка від 04.11.2024 № 63, видана ДП "Кремнійполімер", не відповідає вимогам додатку №5 до пункту 20 Порядку № 637. Також до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 14.01.2025 № 1/09-12/1, виданої ПрАТ "Запоріжтрансформатор", оскільки не вірно зазначено посилання на Списки №2. Отже, враховуючи вищезазначене, питання щодо проведення перерахунку пенсії можливо розглянути після надання уточнюючих довідок, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії на пільгових умовах. З урахуванням наведеного, просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

22.07.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №36972), в якому останній зазначає, що 15.01.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 24.01.2025 ГУ ПФУ в Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 2056/03-16 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058. На підставі доданих позивачем до заяви про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком №2 від 15.01.2025 документів встановлено, що довідка від 04.11.2024 №63, видана ДП "Кремнійполімер", не відповідає вимогам додатку №5 до пункту 20 Порядку №637, а саме, відсутній підпис керівника підприємства та начальника відділу кадрів. Не підтверджено документально право виконувача обов`язків директора на підпис довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Також до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи згідно довідки від 14.01.2025 № 1/09-12/1, виданої ПрАТ "Запоріжтрансформатор", оскільки не вірно зазначено посилання на Списки № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, які не є чинні на період роботи позивача. Отже, згідно вимог вищенаведених норм законодавства та обставин справи, відсутні правові підстави для зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу роботи з Списком №2. Відтак, рішення від 24.01.2025 № 2056/03-16 є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог позивача. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

15.01.2025 позивач звернувся ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 24.01.2025 №2056/03-16 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с.32-33).

У рішенні зазначено, що згідно із наданими документами проведено аналіз вищезазначеного звернення. За матеріалами пенсійної справи встановлено, що довідка від 04.11.2024 №63, видана ДП "Кремнійполімер", не відповідає вимогам додатку № 5 до пункту 20 Порядку №637, а саме, відсутній підпис керівника підприємства та начальника відділу кадрів. Не підтверджено документально право виконувача обов`язків директора на підпис довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Також до пільгового стажу не зараховано періоди роботи згідно довідки від 14.01.2025 №1/09-12/1, виданої ПрАТ "Запоріжтрансформатор", оскільки не вірно зазначено посилання на Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 № 10, які не є чинні на період роботи заявника. Отже, враховуючи вищезазначене, питання щодо проведення перерахунку пенсії можливо розглянути після надання уточнюючих довідок, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії на пільгових умовах.

Не погоджуючись із відмову у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок №637) визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядок №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній відповідних записів.

Так, у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 03.12.1986 містяться записи періоди роботи з 14.06.1990 по 16.03.1995 обрубувачем у заготівельно- зварювальному цеху ПрАТ "Запоріжтрансформатор", з 10.05.1995 по 09.07.1998 обрубником лиття у ливарному відділенні ремонтно-механічному цеху АТ «Запорізький виробничий Алюмінієвий комбінат», з 18.04.2001 по 21.12.2008 та з 01.12.2009 по 23.12.2009 апаратником дозування в цеху №9 з виробництва кремнійорганічних сполук та товарів народного споживання у ЗДП "Кремнійполімер" (записи №№6-7, 8-9, 18-20, а.с.14.17).

Суд зауважує, що записи у трудовій книжці позивача містять відомості щодо характеру роботи позивача, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у зазначені періоди підтверджується відповідними записами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Довідкою ПрАТ "Запоріжтрансформатор" №1/09-12/1 від 14.01.2025 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, між іншого підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день при п`ятиденної робочої неділі на Запорізькому трансформаторному заводі у період з 14.06.1990 (протокол №189 від 14.06.1990) по 16.03.1995 (наказ №124 від 27.03.1995) обрубувачем у заготівельно - зварювальному цеху, за професією, посадою: обрубувачі, на обробки литва та зварних виробів абразивними кругами та пневматичним інструментом, що передбачено Списком 2 розділ 15 підрозділ 10 а підстава: Постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956№ 1173; за професією, посадою: обрубувачі, зайняті обробленням литва та зварних виробів абразивними кругами та пневматичним інструментом, що передбачено Списком 2 розділ 14 підрозділ 12 а 2151200а-15379 підстава: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10. Підстава для видачі довідки: особова архівна справа № 324-р за 1995р., техпроцес, розрахункові відомості. Постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, Постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10. Накази про атестацію робочого місця: наказ №284 від 14.11.1994. Реєстраційний номер 4-00097-2 від 04.07.1996, наказ № 47 від 08.02.2001. Реєстраційний номер 4-00097-2 від 06.03.2001, наказ №129 від 08.02.2007. Висновок державної експертизи №49 від 19.04.2007, наказ №138 від 08.02.2012. Висновок державної експертизи №139 від 18.12.2012, наказ № 104 від 06.02.2017. Додаткові відомості: у відпустці без збереження заробітної плати не знаходився (а.с.18).

Довідкою АТ «Запорізький виробничий Алюмінієвий комбінат» №232 від 26.11.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у ливарному відділенні ремонтно-механічного цеху і за період з 10.05.1995 по 09.07.1998 виконував роботи у металургійному виробництві (кольорові метали), за професією обрубник лиття, робітники, зайняті на обробці лиття наждаком і вручну (молотками, зубилами, пневмоінструментом), що передбачено Списком 1, розділ XI, пункт Іа, шифр професії 1110100а-15379 затверджений Постановою Кабінету Міністрів №162 від 11.03.1994. За період з 10.05.1995 по 09.07.1998р., стаж роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», складає: 3 роки 1 місяць 29 днів. Підстава для видачі: штатний розклад, ДКХП і накази по комбінату, табель обліку робочого часу шкідливих умов праці, відомості нарахування заробітної плати, архівна особиста справа. Додаткові відомості: дана професія пройшла атестацію: вперше наказ №713 від 06.10.1994, реєстраційний номер в державній експертизі умов праці Запорізькій області №3-0003-3 від 31.05.1996. Підстава: наказ №449 від 16.08.1990 Міністерство кольорової металургії СРСР «Дніпровський алюмінієвий завод імені С.М. Кирова» перейменовано в «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Підстава: наказ № 23-р від 22.08.1994 Міністерство промисловості України «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» перейменовано у відкрите акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Підстава: наказ №ЗАлК-ПР-2011-01-177 від 06.06.2011 з 01.06.2011 відкрите акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» перейменовано в публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Підстава: наказ № ЗАлК-18-П032/01 від 07.12.2018 з 10.12.2018 публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» перейменовано в акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (а.с.21).

Довідкою ЗДП "Кремнійполімер" №63 від 04.11.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній підтверджено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в цеху №9 з виробництва кремнійорганічних сполук та товарів народного споживання, (цех №9 з виробництва товарів народного споживання), дільниця №3 по розфасуванню гіпохлориту натрію «Купава» - це елементорганічні сполуки в хімічному виробництві з 18.04.2001 по 21.12.2008, з 01.12.2009 по 23.12.2009, що передбачено Списком №2, розділ Х підрозділ 2, код КП-2110А020, позиція - 10А.2, підстава постанова Кабінету Міністрів України № 162 від 16.03.1994, постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003. Підстава для видачі: штатний розклад, особова справа, особиста картка форми Т-2, відомості на зарплату, технологічний процес, ЄТКД, результати атестації робочих місць на підприємстві: наказ №373 від 30.12.1994. Реєстрація в Держекспертизі за умовами праці в Запорізькій області Реєстраційний №3-00029-5 від 31.05.1996; наказ №536 від 13.12.1999. Реєстрація в Держекспертизі за умовами праці в Запорізькій області Реєстраційний №3-00454-5 від 15.12.1999; наказ №270 від 22.07.2004. Реєстрація в Держекспертизі за умовами праці в Запорізькій області № 71 від 06.08.2004, № 93 від 28.10.2004; наказ №230 від 15.07.2010. Реєстрація в Держекспертизі за умовами праці в Запорізькій області №32 від 25.03.2011; наказ №290 від 09.07.2015. Реєстрація в Держекспертизі за умовами праці в Запорізькій області № 102 від 24.09.2015. Робота при неповному робочому тижні з 01.12.2009 по 23.12.2009. Підстава: наказ №263 від 25.09.2009. За період з 01.12.2009 но 23.12.2009 відпрацьовано 00 днів при п`ятиденному робочому тижні у шкідливих умовах праці. Дні прогулів, суміщений професій, робота за сумісництвом, навчальні відпустки - за період роботи на підприємстві не надавались (а.с.24).

При цьому, посилання відповідача на те, що довідка ЗДП "Кремнійполімер" №63 від 04.11.2024 не відповідає вимогам додатку №5 до п. 20 Порядку №637 з огляду на відсутність підпису керівника підприємства та начальника відділу кадрів, а також зважаючи на те, що не підтверджено документально право виконувача обов`язків директора на підпис довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком, є нерелевантними, оскільки працівник підприємства не може нести відповідальність за належність, правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах, що буде суперечити загальним засадам законодавства.

Слід зазначити, що у разі незгоди з відомостями, зазначеними в документах позивача, пенсійний орган мав право на реалізацію повноважень, наданих йому частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Втім, до матеріалів справи не надано доказів того, що відповідачем вчинялись будь-які дії, спрямовані на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити або спростувати пільговий стаж позивача.

Зазначена довідка містить підписи відповідальної особи та скріплена печаткою підприємства, відповідає вимогам, встановленим чинним законодавством, а тому неврахування такої довідки для підтвердження пільгового стажу позивача є безпідставним.

За таких обставин, суд вважає, що спірний період роботи позивача згідно довідки ЗДП "Кремнійполімер" №63 від 04.11.2024, зокрема: з 18.04.2001 по 21.12.2008 в ЗДП «Кремнійполімер» підлягав зарахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №2, а відмова в його врахуванні є протиправною.

Однак, суд не вбачає підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоду його роботи з 01.12.2009 по 23.12.2009, оскільки у Довідці ЗДП "Кремнійполімер" №63 від 04.11.2024 міститься інформація про роботу при неповному робочому тижні з 01.12.2009 по 23.12.2009 (підстава: наказ №263 від 25.09.2009) та зазначено, що за період з 01.12.2009 но 23.12.2009 ОСОБА_1 відпрацьовано 00 днів при п`ятиденному робочому тижні у шкідливих умовах праці (а.с.24).

Щодо не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача періоду роботи з 14.06.1990 по 16.03.1995 згідно довідки від 14.01.2025 №1/09-12/1, виданої ПрАТ"Запоріжтрансформатор", оскільки не вірно зазначено посилання на Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 №10, які не є чинні на період роботи заявника, то суд наголошує на тому, що не вірне зазначення реквізитів постанови Уряду не може слугувати підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії та неврахуванні вказаної довідки, оскільки робота за посадою, яку обіймав позивач у спірний період, відносилась до Списку № 2.

Суд акцентує увагу на те, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання вимог при заповненні документів на підприємстві.

Верховний Суд у постановах 21.02.2018 в справі №687/975/17 висловив позицію про те, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Таким чином на позивача не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за недоліки, які містить уточнююча довідка, позаяк такі недоліки не пов`язані із виною позивача.

Відтак, підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що спірний пільговий період трудової діяльності позивача підтверджений належним чином, а саме трудовою книжкою позивача та уточнюючою довідкою від 14.01.2025 №1/09-12/1, тому не зарахування відповідачем періоду роботи позивача з 14.06.1990 по 16.03.1995 до пільгового стажу за Списком №2 є протиправним.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 24.01.2025 №2056/03-16 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії згідно з заявою від 15.01.2025 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст.17, ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Ґайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п. 3.1 рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010 від 29.06.2010 р.) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що порушені права позивача в цій частині слід відновити шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 10.05.1995 по 09.07.1998 згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.11.2024 №232 та за Списком №2 періоди роботи з 14.06.1990 по 16.03.1995 згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.01.2025 №1/09-12/1 та з 18.04.2001 по 21.12.2008 згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.11.2024 №63.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», слід зазначити таке.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати загальний страховий та пільговий стаж позивача, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги МакаренкаГ,М. щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, суд вважає, що порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2025 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Миколаївській області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (57008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1; код ЄДРПОУ 13844159); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відмову в перерахунку №2056/03-16 від 24.01.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 10.05.1995 по 09.07.1998 згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.11.2024 №232, до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 14.06.1990 по 16.03.1995 згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 14.01.2025 №1/09-12/1 та з 18.04.2001 по 21.12.2008 згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 04.11.2024 №63 та повторно розглянути заяву від 15.01.2025 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

В задоволені інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.10.2025.

Суддя Ю.В. Калашник