Решение № 130763544, 24.09.2025, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/886/24

Провадження № 2/506/36/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2025 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

13.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області про позбавлення батьківських прав.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 04.05.2017 року вони з відповідачем перебували в шлюбі, який було розірвано рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.03.2024 року. У шлюбі у них народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після народження доньки у 2022 році він поїхав працювати до м.Южноукраїнськ Миколаївської області, щоб матеріально забезпечувати сім`ю, а відповідач, враховуючи, що донька лише народилася, залишилась проживати з дітьми в селищі Окни, де у них був власний будинок, облаштований усім необхідним для дітей. В м.Южноукраїнськ він підшуковував житло для їх сім`ї та намагався заробити необхідні кошти для придбання житла, тому, через роботу, додому до відповідача та їх дітей він приїздив рідко, але щоденно спілкувався з відповідачем та дітьми засобами телефонного зв`язку та відеозв`язку. При цьому, в ті рідкі рази, коли він приїздив до сім`ї, він виявляв, що в будинку не прибрано, діти брудні, приготованої їжі немає, у дітей немає іграшок, на що відповідач йому пояснювала, що просто не встигла і це разовий випадок. Разом з тим, як виявилося пізніше, вона його обманювала, що так було лише один раз. Через деякий час сусіди почали йому розповідати, що відповідач вживає алкоголь з подругами, а за дітьми не дивиться. У розмові з відповідачем з цього приводу остання його запевняла, що більше такого не повториться, пояснюючи свою поведінку тим, що їй сумно сидіти самій дома з дітьми і що вона хоче розваг, але обіцяла, що за дітьми буде дивитися добре. Разом з тим, позитивних змін не було. Останньою краплею для нього стало те, що коли він був в м.Южноукраїнськ, то від знайомих дізнався, що 20.01.2024 року о 23:56 год відповідач, будучи напідпитку, залишила їх дітей самих дома і пішла. Оскільки через значну відстань приїхати відразу він не міг, то зателефонував в поліцію задля убезпечення дітей. Крім того, він зателефонував своєму дідові та попросив, щоб до його приїзду той доглянув дітей. Коли він приїхав, то відповідач була дома та запевняла його, що на неї намовляють, однак цього разу він їй не повірив, попросив свого діда доглянути дітей до того часу, поки він не облаштує житло для дітей в м.Южноукраїнськ. Однак вночі 28.02.2024 року від діда він дізнався, що до нього в будинок прийшов його син ОСОБА_5 , оскільки відповідач перебувала у стані алкогольного сп`яніння і він боявся залишатися з нею, про що, з метою захисту дітей, він невідкладно повідомив поліцію. Вранці він вже був з дітьми, після чого перевіз дітей в смт Арбузинка Первомайського району Миколаївської області, де з 05.04.2024 року його син ОСОБА_5 пішов до місцевої школи. У період з березня 2024 року і до моменту звернення позивача до суду, відповідач з дітьми бачилася один раз. Він залишив її побути з дітьми саму, щоб не заважати, однак почувши гучні крики з будинку ,відразу побіг туди. Коли забіг в будинок, то побачив, що його донька ОСОБА_6 сидить на кухонному столі, її лице багряно-червоне, вона дуже сильно плакала, навколо все було заповнено гарячою парою. Коли він запитав відповідача, що сталося, остання пояснила, що ОСОБА_6 обпіклась, оскільки відповідач взяла казан з кип`ятком, однак, не розрахувавши свої сили через алкогольний стан сп`яніння, впустила його і розлила на себе та їх доньку, яка стояла позаду неї. Він відразу викликав швидку, яка забрала дитину в лікарню, а він поїхав слідом власним автомобілем. Відповідач до лікарні їхати відмовилась, лише пояснила медпрацівникам, що сталося. У лікарні ОСОБА_6 перебувала близько двох тижнів на стаціонарному лікуванні в м.Миколаїв, до якого її перевезли через два дні після її прибуття до лікарні м.Первомайськ, а надалі лікувалася вдома. Після цього, до часу звернення позивача до суд відповідач більше з дітьми не бачилася, не цікавиться їх життям, не приймала участі у їх розвитку та вихованні, організації дозвілля, матеріально не утримувала жодним чином, не купувала їм продукти, одяг, взуття та інші речі, необхідні для дітей, не проявляла належної любові та підтримки щодо них, і продовжує таку поведінку до моменту звернення позивача до суду з даним позовом. З огляду на зазначене, на думку позивача, відповідач не виконує свої батьківські обов`язки. Остаточне рішення про необхідність звернення до суду з даним позовом він прийняв тоді, коли після тривалої відсутності відповідача в житті дітей, вона почала йому телефонувати та вимагати віддати їй дітей, наче вони є річчю, для виїзду за кордон та отримання там, завдяки ним, допомоги, як біженки з дітьми. Як йому пізніше стало відомо від відповідача, у неї з`явився новий чоловік, який хоче, щоб вони виїхали за кордон, а сім`ї з дітьми краще приймають, як біженців. Крім того, відповідач йому повідомила, що цей чоловік хоче усиновити їх дітей, щоб виїхати за кордон. На думку позивача, відповідач систематично ухиляється від виконання своїх обов`язків, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного огляду, лікування дітей, не спілкується з ними взагалі, що порушує нормальне самоусвідомлення дітей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти. Тому позивач просив позбавити відповідача батьківських прав щодо їх малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 року, призначення не відбулося, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Так, за штатним розписом в Красноокнянському районному суді Одеської області троє суддів, а фактично працює двоє суддів, з яких: суддя Бурдинюк О.С. була відключена за 2 тижні перед виходом у відпустку, а також суддя Чеботаренко О.Л. була відключена, у зв`язку з перебуванням у відпустці з 05.08.2024 по 27.08.2024 року.

Крім того, у період з 28.08.2024 року по 02.09.2024 року суддя Чеботаренко О.Л. перебувала на лікарняному.

Тому після виходу судді Чеботаренко О.Л. з відпустки та лікарняного, а саме 03.09.2024, проведено повторний автоматизований розподіл справи, згідно з яким, справу розподілено на суддю Чеботаренко О.Л.

Ухвалою від 26.09.2024 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі.

11.10.2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Органу опіки та піклування Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області, згідно з якими сім`я позивача та відповідача проживала в селищі Окни дуже короткий період. До служби у справах дітей надійшло повідомлення від діда позивача щодо неналежного догляду за дітьми відповідачем, а також про те, що поки позивач на заробітках, відповідач збирає п`яні компанії вдома, зловживає алкоголем. Службою у справах дітей по даному факту проведена перевірка. Відповідач підтвердила факт зловживання алкоголем та збір компаній, пообіцяла виправити ситуацію. Наступного дня позивач приїхав додому та повідомив службу у справах дітей, що він забирає дітей і буде проживати за місцем роботи в Миколаївській області, а відповідач поїхала в невідомому напрямку влаштовувати своє життя. Сім`я ОСОБА_7 на обліку служби у справах дітей як такі, які опинилися в складних життєвих обставинах, не перебувала, більше року на території громади не проживає, профілактична робота з ними не проводилась, встановити стан виконання відповідачем батьківських обов`язків, у зв`язку з відсутністю відповідача та дітей немає змоги. Виходячи з наведеного, з метою захисту прав малолітніх дітей є доцільним звернутися до органу опіки та піклування за місцем фактичного проживання дітей та батьків.

Ухвалою від 24.10.2024 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області на Орган опіки та піклування Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області.

12.11.2024 року до суду надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, в яких зазначено, що 20.05.2024 року до комісії з питань захисту прав дитини надійшла заява позивача щодо розгляду питання визначення місця проживання малолітніх дітей з ним, у зв`язку з тим, що відповідач дітей залишила та не опікується ними. 21.05.2024 року спеціалістами служби у справах дітей було здійснено обстеження умов проживання дітей ОСОБА_7 та встановлено, що батько з малолітніми дітьми переїхав до селища Арбузинка в березні 2024 року, матері дітей з ними не було. Як пояснив позивач, відповідач не виконувала своїх батьківських обов`язків щодо дітей в той час, коли він працював в м.Южноукраїнськ, щоб матеріально забезпечити родину. В цей час відповідач вела аморальний спосіб життя, пиячила, залишала малолітніх дітей вночі в зимовий час без стороннього догляду дорослих, зі слів малолітнього сина ОСОБА_5 , безпричинно застосовувала до нього засоби фізичного та морального впливу, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, виганяла його взимку в темний час на вулицю, де йому було дуже страшно та холодно. Обстеженням матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_7 в селищі Арбузинка встановлено, що вони проживають в будинку, який частково викупили. Позивач офіційно працює в ПрАТ «Юженергобуд» з 01.11.2022 року, добре характеризується за місцем роботи, в повній мірі забезпечує всі базові потреби дітей, веде домашнє господарство, слідкує за фізичним станом дітей, навчанням сина, який є здобувачем освіти Арбузинського ліцею №2. В характеристиці на ОСОБА_8 відмічено, що дитина не пропускає навчань без поважної причини, завжди охайний. Батько відвідує консультації для батьків, завжди цікавиться результатами досягнень сина. Для доньки, яка перебувала на домашньому вихованні, позивач найняв доглядальницю. З візуального спостереження у доньки ОСОБА_6 09.10.2022 року було виявлено на ніжці свіжий шрам. З пояснень позивача, це був результат відвідування дітей в квітні відповідачем, яка, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з необачності вилила на ніжку дитині кип`яток. Дитина перебувала на стаціонарному лікуванні в Миколаївській обласній лікарні два тижні, де їй було зроблено операцію. За повідомленням Деражнянської служби у справах дітей Хмельницької області, відповідач проживає на території Деражнянської міської територіальної громади Хмельницької області, її діти на обліку служби не перебувають, сама ОСОБА_7 до відповідальності не притягувалась. Відповідач проживає у своєї матері, ніде не працює та проживає за рахунок батьків, має шкідливі звички. На засідання комісії ОСОБА_9 не з`явилась, про причини неприбуття не повідомила. Рішенням №3 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Арбузинської селищної ради від 25.06.2024 року вирішили: визначити за доцільне проживання дітей біля батька ОСОБА_1 з наданням йому відповідного висновку. Станом на 06.11.2024 року відповідач з жодною заявою чи повідомленням, усним чи письмовим щодо проживання дітей біля батька, чинення позивачем перешкод у її спілкуванні з дітьми чи опікуванні ними, не заявила, рішення комісії не оскаржувала. При цьому, з огляду на те, що ОСОБА_2 на території Арбузинської територіальної громади ніколи не проживала та станом на 11.11.2024 року не проживає, фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків ,тривалий час не піклується про їх фізичний, духовний, моральний та матеріальний стан, то остання може бути позбавлена батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Такий висновок стосовно невиконання нею своїх батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей зроблено виключно з інформацій, отриманих від суб`єктів соціальної роботи. ОСОБА_1 з дітьми на території Арбузинської територіальної громади наразі відсутні. Місце їх перебування/проживання невідомі, що унеможливлює повторно здійснити обстеження матеріально-побутових умов проживання дітей, з подальшим розглядом питання щодо доцільності позбавлення матері батьківських прав та прийняттям відповідного висновку. За інформаційною довідкою дирекції Арбузинського ліцею №2, ОСОБА_3 є здобувачем освіти ліцею, навчається в 1-б класі на сімейній формі навчання, що не суперечить здобуттю ним освіти. Відповідно до матеріалів позовної заяви та інформацій, отриманих від інших суб`єктів соціальної роботи, вихованням, утриманням, навчанням, піклуванням про фізичний, розумовий стан малолітніх, забезпеченні належними умовами проживання займається лише позивач за підтримки своєї матері, рідної бабусі малолітніх. Сім`я ОСОБА_1 в поле зору органу опіки та піклування не потрапляла, будь-яких повідомлень від мешканців громади чи суб`єктів з соціальної роботи до служби у справах дітей щодо неналежного виконання батьком своїх батьківських обов`язків, не надходило. Діти на обліку у служби у справах дітей Арбузинської селищної ради не перебували. З огляду на те, що мати малолітніх - відповідач ОСОБА_2 фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, тривалий час не піклується про їх фізичний, матеріальний, моральний, духовний стани, не підтримує зв`язку, не цікавиться навчанням та і взагалі дітьми, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, може бути позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_8 та доньки ОСОБА_10 /а.с.53-54/.

Ухвалою від 12.12.2024 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області на Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради.

Ухвалою від 05.06.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

22.08.2025 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування щодо розв`язання спору.

В судовому засіданні позивач на задоволенні позову наполягав, з підстав, зазначених у позовній заяві, доповнивши, що спочатку все було нормально, вони жили сімейним життям, а потім відповідач почала вести нездоровий спосіб життя, почала вживати алкоголь. Він часто їздив у відрядження то на місяць, то на два тижні і відповідачу стало сумно жити. Вона почала вживати алкоголь та залишати дітей самих вдома. Коли він був на роботі, вона гуляла з подругами, а діти залишались самі. Іноді залишала дітей на неповнолітнього 15-річного сусіда, а сама ходила по селищі Окни, в бар вночі о 2-3 годині, для відповідача це було нормою. Це тривало десь півроку - з жовтня 2023 року. Він їхав на заробітки, а вона так себе поводила, він це бачив по встановленому в їх будинку відеоспостереженню, але на даний час відео не збереглося, а також дізнавався про це в телефонному режимі від дружини. Також йому розповідали сусіди. Крім того, його дід, який проживає через будинок від них, бачив, коли відповідач йшла з дому і коли приходила, хто з нею був, в який час вони випивали. Він викликав поліцію та вона була притягнута до відповідальності за те, що залишила дітей самих. Відповідач постійно обіцяла, що більше такого не повториться, але він лише їхав на роботу і знову все повторювалось, не кожен день, але часто. У відповідача були такі подруги, які підштовхували її до такої поведінки, а вона легко піддається впливу. Після розірвання шлюбу він забрав дітей і поїхав в м.Южноукраїнськ. З тих пір діти проживають з ним, а відповідач через тиждень чи два поїхала до м.Хмельницький, а звідти в с.Барабой Одеської області, де проживає і на даний час. На теперішній час вона вже місяць не цікавиться дітьми. Коли він забрав дітей, то сказав, що діти будуть тимчасово з ним, але вийшло, що залишились на постійно. Відповідач побачила, що у них з дітьми все добре, діти не голодні, одягнені, все спокійно та не обурювалась і не просила віддати їй дітей, навіть не сперечалася, що діти будуть проживати з ним. На даний час відповідач звикла, що вона проживає сама. Він привозив дітей до матері, щоб вони побачились і поспілкувались, зараз вона телефонує раз на 2 тижні, буває через місяць, спілкується з дітьми по відеозв`язку. Вона проживає за 30 хв їзди до Одеси, але востаннє приїжджала, щоб побачити дітей, ще 5 місяців тому. Аліменти відповідач не сплачує, має заборгованість приблизно за 10 місяців. Даний позов не для ухилення від військової служби. Він працює на двох роботах: 2 дні на одній роботі і 2 дні на іншій. У нього є няня, він бачить дітей щодня. Якщо він на роботі, то вночі за дітьми дивиться його дівчина, яка працює лише вдень. Раніше, коли він їздив на роботу, відповідач вживала алкоголь і на той момент, коли він звернувся з позовом до суду, були підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, а зараз причин немає, обставини змінилися і поведінка відповідача протягом останніх двох місяців є належною, але, на думку позивача, це не означає, що вона знову не зміниться в гірший бік. Він не впевнений в подальшій належній поведінці відповідача, і тому бажає, щоб діти проживали з ним. Щодо здійснення пострілів зі зброї у с.Барабой , про що повідомила відповідач, то у нього на це був дозвіл, він вміє поводитись зі зброєю з 14 років і все робив обережно, тому, на його думку, небезпеки для дітей в той момент не було.

Відповідач позов не визнала та пояснила, що раніше нею була подана заява про визнання позову, але зараз вона позов не визнає та не погоджується на позбавлення її батьківських прав. Заяву про визнання позову вона написала на прохання позивача, який обіцяв, що у такому разі вона буде частіше бачити дітей. Навіщо це було позивачу, їй невідомо, але, на її думку, для того, щоб його не мобілізували на військову службу. Вона не погоджується з посиланнями позивача на те, що вона не виконує батьківські обов`язки. Вона хотіла бачитися з дітьми, але позивач постійно знімав різні квартири і вона не могла дізнатися ,де він проживає. Якщо їй вдавалося домовитись з ним про зустріч з дітьми, то пізніше він казав, що то у нього немає на це часу, то дітей забрала бабуся, то якісь інші причини. На даний момент позивач не перешкоджає їй спілкуванню з дітьми. До цього вона не сплачувала аліменти, оскільки не була офіційно працевлаштованою, а зараз працює і буде сплачувати аліменти на дітей. Посилання позивача у позовній заяві на її раніше неналежну поведінку є правдивими, але це було лише один раз і більше такого не повторювалось. Вона вживала алкоголь, але це не було системою. На даний час вона взагалі не вживає алкоголь. У дітей є телефони, але її номер у дітей заблокований і вона може спілкуватися з дітьми лише в присутності позивача. Про те, що діти будуть проживати разом з позивачем вони не домовлялись. Коли вони розійшлися, то домовились, що вона поїде на місяць в Хмельницьку область, облаштується і забере дітей, але позивач поїхав у Миколаївську області і перестав давати їй дітей, хоча вони мали бути у нього тимчасово. В Хмельницькій області у неї є батьківська хата, там є школа, садочок, все поряд. Вона постійно хоче проводити час з дітьми, донька її не впізнає, але йде на контакт з нею. Щодо позивача, то вона також не впевнена, що позивач не буде вживати алкоголь, оскільки він приїжджав до неї в село Барабой, вживав там алкоголь, стріляв зі зброї і в цей час діти були з ним, що у неї викликало страх за безпеку дітей.

В подальшому відповідач в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином /а.с.213/. Тому суд визнає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними і тому, відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, справа розглянута у її відсутність.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином /а.с.214, 217/. Тому суд визнає причини його неявки в судове засідання неповажними, і тому, відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, справа розглянута у його відсутність.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, заслухавши думку дитини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до такого.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 04.05.2017 року, який було розірвано рішенням Красноокнянського районного суду Одеської області від 08.03.2024 року /а.с.12-13/.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.10, 11/.

Постановою Красноокнянського районного суду Одеської області від 20.02.2024 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.184 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження за те, що вона 20.01.2024 року о 23.00 год, ухилилася від виконання передбачених ст.150 СК України обов`язків щодо виховання своїх неповнолітніх дітей, а саме: залишила малолітніх дітей одних в будинку проживання без догляду дорослих більше, ніж на 2 години, внаслідок чого життю та здоров`ю малолітніх могла бути завдана шкода /а.с.16, 17/.

Згідно талону-повідомлення Єдиного обліку №232 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, 21.01.2024 року о 00:01 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 20.01.2024 року о 23:56 за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_1 знаходиться в м.Южноукраїнськ Миколаївської області, повідомив, що його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зараз в п`яному стані залишила двох дітей 7 років та 1,5 роки самих вдома. Заявник просив вжити заходів та перетелефонувати йому по відпрацюванню /а.с.14/.

Крім того, згідно талону-повідомлення Єдиного обліку №466 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, 28.02.2024 року о 00:28 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 28.02.2024 року о 00:24 за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_1 знаходиться в м.Южноукраїнськ Миколаївської області, повідомив, що його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараз перебуває у стані сп`яніння та залишила двох дітей 7 років та 1,5 роки самих вдома. Маленька дитина вийшла з будинку та пішла в будинок до дідуся. Дітьми ніхто не займається. Заявник просив вжити заходів та перетелефонувати йому по відпрацюванню /а.с.15/.

Згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3532 КНП «Миколаївська лікарня №3» Миколаївської міської ради щодо хворої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання з 05.04.2024 року по 19.04.2024 року перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: опік окропом 5% (0,2%) - ІІ АБ ст. нижніх кінцівок. Зі слів мами: мама опустила на землю казан з окропом, вода попала на ноги дитині, лікувалась в Первомайській лікарні, переведена 05.04.2024 року до опікового відділення. Операція: 05.04.2024 р - рання некректомія + ксенопластика 150 см.кв. /а.с.18/.

Відповідно до довідки Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області від 01.05.2024 року, ОСОБА_1 проживає на території селищної ради з 21.03.2024 року разом з дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які знаходяться на його утриманні та вихованні /а.с.20/.

За даними характеристики учня 1-А класу Арбузинського ліцею №2 ім.Т.Г. Шевченка - ОСОБА_3 від 03.05.2024 року, останній навчається в даній школі з 05.04.2024 року. До школи ставиться позитивно: відвідування уроків не викликає у нього негативних переживань, але прагнення вчитись немає. Учень працює за вказівкою вчителя, частіше в індивідуальному порядку. На уроках неактивний, працювати відмовляється. Не вміє читати та писати, любить математику. Зовнішній вигляд дитини завжди охайний. Без поважної причини заняття у школі не пропускає, на уроки не запізнюється. Із ровесниками легко вступає в контакт та грає в різні ігри. До дорослих відноситься з повагою, сприймає зауваження спокійно. Батько відвідує консультації для батьків. Цікавиться результатами досягнень своєї дитини. Шкільним приладдям дитина забезпечена повністю. /а.с.21/.

Згідно висновку оцінки потреб сім`ї від 30.04.2024 року щодо ОСОБА_1 (батько), ОСОБА_3 (син) та ОСОБА_4 (донька), соціальна картка № НОМЕР_1 , за місцем проживання: АДРЕСА_2 , під час відвідування стало відомо, що сім`я ОСОБА_7 заселилась в будинок в березні 2024 року. Сім`я неповна, зі своєю дружиною ОСОБА_11 розлучився, разом не проживають, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей. Діти проживають разом з батьком, перебувають на повному його утриманні, вихованням дітей займається самостійно. На момент обстеження діти перебували під наглядом найманої особи, яка здійснює догляд за дітьми на період робочого часу ОСОБА_1 . Будинок, в якому проживають, знаходиться у задовільному стані, опалення пічне, комунальних зручностей немає. Кімнати, в яких проживає родина, мебльовані, просторі, є місце для гри та проведення дозвілля. Наявні предмети першої необхідності та предмети довготривалого вжитку. В будинку дотримано санітарно-гігієнічні норми проживання. Основним доходом сім`ї є заробітна плата ОСОБА_1 , одягом, взуттям та продуктами харчування родина забезпечена. Родина з допомогою власних ресурсів вирішує складні життєві обставини, спеціалістами центру надаються інформаційно-роз`яснювальні послуги /а.с.22-23, 57-58, 74-75/.

Відповідно до акту підтвердження факту спільного проживання та утримання від 29.05.2024 року, підписаного депутатом Арбузинської селищної ради Кометарем А.В. та сусідами ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ОСОБА_1 проживає в смт.Арбузинка Первомайського району Миколаївської області разом з дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які знаходяться на його утриманні та вихованні /а.с.24/.

За даними довідки ПрАТ «ЮЖЕНЕРГОБУД» від 29.04.2024 року, ОСОБА_1 працює в ПрАТ «Юженергобуд» з 01 листопада 2022 року муляром за цивільно-правовим договором по теперішній час /а.с.25/.

Згідно з довідкою про доходи ПрАТ «ЮЖЕНЕРГОБУД», за період з листопада 2023 року по квітень 2024 року ОСОБА_1 нараховано дохід у сумі 126410 грн /а.с.26/.

Відповідно до характеристики ПрАТ «ЮЖЕНЕРГОБУД» (не містить дати її складання, дата засвідчення копії позивачем 11.08.2024 року), ОСОБА_1 характеризується позитивно. За період роботи з 01.11.2022 року по дату складання характеристики ОСОБА_1 зарекомендував себе як кваліфікований працівник, відповідально ставиться до виконання посадових обов`язків, самостійно вирішує складні завдання, грамотно, якісно та вчасно вирішує поставлені йому виробничі завдання, має високе почуття відповідальності, суворо дотримується трудової дисципліни, уважний до проблем колег, у колективі користується повагою серед колег, дружній, доброзичливий та комунікабельний. За час роботи порушень трудової дисципліни не було. Гарний сім`янин, має двох дітей /а.с.27/.

За даними розписки ОСОБА_1 від 22.03.2024 року, від купує будинок по АДРЕСА_2 , дає завдаток в сумі 3500 доларів США, другу половину віддасть до 11.12.2024 року /а.с.28/.

Рішенням №3 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Арбузинської селищної ради від 25.06.2024 року (протокол №6) визначено за доцільне місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та рекомендовано службі у справах дітей підготувати висновок Органу опіки та піклування Арбузинської селищної ради щодо визначення місця проживання дітей з батьком та надати його заявнику /а.с.55, 72/

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , від 21.05.2024 року, сім`я проживає за вказаною адресою з березня 2024 року. Будинок перебуває в задовільному стані, не потребує ремонту, складається з двох кімнат, в одній з яких проживає батько, в іншій - діти. Кімнати мебльовані. Всі члени сім`ї мають окремі місця для відпочинку, постільну білизну. В кімнаті діток, окрім ліжок, наявний стіл для навчання, шафа для одягу та канцелярського приладдя, телевізор. До будинку підведено світло, вода, опалення пічне, зручності відсутні. В будинку дотримано санітарно-гігієнічні умови проживання. В бесіді з дитиною ОСОБА_5 , останній повідомив, що хоче проживати з батьком, оскільки мати вживає спиртні напої, без причини застосовує фізичне насильство, кричить та постійно залишає їх з сестрою самих. Проживаючи з батьком, він відчуває себе захищеним. ОСОБА_1 має присадибну ділянку близько 30 соток, яка використовується за призначенням. Тримає господарство (птицю). Повною мірою забезпечені продуктами харчування на тривалий час. ОСОБА_1 повідомив, що працює на підприємстві «ЮЖЕНЕРГОБУД» та отримує заробітну плату, що дозволяє йому утримувати двох дітей. Повідомив, що мати приїздила відвідувати дітей. Перебуваючи у стані сп`яніння ,вона вилила окріп на доньку, в результаті чого дитина була доставлена швидкою в медзаклад м.Первомайськ, а потім до м.Миколаїв, де проходила лікування близько трьох тижнів. Умови проживання для дітей задовільні, базові потреби малолітніх задовольняються в повному обсязі. ОСОБА_5 навчається, пропусків занять не допускає, батько цікавиться успіхами сина, контактує з вчителем. Загрози життю, здоров`ю дітей не встановлено /а.с.56, 73/.

За повідомленням Служби у справах дітей Деражнянської міської ради Хмельницької області від 14.06.2024 року, на обліку служби у справах дітей діти з родини ОСОБА_2 не перебувають та мати дітей ОСОБА_2 до відповідальності не притягувалася. ОСОБА_9 є жителькою АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 було викликано до служби у справах дітей та роз`яснено ст.157 та 158 Сімейного кодексу України щодо розв`язання їх спору, і вказано на те, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. ОСОБА_2 вказано, що вирішення питання подальшого місця проживання дітей має відбуватися шляхом спільної домовленості з батьками чи за необхідності судом. Іншими відомостями щодо даної особи служба у справах дітей не володіє /а.с.59, 78/.

За повідомленням служби у справах дітей Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області від 18.06.2024 року, на обліку служби у справах дітей як такі, які опинилися в складних життєвих обставинах, сім`я ОСОБА_7 не перебувала, діти в родини не відбиралися. В поле зору працівників служби ОСОБА_2 потрапила один раз за повідомленням сусіда щодо аморальної поведінки як матері дітей, а саме: мати, поки батько був на заробітках, збирала компанії, розпивала алкогольні напої, старшого сина виганяла серед ночі на вулицю. З ОСОБА_2 була проведена профілактична робота та про інцидент повідомлений батько дітей ОСОБА_1 , який відразу відреагував та приїхав до сім`ї, після чого повідомив працівників служби у справах дітей, що він забрав у дружини дітей, розірвав з останньою сімейні відносини та виїжджає на постійне місце проживання з дітьми в м.Первомайськ Миколаївської області /а.с.60, 77/.

Згідно з підтвердженням Одеського ліцею №16 Одеської міської ради від 22.10.2024 року, адміністрація Одеського ліцею №16 підтверджує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде зарахований на вільне місце у 1 класі /а.с.61, 76/.

Відповідно до Інформаційної довідки від 11.11.2024 року на здобувача освіти 1-Б класу Арбузинського ліцею №2 ім.Т.Шевченка - ОСОБА_3 , останній навчається в даному ліцеї з 01 вересня 2024 року. За весь навчальний період було пропущено 12 навчальних днів. Із них 6 днів по хворобі, що підтверджено довідкою з лікарні. Ще 6 днів по поважній причині, про яку бабуся повідомляла особисто в телефонному режимі. Із вчителем весь час комунікує також бабуся. Вона цікавиться шкільним життям дитини. Учень користується шкільним автобусом, до автобусної зупинки приводить і забирає батько або бабуся. Батько забезпечив сина необхідним канцелярським приладдям та придбав зошити з друкованою основою для роботи на уроках. Дитина завжди доглянута, охайна, одягнена відповідно до погодних умов. Харчується в шкільній їдальні. Додатково в портфелі має пляшку з водою та ланчбокс. Мати ОСОБА_3 контакту із класним керівником не підтримує /а.с.62, зворот а.с.76/.

Відповідно до копії наказу ТОВ «Дніпро-м Південь» №13-к від 31.07.2025 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 », ОСОБА_1 прийнято на посаду продавця-касира з 01 серпня 2025 року за основним місцем роботи з окладом 9150 грн на місяць /а.с.220/.

За інформацією, наявною в довідці про доходи, ОСОБА_1 працює в ТОВ «Дніпро-М-ПІВДЕНЬ» з 01.08.2025 року, займає посаду продавець-касир. Його дохід за серпень 2025 року склав 9150 грн /а.с.221/.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форми ОК-7) від 19.09.2025 року, у період з 2022 року по 2025 рік наявні відомості щодо нарахованого заробітку та страхового стажу ОСОБА_1 , починаючи з листопада 2022 року по липень 2024 року. Починаючи з серпня 2024 року по липень 2025 року відомості щодо заробітку та страхового стажу відсутні. Також наявні відомості щодо заробітку за серпень 2025 року у розмірі 9150 грн /218-219/.

За повідомленням Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 31.07.2025 року, 23 липня 2025 року відбулося засідання Комісії з питань захисту прав дітей Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради. На комісії була присутня ОСОБА_2 , яка повідомила, що діти проживають з батьком ОСОБА_1 , але на даний час вона не знає, де діти. Останній раз дітей вона бачила у квітні 2025 року. На адресу органу опіки та піклування надала заяву про те, що вона проти позбавлення батьківських прав відносно дітей. Позивач ОСОБА_1 на комісію не з`явився. Скласти акт обстеження житлових умов дітей та поспілкуватися з ними представники органу опіки та піклування не змогли. Вийшовши за адресою проживання ОСОБА_1 та його дітей за адресою: АДРЕСА_4 , було з`ясовано, що діти та він не проживають за даною адресою. У телефонному режимі 22.07.2025 року з матір`ю позивача (бабусею дітей) було з`ясовано, що діти проживають два тижня з нею у Ширяєвському районі у с.Мар`янівка, а батько дітей не відповідає на дзвінки, так як ховається від кредиторів. 31.07.2025 року до органу опіки та піклування з`явився позивач та повідомив, що переїхав на іншу квартиру за адресою: АДРЕСА_5 /а.с.164-165/.

У заяві, адресованій органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 23.07.2025 року, відповідач зазначила, що вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо її дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , вона хоче, щоб діти були з нею, а колишній чоловік ОСОБА_1 забрав їх у неї шляхом обману і тепер не дає з ними бачитись та розмовляти по телефону. Позивач пропонував їй великі кошти за те, щоб вона відмовилась від дітей /а.с.168/.

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов квартири за АДРЕСА_6 від 11.08.2025 року, де проживає позивач ОСОБА_1 , квартира розміщена на другому поверсі 9-поверхового будинку та складається з двох кімнат, коридора, кухні, балкона, ванної кімнати та туалету. Кімнати сухі, світлі, чисті. Вікна дерев`яні, на стінах шпалери, на підлозі паркет. В квартирі є необхідні меблі, побутова техніка. У кожної дитини є окреме ліжко, шафи для одягу. У ОСОБА_5 є окрема кімната, робочий стіл, ноутбук, телефон, речі по сезону, стан яких задовільний. У квартирі мешкає співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та її малолітня донька ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /а.с.184-185, 196/.

Органом опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради подано до суду висновок від 21.08.2025 року щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . /а.с.189-195/.

Судом також були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомила, що бачила, як відповідач декілька разів приходила до її сусідки ОСОБА_17 та вживала алкоголь, а за дитиною не дивилась. Одного разу, коли було вже холодно, син відповідача прибіг в спідній білизні і в шльопанцях, запитав, де дідусь і побіг до дідуся, а відповідач закрилася в будинку з кимось, а сина вигнала і він довго ходив по вулиці. За дітьми відповідач не дивилась.

Відповідач підтвердила, що дійсно вона декілька разів приходила до сусідки, вживала там алкоголь, але діти завжди були на очах. Вони посиділи і вона пішла додому разом з дітьми.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що якось у лютому місяці приблизно на початку другої години ночі до нього прибіг його правнук - ОСОБА_3 лише у спідній білизні. У позивача з відповідачем був будинок на 2 господаря, в якому два різні входи. Відповідач була в одній частині будинку, а ОСОБА_5 з сестричкою в іншій частині будинку. ОСОБА_5 боявся залишатися сам, а відповідач в іншу частину будинку його не пускала. Він пішов і постукав відповідачу у вікно, а потім зайшов до будинку з іншої половини. Там ОСОБА_19 заколисував неповнолітній сусідський хлопець. Він пішов ще раз постукав, але відповідач йому не відчинила. Тоді він зателефонував своєму внуку - позивачу ОСОБА_1 та розповів про це і повідомив, що викликає поліцію. Коли приїхала поліція, то від відповідача вийшов невідомий чоловік і він пішов, а з поліцією спілкувалась відповідач сама. В той день відповідач влаштовувала своє життя, а діти залишились без нагляду. Коли він був у гостях у позивача, то заходив до тієї частини будинку, там була їжа, але діти були недоглянуті, відповідач не дуже добре за ними дивилась. ОСОБА_5 ходив до школи, але міг по 4 дні пропускати. Іноді він залишався з правнучкою, а відповідач відводила ОСОБА_5 до школи.

Відповідач не заперечувала, що в одній половині хати була зі своїм знайомим і вони зачинилися , а у другій половині хати були її діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і вона попросила сусіда, щоб він заколихав доньку. Вона йому довіряла , він іноді їй допомагав. Чому її син пішов до прадідуся серед ночі , вона не знає.

Відповідно до ч.2 ст.171 СК України, в судовому засіданні судом була вислухана думка дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що він живе з татом, сестричкою і тіткою ОСОБА_20 . У ОСОБА_20 дітей немає. Вони живуть дружно, ОСОБА_20 його не ображає, вона займається прибиранням, готує їжу, пере, прасує, збирає його до школи, готує з ним домашні завдання. У тата немає часу з ним займатись. За мамою він сумує. У нього є телефон, але маминого номера він не має. Він хоче, щоб мама записала його телефон, щоб вони могли телефонувати один одному. Коли він жив з мамою, то все було не дуже добре, мама вживала алкоголь щодня, падала, нічого не готувала, ображала його, била по спині та по руках. Він хотів би бути з татом, так як тато не вживає алкоголь. Якби мама не вживала алкоголь, то він подумав би, з ким він хоче жити. Не завжди з мамою було погано. Коли вона не пила, то читала йому казки, ходила з ним гуляти, купувала солодощі, гралася з ним. Він хотів би, щоб мама йому телефонувала, приїжджала в гості, водила на гойдалки, у тата на це не має часу. Він хотів би, щоб його мама залишилась його мамою, якби вона не вживала алкоголь, він не хоче, щоб його мамою була інша жінка.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування і першочергова увага повинна приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України "Про охорону дитинства", батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Пунктом 2 ч.1 ст.164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Визначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 23 жовтня 2024 року в справі № 464/2040/23, від 28 лютого 2024 року в справі № 303/4697/22, від 12лютого 2024 року в справі № 202/1931/22 та інші).

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, і це можна виправдати лише за поодиноких обставин.

При цьому ЄСПЛ наголосив, що між інтересами дитини й інтересами батьків має існувати справедлива рівновага, дотримуючись такої рівноваги, особливу увагу треба приділяти найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою і значенням повинні переважати над інтересами батьків.

Визначаючи основні інтереси дитини в кожному конкретному випадку, слід враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли сім`я особливо непридатна або виразно неблагополучна; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечити її розвиток у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, яке не є неблагополучним.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем на час розгляду справи у судовому засіданні не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідач умисно та злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей.

Так, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, адже такі заходи допускаються лише тоді, коли змінити поведінку батька, матері у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в його/її діях. При цьому, позивачем не доведено, які дії чи бездіяльність відповідача свідчать про ухилення нею від виконання свого обов`язку по вихованню дітей, які фактичні обставини впливають на виконання матір`ю своїх обов`язків відносно дитини, з одночасним урахуванням поведінки обох батьків та їх ставлення до дитини.

Відповідач в судовому засіданні підтвердила, що дійсно був період, коли вона вживала алкоголь, але зараз вона змінилась, влаштувалась на роботу, має намір сплачувати аліменти на дітей і заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо дітей, оскільки хоче займатись вихованням дітей, але позивач забрав дітей і деякий час не надавав їй можливості спілкуватись з ними, змінював адресу проживання, заблокував її номер в телефоні сина.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

У матеріалах справи відсутні докази для встановлення того, чи буде застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав, відповідати якнайкращим інтересам дітей.

Нестабільна участь матері в житті дітей спричинена, в тому числі, і діями позивача, який забрав дітей і деякий час не надавав відповідачу можливості спілкування з ними.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд зважує на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, і тому слід застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини, лише як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц (провадження № 61-4022св19); від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18); від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19); від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19); від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20 та інших).

Наведене також узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462 св 20).

При цьому, сам позивач в судовому засіданні повідомив, що на даний час у нього немає підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, однак він не впевнений в належному виконанні відповідачем своїх батьківських обов`язків в майбутньому і тому наполягав на задоволенні його позову.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Так, суд визнає доведеною провинну поведінку відповідача щодо неналежного виконання батьківських обов`язків через зловживання алкоголем, вирішення власних особистих проблем без врахування потреб неповнолітніх дітей. Але, враховуючи активну самостійну боротьбу відповідача зі згубною звичкою, працевлаштування відповідача, з урахуванням думки дитини ОСОБА_5 , який сумує за мамою і хотів би жити разом з мамою у разі припинення нею вживання алкоголю, а також беручи до уваги, що передумовою вказаного спору фактично стали вкрай складні особисті відносини між сторонами, так як відповідач допустила подружню зраду і це стало відомо широкому колу, після чого позивач фактично без погодження з відповідачем забрав дітей, переховував та маніпулював дітьми, схиляв відповідача до згоди з позовом про позбавлення її батьківських прав, виходячи із власних інтересів та враховуючи те, що позбавлення батьківських прав є винятковою мірою впливу на батьків , суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки підстави для позбавлення батьківських прав, передбачені ст.164 СК України на час розгляду справи відпали, а вимоги про захист прав, які можуть бути порушеними в майбутньому, не можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Разом з тим, суд попереджує відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дітей та роз`яснює , що у разі продовження протиправної поведінки вона може бути позбавлена батьківських прав. При цьому суд покладає на органи опіки й піклування контроль за виконанням відповідачем ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Керуючись ст.ст. 10, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради (адреса місцезнаходження: м.Одеса, вул.Євгенія Танцюри, буд.22, код ЄДРПОУ 26303175) про позбавлення батьківських прав відмовити повністю.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 жовтня 2025 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко