Решение № 130759666, 01.10.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/11350/25

Провадження № 2/127/2158/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2025 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Бабкіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання, який мотивований тим, що позивач є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до умов, визначених Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830, та Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідач ОСОБА_1 заборгував за надані послуги за період з жовтня 2021 року до лютого 2024 року 6742,12 грн., з яких: 6083,36 грн. заборгованість запослуги зпостачання тепловоїенергії (загальнобудинковіпотреби наопалення). Крім того,за простроченняоплати нараховано3%річних161,29грн.та інфляційнівтрати497,47грн.У добровільномупорядку боржниксплатити боргвідмовляється,у зв`язкуз чимкомунальне підприємствоВінницької міськоїради «Вінницяміськтеплоенерго»терпить матеріальнізбитки табуло вимушенозвернутися досуду зцим позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05 травня 2025 року було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) осіб.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 липня 2025 року було призначено розгляд справи у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

21.05.2025 року відповідачем ОСОБА_1 було подано до суду відзив на позов.

27.05.2025 року на адресу суду від позивачаКомунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» надійшла відповідь на відзив.

Заперечення відповідачем ОСОБА_1 до суду не подавалося.

Представник позивача КП ВМР «ВМТЕ» - Матвеєва А.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Будинок АДРЕСА_1 забезпечується послугами централізованого теплопостачання, які надаються Комунальним підприємством Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго».

У квартирі АДРЕСА_2 , у якій зареєстрований та проживає відповідач ОСОБА_1 , опалювальні прилади від`єднані від системи центрального опалювання, стояки центрального опалювання заізольовані, що підтверджується Актом від 18.06.2023 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальнихпослуг (далі-споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором; споживач не звільняється від оплати житлово комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (зі змінами), відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315.

Аналогічні положення містить і Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.

Згідно з п.п. 11 п. 41 Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії, споживач зобов`язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Відповідно до абз. 4 п. 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (зі змінами), обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Згідно з п. 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 (зі змінами), споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Отже, сплата за обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку споживачами, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтована та носить обов`язковий характер.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3498/18.

Так, Верховний Суд зазначає, що спільним майном у багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав; до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку належать приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців: колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до ч. 2ст.382 ЦК України,власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов`язанні брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Отже, споживачі, які відключені від систем централізованого опаленнязобов`язані сплатити за комунальну послугу - обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будинку.

Відповідно дост.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання будівлі визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року за №1502/32954, затверджена Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, якою встановлено порядок визначення та розподілу обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення (надалі - Методика).

Загальнобудинкові потребина опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Місця загальногокористування - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень.

Таким чином, у відповідача ОСОБА_1 наявний обов`язок щодо оплати спірних комунальних послуг.

Відповідно до п.12 розділу IV Методики, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

Вказана Методика в частині визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення передбачає можливість застосування виконавцем як розрахункового, за проектом/енергоаудитом, так і спрощеного методу визначення обсягу теплової енергії (розділ ІV Методики).

Застосування того чи іншого методу обумовлюється низкою факторів та є правом виконавця.

Так, відповідно до п. 5 розділу IV Методики розподілу у разі відсутності встановлених вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається відповідно до проекту будівлі/будинку або за результатом енергоаудиту. Рішення про застосування (не застосування) результатів енергетичного аудиту приймається співвласниками будівлі/будинку в міжопалювальний період, про що письмово повідомляється виконавець розподілу комунальної послуги.

Енергоаудит - добровільне енергетичне обстеження, що проводиться за ініціативою споживача паливно-енергетичних ресурсів незалежною організацією з метою встановлення ефективності використання ними паливно-енергетичних ресурсів і вироблення економічно обґрунтованих заходів по зниженню витрат на паливо- і енергозабезпеченні для визначення способів підвищення енергоефективності підприємства, будівлі, тепломережі чи водоканалу.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , проводився енергоаудит або ж вживалися заходи задля проведення енергоаудиту з метою визначення обсягу витрат теплової енергії та будь-якої інформації, що співвласники будинку приймали рішення щодо цього, як не містять і відповідного проекту будинку.

Позивач проводить розрахунки розподілу теплової енергії на загальнобудинкові потреби відповідно до п. 8 розділу IV Методики «Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення».

Так, згідно з п. 8 розділу ІV Методики, затвердженої у новій редакції з 28 грудня 2021 року, у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25 % (в редакції від 22 листопада 2018 року 16%); для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Застосування такого методу відповідає нормам чинного законодавства, тому позивач при визначенні плати за теплову енергію вправі був застосувати п.8 Методики та визначати частку від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку в розмірі 25% (до грудня 2021 року - 16%).

Щодо відсутності опалення місць загального користування, про що вказує відповідач ОСОБА_1 , то вказане не впливає на правильність застосування вищевказаних норм при встановлених обставинах.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювальні приміщення від центрального теплового пункту теплорегулюючої/когенераційної установки. Законодавство не передбачає залежності від наявності приладів опалення у місцях загального користування для здійснення розподілу теплової енергії на такі місця. Відсутність приладів опалення в під`їзді багатоквартирного будинку не підтверджує відсутність системи опалення у місцях загального користування всього будинку.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові у справі №357/4664/15-ц від 20 листопада 2019 року.

З розрахунку заборгованості за спожиті послуги з централізованого теплопостачання по о/р НОМЕР_1 по приміщенню за адресою: АДРЕСА_3 , за період з жовтня 2021 року до лютого 2024 року рахується заборгованість за послуги централізованого теплопостачання в сумі 6083,36 грн. - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії (загальнобудинкові потреби на опалення) (а.с. 6).

Вказаний розрахунок суд бере до уваги та вважає його обґрунтованим (позивачем враховано періоди опалювального сезону, показники загальнобудинкового лічильника, встановлені тарифи та розмір абонентської плати, про що наданий розгорнутий розрахунок), окрім нарахування оплати за жовтень 2021 року у розмірі 63,86 грн., обгрунтування якого позивачем не надано.

Щодо ст. 625 ЦК України.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, з наданого позивачем КП ВМР «ВМТЕ» Розрахунку інфляційних та трьох відсотків річних за період з серпня 2022 року до вересня 2024 року (а.с. 6) не вбачається, що при його здійсненні враховано Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових прав, викладені у Листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р, відповідно до якого «сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця червня». Натомість, з вказаного розрахунку вбачається, що позивачем не враховано вказані вище рекомендації.

Отже, наданий позивачем Розрахунок інфляційних за період з жовтня 2021 року до лютого 2024 року (а.с.6) не може бути взятий судом до уваги як належний, достатній та допустимий доказ, тобто у цій частині вимог відповідно до положень ст. 81 ЦПК України позов є недоведеним.

Разом з тим, три відсотки річних у розмірі 157 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача (розмір 3% річних відкорегований пропорційно до розміру боргу, який стягується судом).

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами з приводу надання та оплати послуг з централізованого теплопостачання, права та законні інтереси позивача відповідачем порушені, а тому вимоги Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» підлягають частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 2725,20 грн. судового збору, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 90%).

На підставі викладеного та ст. 67, 68 ЖК України, ст. 625 ЦК України, ст. 1, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за період з листопада 2021 року до лютого 2024 року включно у розмірі 6036,50 грн. (шість тисяч тридцять шість гривень 50 копійок), з яких: 6019,50 грн. заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 157 грн. 3% річних.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» 2725,20 грн. судового збору.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогоскладення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Комунальне підприємствоВінницької міськоїради «Вінницяміськтеплоенерго» (м.Вінниця, вул.600-річчя,буд.13;код ЄДРПОУ33126849)

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

Повний текст рішення суду складено 06.10.2025 року.

Суддя