Решение № 130731413, 03.10.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2025 року Справа № 520/26634/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового пзовідомлення-рішення, -

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 193845-2405-2030-UA63120270000028556 від 29.06.2023, щодо (визначення) нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання в за період 2023 року у вигляді земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) в розмірі 40 330,93 грн (вимога-1); - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області № 1073504-2405-2030-UA63120270000028556 від 20.06.2024, щодо (визначення) нарахування ОСОБА_1 податкового зобов`язання в за період 2024 року у вигляді земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) в розмірі 31 732,95 грн (вимога-2); - вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою суду від 03.10.2025 адміністративний позов в частині позовних вимог-2 закрито у відповідності до п.8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оспорюване рішення прийняте відносно позивача, який не є ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки, а також не є платником орендної плати у зв`язку із відсутність відповідних договорів та правовстановлюючих документів, а тому зобов`язання щодо сплати такого податку немає. на території міста Харкова велися бойові дії, що, як наслідок, звільняє позивача від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету земельного податку на земельну ділянку, розташовану на такій території. Слід зазначити, що факт ведення з 24.02.2022 на території міста Харкова та Харківської області бойових дій є загальновідомим та підтверджується відповідним затвердженим переліком територій, що надає позивачу право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Окрім цього, згідно акту ДСНС про пожежу від 23.04.2022 року на складських приміщеннях та гаражі за адресами: АДРЕСА_1 (місцезнаходження земельної ділянки, за яку Позивачу нараховано земельний податок), у зв`язку із проведенням бойових (військових) дій, відбулася пожежа, внаслідок якої знищено 3 складські приміщення та пошкоджено 2 складських приміщення та гараж (копія акту про пожежу додається). За фактом вибуху за зазначеною адресою було також повідомлено до чергової частини ВП №2 ХРУП № 3, подію зареєстровано в ЖЄО №1701. Просить позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що відповідно до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України у разі переходу права власності на будинок, переходить право власності або право користування на земельну ділянку. Відтак обов`язок зі сплати земельно податку виникає у позивача в силу фактичного користування земельною ділянкою. Просить у позові відмовити.

30.09.2024 ухвалою судді адміністративний позов залишено без руху для усунення недоліків викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.

16.10.2024 ухвалою суду адміністративний позов в частині позовних вимог повернуто. Постановою апеляційного суду вказану ухвалу скасовано, а справу направлено в цій частині для продовження розгляду.

Ухвалами від 16.10.2024 та від 08.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 03.10.2025 відмовлено у клопотанні відповідача про залишення адміністративного позову в частині позовних вимог-1 без розгляду.

Розгляд і вирішення адміністративної справи в частині позовної вимоги-1 проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, податковим повідомленням - рішенням ГУ ДПС у Харківській області від 29.06.2023 року за № 193845-2405-2030-UA63120270000028556 гр. ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за період 2023 року у вигляді земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) в розмірі 40 330,93 грн.

Позивач наводить доводи про те, що таке є протиправним, а відтак підлягає скасуванню, адже ані власником, ані землекористувачем, ані орендарем земельної ділянки не є.

Натомість відповідач наводить доводи про те, що позивачу належить на праві власності нерухоме майно, а відтак до позивача перейшло право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщенні.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

У розумінні підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У силу вимог підпункту 270.1.1 та 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

При цьому, для цілей оподаткування земельним податком особа повинна мати статус землевласника/землекористувача, набутого в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Положеннями частин 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

За статтями 125 та 126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформляється відповідно до Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 377 Цивільного кодексу України.

Тобто, особа - власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Між тим, за приписами пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку, є дані державного земельного кадастру.

Згідно пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Аналіз наведених норм дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

У розумінні зазначених норм, обов`язок зі сплати земельного податку для фізичної особи - власника чи користувача земельної ділянки залишається незмінним незалежно від реалізації цією особою певних наданих їй правомочностей, як-от набуття нею статусу суб`єкта господарювання, діяльність якого пов`язана з використанням земельної ділянки або без такого.

Відповідач наводить аргументи про те, що позивач зареєстрований у контролюючому органі як платник земельного податку, що підтверджено відомостями із програми відповідача. За період з 31.12.2022 до 31.10.2023 у позивача була переплата із вказаного податку та відсутність заборгованості. Попри те, суд зазначає, що із наданої інформації неможливо установити, за який саме земельний об`єкт позивач сплачував земельний податок.

Разом із тим, позивач наводить аргументи про те, що він не є ані власником, ані землекористувачем, ані орендарем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .

Суд установив, позивачу на праві власності належить нерухоме майно, дата реєстрації 28.07.2005, тип майна: нежитлова будівля, доповнення до типу: літ «А-! загальною площею 61,5 кв.м, загальна площа 61,5 кв.м, адреса АДРЕСА_1 . 30.12.2005 здійснено реєстрацію доповнення до типу: нежитлова будівля літ. «З-1», загальною площею 245,2 кв.м, адреса АДРЕСА_1 . Дані обставини установлено із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманих на запитом судді.

Отже, суд установив, що позивач є власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

Аналізуючи податкове повідомлення-рішення від 29.06.2023 установлено, що підставою для детального розрахунку сум земельного податку з фізичних осіб став нежитловий фонд(окремі будівлі, споруди та їх частини), площею 0,0245, адреса АДРЕСА_1 .

Доказів на підтвердження наявності відносин оренди (найму, позички) земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках між позивачем та третіми особами до суду не подано.

З огляду на викладене вище суд прийшов висновку про те, що позивач як власник нежитлового приміщення є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому аргументи позивача з цього питання, що він не є ані власником, ані землекористувачем, ані орендарем земельної ділянки за вищевказаною адресою суд оцінює критично, адже такі не підтвердились.

Щодо обчислення розміру земельного податку, суд прийшов наступного.

Контролюючий орган уповноважений здійснювати нарахування фізичним особам податкових зобов`язань із земельного податку на підставі даних державного земельного кадастру щодо площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад щодо ставок земельного податку.

Контролюючим органом нараховано земельний податок з фізичних осіб згідно Технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 рік, яка затверджена рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02 2019 № 1474/19.

Відповідно до п.2 цього рішення нормативно - грошова оцінка земель міста станом на 01.01.2018, яка застосовується з 01.01.2020 року.

Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у м. Харкові» (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 17.81/18) встановлено ставки плати за землю та пільги з земельного податку у м Харкові.

Відповідно до п 1.1. та п. 1.2 додатку 2 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори у м. Харкові» ( в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/48) ставка земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки розраховується у відсотках від добутку базової вартості одного квадратного метру земель м. Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальні зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до Технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01 2018 базова вартість одного квадратного метра земель м. Харкова становить 639,78 гривень, яка діє з 01.01.2020 року.

Розрахунок грошової оцінки земельної ділянки та земельного податку за земельну ділянку по вул. Сумська,81 (місцезнаходження об`єкта у даній справі Динамічна,4) м. Харків проведено по формулі: Цзд = Б*Кі*Км2*КмЗ ср.*Кф*РЬ, де Км2 - зональний коефіцієнт, Км2-2,26 КмЗ - коефіцієнт для зон впливу локальних факторів (1%) Кф - коефіцієнт, що характеризує функціональне використання земельної ділянки (для вказаного платника Кф становить 3,0- землі комерційного використання). Розрахунок земельного податку за земельну ділянку площею 0,0245 га за 2023 рік : 639,78*1,1 *1,15*2,26*3*3%*10000 = 1646160 (тариф). (1,1 індексація за 2022 рік, 1,15 індексація за 2023 рік ), 3% - ставка податку нормативно грошова оцінка яких не проведена. Земельний податок 16461160*0,0245=40330,93 гривень.

Отже, при обчисленні земельного податку контролюючим органом застосовано Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) 3,0- землі комерційного використання.

Отже, контролюючий орган стверджує, що нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачу та розташовано на земельній ділянці використовуються у підприємницькій діяльності позивача.

Попри те, жодних належних, допустимих доказів, які б підтверджували використання позивачем нерухомого майна у підприємницькій діяльності не надано та судом не встановлено, а відтак оскільки земельний податок нарахована з доходу фізичної особи, а не фізичної особи-підприємця, а тому аргументи контролюючого органу при обчислені розміру земельного податку та взяття при розрахунку Кф як для землі комерційного призначення не підтвердились.

Враховуючи наведене вище суд ставить під сумнів обґрунтованість розрахунку контролюючим органом земельного податку.

Жодних інших фактичних даних, які б мали значення для розгляду цієї справи суд не встановив.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що адміністративний позов необхідно задовольнити.

У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 29.06.2023 № 193845-2405-2030-UA63120270000028556 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за період 2023 року у вигляді земельного податку з фізичних осіб (код платежу 18010700) в розмірі 40 330,93 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з головного управління Державної податкової служби у Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач головне управління Державної податкової служби у Харківській області, місцезнаходження місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 03.10.2025.

Суддя М. І. Садова