Решение № 130640407, 01.10.2025, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/748/25

номер провадження 2/546/540/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2025 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

28 липня 2025 року до Решетилівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 17 травня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 17.05.2023-100000609 (далі - Договір). Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 56 днів зі сплатою відсотків за ставкою «Економ» 1,20% за день користування кредитом та ставкою «Стандарт» - 1,50% за день користування кредитом. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Договору. Однак ОСОБА_1 не виконував належним чином умови Договору, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 8850,80 грн.

Посилаючись на вищезазначені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість, оскільки ОСОБА_1 своє зобов`язання за договором не виконав.

Ухвалою судді від 01 серпня 2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 29 серпня 2025 року, яке було відкладене на 01 жовтня 2025 року у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності їх представника, проти заочного розгляду справи не заперечує (а. с. 2-6).

Судові повістки, направлені відповідачу за його зареєстрованою адресою місця проживання, повернулися до суду з поштовими відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 35, 40).

Згідно з положеннями частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому з огляду на положення частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, за письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, установлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_1 було підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (а.с. 17-20). Відповідно до умов зазначеної Пропозиції кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови, зокрема: відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Крім того, 17 травня 2023 року о 10 год. 19 хв. між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (далі Договір) № 17.05.2023-100000609, шляхом підписання відповідачем заявки, яка є частиною кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора кодом з смс «Т615» (звор. а.с. 20 а.с. 22).

Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 17 травня 2023 року надано кредит в розмірі 6000,00 грн строком на 56 днів до 11 липня 2023 року. У Договорі зазначені реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5417-33хх-хххх-3523.

Також Договором передбачено, що ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,20% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом першого чергового періоду та протягом періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,50% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім першого чергового періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Також 17 травня 2025 року за допомогою одноразового ідентифікатора коду з смс «Т615» ОСОБА_1 було підписано: додаток до анкети позичальника, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором та паспорт споживчого кредиту (а.с. 15-16, звор. а.с. 16, а.с. 23-24).

Згідно з квитанцією (ID операції 2311309084) 17 травня 2023 року о 10 год. 19 хв. було здійснено переказ за договором № 17.05.2023-100000609 на картку 541733*23 в сумі 6000,00 грн (а.с. 14).

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 17.05.2023-100000609 від 17 травня 2023 року у відповідача ОСОБА_1 за Договором виникла заборгованість в сумі 8850,80 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 5449,63 грн та процентами 3401,17 грн (а.с. 11).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частини перша та друга статті 1046 ЦК України).

Згіднозі статтею 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України«Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи(вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінетуі пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числіЗакону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Факт укладення такого договору належним чином підтверджено доказами, наявними у матеріалах справи.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису) договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Підписання договору відповідачем підтверджується змістом договору та заявки кредитного договору, які містять усю необхідну для ідентифікації особи інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по батькові відповідача, адресу місця проживання.

Доказів підписання договору від імені відповідача іншими (третіми) особами, у тому числі через вчинення шахрайських дій, відповідачем суду не надано, доказів звернення з даного факту до правоохоронних органів також не надано.

Отже, суд уважає, що позивачем доведено належними та достатніми доказами факт укладення договору саме відповідачем.

Також суд уважає доведеним позивачем та не спростованим відповідачем факт видачі кредитором кредиту у сумі 6000,00 грн та перерахування коштів відповідачу.

Матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором перед позивачем.

Отже, відповідач умови кредитного договору порушив та у строк, установлений умовами кредитного договору, кредитні кошти та проценти за користування кредитом не повернув.

З цих підстав позовні вимоги позивача щодо стягнення основної суми заборгованості за кредитним договором у сумі 6000,00 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Також сторонами були узгодженні істотні умови договору, зокрема: процентна ставка.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проценти нараховувалися за ставками 1,20% та 1,50% у день до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що свідчить про правомірність нарахування процентів в сумі 3401,18 грн.

З огляду на вищезазначене суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитом також підлягають задоволенню.

Таким чином позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 8850,80 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 5449,63 грн та процентами 3401,17 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції про сплату судового збору № СЦ00029356 від 25 липня 2025 року установлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 41).

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі, то з відповідача у відповідності до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Окрім того у позовній заяві представницею позивача було зазначено, що у відповідності до частини восьмої статті 141 ЦПК України стороною позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280. 281 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 17.05.2023-100000609 від 17 травня 2023 року в сумі 8850 (вісім тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 80 копійок, з яких 5449 гривень 63 копійки - заборгованість по тілу кредиту та 3401 гривня 17 копійок - заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по справі (судовий збір) у розмірі 2422(двітисячі чотиристадвадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833.

Представниця позивача Літовченко Ольга Олександрівна, адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Ю.В. Зіненко