Решение № 130638909, 01.10.2025, Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/1095/25

Провадження №2/155/618/25

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01.10.2025 м.Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєва Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2025 року до Горохівського районного суду Волинської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовує тим, що 20 листопада 2021 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір №4133604, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 4000 грн., які зобов`язався повернути та сплатити відсотки за користування ними. 26 липня 2024 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 26-07/24, відповідно до умов якого до останнього, з-поміж іншого, перейшло право майнової вимоги за кредитним договором № 4133604 від 20 листопада 2021 року. Вказує, що розмір заборгованості позичальника за кредитним договором становить 17900 грн., з яких: 4000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 13500 грн. заборгованість по відсотках, 400 грн комісія. Всупереч умовам кредитного договору відповідач свої кредитні зобов`язання не виконує. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати по справі, з яких: 2422, 40 грн. судовий збір, 9000 грн. витрати на правничу допомогу.

Ухвалою від 14 липня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Позивач подав клопотання (включив його в текст позовної заяви) про розгляд справи за відсутності його представника. Не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи про що в матеріалах справи містяться відповідні докази, зокрема рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, відзив на позов не подав.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 20.11.2021 ТзОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №4133604 (а.с. 8-12), за умовами якого (пункт 1.1) кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (кредит) в сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору: сума (загальний розмір) кредиту становить 4000 грн. (п. 1.2); кредит надається строком на 30 днів з 20.11.2021 (строк кредитування) (п. 1.3); термін повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 20.12.2021 (п. 1.4); проценти за користування кредитом: 1500 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6); кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1).

20.11.2021 ТзОВ «Мілоан» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4000 грн. (квитанція від 20.11.2021, а.с. 22).

26.07.2024 ТзОВ «Мілоан» (клієнт) та ТзОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) уклали договір факторингу №26-07/2024 (а.с.26-31), на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за договором про споживчий кредит №4133604 від 20.11.2021 до ОСОБА_1 (акт приймання-передачі реєстру боржників від 26.07.2024, а.с. 37, платіжна інструкція №448090005 від 26.07.2024, а.с. 36, реєстр боржників від 26.07.2024, а.с.38 - 41).

За розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 17900,00 грн., з них: 400,00 грн. - тіло кредиту, 13500 грн. - проценти за користування кредитом (детальний розрахунок заборгованості, а.с. 23-25).

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подала.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор узобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).Аналізуючи наведений договір, суд доходить висновку, що надана позивачем копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Договори факторингу відносяться до оспорюваних договорів.

Відповідач не оспорював договору факторингу, за якими перейшло до іншої особи право грошової вимоги за кредитним договором, а тому в силу вимог ст. 204 ЦК України ці правочини є правомірними, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсними.

Підписання договору про надання споживчого кредиту №4133604 від 20.11.2021 свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що погодився на правила надання коштів у позику та публічною частиною договору про споживчий кредит.

Сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення наданого йому кредиту в строки, передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 17900,00 грн., з них: 4000,00 грн. - тіло кредиту, 13500,00 грн. - проценти за користування кредитом та 400 грн комісія.

Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки підтверджується матеріалами справи та водночас не спростований відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

За п.1 ч.3ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження вимоги позивач долучив до матеріалів справи договір №02-07/2024 про надання правничої допомоги підписаний сторонами, прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги №1087 від 01.05.2025 року та витяг з акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року.

Разом із тим, заявку на надання юридичної допомоги №1087 від 01.05.2025 року та витяг з акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року сторонами договору не підписана.

Документи, що свідчать про оплату наданих послуг у матеріалах справи також відсутні та позивачем під час розгляду справи не надавалися.

З урахуванням відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем у задоволенні такої вимоги слід відмовити.

Керуючись ст.12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №4133604 від 20.11.2021 року в розмірі 17900 (сімнадцять тисяч дев`ятсот ) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати по справі, а саме: 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два ) гривня 40 копійок судового збору,

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, код ЄДРПОУ 42640371;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення в повному обсязі складено 01.10.2025 року.

Cуддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв