Постановление суда № 130633586, 01.10.2025, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

01.10.2025

Справа № 508/1382/18

Провадження № 1-кп/494/12/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2025 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши, в залі суду в м. Березівка клопотання ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, що подане у судовому провадженні з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні за №12018160370000163від 22.08.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка, Миколаївського району Одеської області, не працюючого, освіта середньо-спеціальна, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Березівського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 309 КК України.

Вказане кримінальне провадження перебувало у судді ОСОБА_5 з 08.04.2019 року по 16.11.2021 року.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказане кримінальне провадження надійшло у провадження судді ОСОБА_1 .

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 20.01.2022 року вказаний обвинувальний акт прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 07.06.2022 року кримінальне провадження зупинено у зв`язку з перебуванням ОСОБА_4 у лавах ЗСУ. Іншою ухвалою від 01.10.2025 року провадження по справі відновлено.

Так, 21.08.2018 року, близько 10 години 00 хвилин ОСОБА_4 , незаконно, не маючи на те спеціального дозволу, без мети збуту, умисно, придбав, тобто знайшов на сміттєзвалищі, розташованого за селом Ульянівка Миколаївського району Одеської області, в 200 метрах від села, поліетиленовий пакет зеленого кольору з надписом «BMW» в якому знаходилась речовина рослинного походження світло-зеленого кольору, зовні схожа на рослини коноплі - каннабіс, маса якого у висушеному стані становить 27,81 г., речовина у вигляді грудочок темно- коричневого кольору, зовні схожа на рослини коноплі - смола канабісу, маса якої становить 0,79 г., котрі незаконно, не маючи на те спеціального дозволу без мети збуту приніс в приміщення сараю, котрий розташований в дворі будинку, за адресою: АДРЕСА_1 та зберігав в приміщенні сараю.

22.08.2018 року працівниками поліції Миколаївського ВП Лиманського ВП ГУНП в Одеській області проведено огляд домоволодіння ОСОБА_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого в приміщенні сараю виявлено та вилучено речовину у вигляді грудочок темно-коричневого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого заборонено смолою канабісу, маса якої становить 0,79 г та речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабісом, маса якого у висушеному стані становить 27,81 г.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 309 КК України, - незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.

Перед початком розгляду кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні, через канцелярію Березівського районного суду Одеської області, від ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставіст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У судовому засідання було з`ясовано ту обставину, що обвинувачений визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор зазначив, з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшло три роки, а відтак трьохрічний строк притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні закінчився, клопотання є підставним та підлягає задоволенню.

Обвинувачений підтримав подане клопотання, обвинуваченому роз`яснено положення ч. 3ст. 285 КПК України, а також те, що звільнення від кримінальної відповідальності заст. 49 КК Україниє звільненням з нереабілітуючих підстав та що він має право на розгляд обвинувального акту у повному обсязі, з метою його виправдання по суті обвинувачення. Обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, при цьому вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав.

Суд вивчивши матеріали кримінального провадження та клопотання, заслухавши учасників процесу, приходить до висновку про наявність підстав для закриття даного кримінального провадження, виходячи з наступного.

У відповідності з вимогами ч.4ст.286 КПК Україниякщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована законом відмова держави від засудження особи, яка вчинила злочин від застосування щодо неї примусу у формі покарання.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, яке інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_4 було вчинено 21.08.2018 року.

При цьому, порівняльний аналіз положень ст. ст.12,49,ч.1ст.309КК України, в редакції, що діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінуються ОСОБА_4 та в чинній редакції, свідчить про те, що чинна редакція закону поліпшує становище обвинуваченого, тому суд вважає за необхідне застосувати правові норми кримінального закону в чинній редакції.

Санкцією ч. 1ст. 309 КК України, в чинній редакції, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п`яти років. Таким чином, вказаний злочин, відповідно до положень ст.12 КК Українив чинній редакції, є кримінальним проступком.

Згідно з п.2 ч. 1ст. 49 КК України, в чинній редакції, у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Відповідно, з моменту вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 309 КК України, минуло більше трьох років.

Обставини, передбачені ч.2, 3 ст.49 КК України, за наявності яких перебіг давності зупиняється, або переривається, судом не встановлено.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 309 КК України, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_4 , не відносяться до категорії кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.49 КК України, у разі вчинення яких давність не застосовується.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак, суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Слід зазначити, що Велика палата Верховного Суду у постанові від 17 червня 2020 року (справа №598/1781/17, провадження №13-47кс20) наголосила, що звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 49КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Окрім цього, у постанові від 26 березня 2020 року (справа №730/67/16-к, провадження №51-6463км19) колегією суддів ККС зроблено висновок про те, що передбачений законом (ст.49 КК) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.

Таким чином, навіть за невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення, проте наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення йому підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Запобіжний захід не обирався. Кримінальним правопорушенням матеріальна шкода не заподіяна.

Щодо правової природи процесуальних витрат у кримінальному провадженні, то ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються із: витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів. Положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК України. Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду, інших учасників кримінального провадження.

Частиною 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

У своєму висновку від 17 червня 2020 року у справі №598/1781/17 ВП ВС дійшла висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.

За таких обставин, оскільки кримінальне провадження закривається з нереабілітуючих підстав процесуальні витрати понесені органом досудового розслідування, з метою проведення експертизи слід покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до п.1 ч.2ст.284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно вимог ч.3ст.288 КПК Українисуд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене дане кримінальне провадження слід закрити та звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності.

На підставі наведеного, відповідно до ч. 2 ст.12, п. 2 ч.1 ст.49, ч. 1 ст.309 КК України, п.1 ч.2 ст.284ст.ст.285,286,288,372 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадженнязадовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч.1ст.49 КК України.

Закрити кримінальне провадження за №12018160370000163від 22.08.2018 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, що передбачене ч. 1ст. 309 КК України.

Процесуальні витрати на проведення експертизи у сумі 1430 гривень стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави.

Речові докази, а саме: речовину у вигляді грудочок темно- коричневого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якої заборонено - смолою канабісу, маса якої становить 0,79 г. та речовину рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого у висушеному стані становить 27,81 г.- знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1