Решение № 130624441, 29.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2025 рокуСправа №160/21761/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

28.07.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з вимогами про:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ юридичної особи 14035769) № 046350019596 від 17.07.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ юридичної особи 14035769) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 17.07.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу роботи, прохідника 5 розряду з повним робочим днем під землею на дільниці підготовчих робіт № 2 ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», період роботи з 10.07.2015 по 12.10.2016 рік проходження військової служби за призивом під час мобілізації в особливий період, з урахування кратності (за 1 місяць - 3 місяці).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, відповідач протиправно відмовив у призначенні пільгової пенсії, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, посилаючись на пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім цього позивач наголошує, що відповідач протиправно не врахував до пільгового стажу позивача період роботи з 10.07.2015 по 12.10.2016 рік проходження військової служби за призивом під час мобілізації в особливий період, з урахування кратності (за 1 місяць - 3 місяці). У зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду від 29.07.2025 відкрито провадження у цій справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 07.08.2025 через підсистему електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог. Зазначив, що відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача з 10.07.2015 по 12.10.2016 згідно з довідками № 14/6-1445 та №14/6-1444 від 23.06.2025, виданою ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», оскільки на дату звернення із заявою про призначення пенсії позивач не мав пільгового стажу 25 років, тому відсутні підстави для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідь на відзив від позивача станом на час розгляду справи не надійшла. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою від 07.07.2025 про призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 від 01.08.2008 та довідками про підтвердження пільгового трудового стажу від 23.06.2025 №14/6-1445 та №14/6-1444, позивач працював на різних посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, зокрема у ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». З 18.08.2008 по 26.11.2020 виконував роботи на посадах, віднесених до списку № 1 (підземні). У період з 10.07.2015 по 17.10.2016 проходив військову службу по мобілізації.

З 01.01.2022 по теперішній час позивач працює у ВСП "ШАХТОУПРАВЛІННЯ імені ГЕРОЇВ КОСМОСУ" ПрАТ "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"(шахта "Павлоградська").

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 046350019596 від 17.07.2025 за результатами розгляду вказаної заяви відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років за професіями, передбаченими Постановою № 202. У рішенні міститься посилання на положення абз. 1 ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначено, що вік заявника 37 років 09 місяців, страховий стаж особи з урахуванням додаткових років за роботу за Списком №1 становить: 32 роки 01 місяць 08 днів, в тому числі пільговий стаж становить 19 років 11 місяців 07 днів, з них: робота на провідних професіях - 16 років 05 місяців 18 днів (з урахуванням норм Роз`яснення №8), робота згідно постанови №202 (25) - 01 рік 10 місяців 24 дні, навчання за фахом - 03 місяці 17 днів, військова служба в особливий період - 01 рік 03 місяці 08 днів. За результатами розгляду документів до страхового та пільгового стажу враховано всі періоди роботи.

Зміст рішення не містить зазначення періодів, які зараховано до страхового та пільгового стажу за Списком № 1. Отже, оскаржуване рішення не відповідає критерію обґрунтованості.

Позивач стверджує, що загальний період військової служби складає 3 роки 09 місяців 08 днів, і цей період має бути зарахований до пільгового стажу роботи з проходженням військової служби за призивом під час мобілізації в особливий період, з розрахунку "один місяць служби за три". Отже, з урахуванням пільгового обчислення військової служби, його пільговий стаж становить 22 роки 20 місяців 31 день.

Суд зазначає, що спірні правовідносини стосуються порядку обчислення пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, зарахування періоду проходження військової служби.

Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій не менше 20 років.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, а час її проходження зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Стаття 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає пільги щодо обчислення стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Наказ Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей" (пункт 2.3 розділу II) та постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" визначають порядок пільгового обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, зокрема, один місяць служби за три за час участі у бойових діях або антитерористичній операції.

Аналізуючи зазначені норми права, суд приходить до висновку, що пільгове обчислення періоду військової служби за принципом "один місяць служби за три" встановлено для обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а не для зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, суд зазначає, що відсутність конкретного порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, щодо пільгового зарахування періоду військової служби до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах не може бути підставою для порушення прав громадянина, якщо закон прямо передбачає можливість такого зарахування на пільгових умовах. Так, абзац другий пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII чітко вказує, що час проходження військової служби в особливий період зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на таку пенсію.

Позивач, ОСОБА_1 , на момент призову на військову службу (10.07.2015) був зайнятий на підземних роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Отже, період проходження позивачем військової служби в особливий період, під час якого він брав безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, має бути зарахований до його пільгового стажу за Списком № 1, з урахуванням норм законодавства щодо пільгового обчислення такого стажу.

Відповідно до положеньстатті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Відповідно до ч.2 ст.2статті2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; ч.3 ст. 2 Закону громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Відповідно до статтей1та2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно достатті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно зістаттею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно доЗакону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженогонаказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, зараховується на пільгових умоваходин місяць служби за три.

Аналогічна норма закріплена упостанові КМУ № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», а саме час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; військова служба у воєнний час зараховується один місяць служби за три.

Враховуючи те, що у трудовій книжці та довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивача містяться всі необхідні відомості про його трудову діяльність, а також в період проходження військової служби з 10.07.2015, де брав участь в у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії - суд доходить висновку, що відповідачем з урахуванням частини 3статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", протиправно не проведено взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими нормами, за правилами, наведеними у роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення №8 від 20.01.1992.

Згідно з цими роз`ясненнями у разі, якщо працівник, який був зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах, не має достатнього стажу підземної роботи для призначення пенсії (25 років), але має не менше 10 років такого стажу, то до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж. При цьому стаж на провідних професіях зараховується до стажу підземної роботи із збільшеною кратністю 1,25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу за професіями, передбаченими Списком №1, із зменшеною кратністю 0,75 (1 рік роботи за 9 місяців).

Основною умовою для взаємозаліку пільгового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах, а не виключно 10-річного стажу роботи на провідних професіях, як вважає відповідач.

Зміст положень частин 3 та 5 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" засвідчує, що така умова як наявність десятирічного стажу роботи на провідних професіях не визначена диспозиціями цих правових норм як обов`язкова підстава для їх застосування.

Оскільки позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах має стаж на посадах передбаченихпостановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202«Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років», який дає право на пенсію незалежно від віку, період військової служби за мобілізацією, тому суд вважає, що цей період підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.

З урахуванням вищезазначеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 17.07.2025 № 046350019596 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії незалежно від віку є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу щодо призначення пенсій суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі положень ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.08.2008 та трудової книжки серії НОМЕР_3 від 12.10.2016 та відповідно доПостанови КМУ №202 від 31.03.1994.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі №П/800/490/15 як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першоїстатті 9 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частин 1, 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією від 27.07.2025.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 суд уважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 2, 8, 9, 19, 20, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 046350019596 від 17.07.2025 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.07.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу роботи, прохідника 5 розряду з повним робочим днем під землею на дільниці підготовчих робіт № 2 ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», період роботи з 10.07.2015 по 12.10.2016 проходження військової служби за призивом під час мобілізації в особливий період, з розрахунку один місяць служби за три.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769, адреса: 46001, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Тернопіль, майдан Волі, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез