Постановление суда № 130607930, 29.09.2025, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2397/25

Провадження № 2-п/545/36/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2025 рокум. Полтава

Полтавський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Зуб Т.О.,

за участю секретаря судового засідання Пінчук З.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про перегляд заочного рішення суду від 05.08.2025 року по цивільній справі № 545/2397/25 (провадження № 2/545/1601/25) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приват Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05.08.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, визнано виконавчий напис № 5542 від 13.06.2017 року, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват банк» заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 226022,92 коп. таким, що не підлягає виконанню; стягнуто з АТ КБ «Приват банк» сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

29.08.2025 року на адресу суду надійшла заява представника АТ КБ «Приватбанк» про перегляд заочного рішення суду, у якій просить скасувати його з тих підстав, що про ухвалення вказаного рішення банку не було відомо, а для вчинення нотаріального напису були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що має бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.288ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги про скасування заочного рішення, заявник посилається, зокрема на те, що АТ КБ «Приватбанк» не було відомо про ухвалення заочного рішення, а позовні вимоги є безпідставними, оскільки для вчинення виконавчого напису АТ КБ «Приватбанк» були надані оригінали всіх необхідних документів.

Однак, це спростовується матеріалами справи.

Зокрема, АТ КБ «Приватбанк» є користувачем електронного суду. Судова повістка на 24.06.2025 р. була доставлена в електронний кабінет АТ КБ «Приватбанк» 03.06.2025 року о 13-40 год. (а.с. 139 звор. бік),судова повістка на 05.08.2025р. була доставлена в електронний кабінет АТ КБ «Приватбанк» 30.06.2025 року о 17-21 год.(а.с. 145), заочне рішення від 05.08.2025 року було доставлене 06.08.2025 року о 22-08 год. (а.с. 153).

Зокрема (ст. 43, 44 ЦПК України): після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. Сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. З огляду на вищевикладене, суд за наявності правових підстав та вимог ЦПК України, з урахуванням Листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» та умов проведення заочного розгляду справ, а саме врахував: неявку відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, а тому суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення яке є законним, справедливим та обґрунтованим. Взагалі редакція ч. 1 ст. 288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення потрібно не тільки поважність причин неявки відповідача, але й додатково і поважність причин неповідомлення суду про неможливість з`явитись в судове засідання.

Відповідач не подавав а ні клопотань, а ні заперечень та не просив відкласти розгляд справи за поважністю причини не прибуття на призначені дати судового розгляду. Крім того, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Враховуючи те, що згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою, можна зробити висновок, що суд, ухвалюючи заочне рішення, повинен дати оцінку всім доказам, які є у справі. В той же час, ЦПК України чітко врегульовано порядок подачі доказів.

Так, згідно зі ст. 43 сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням даної вимоги, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Щодо посилання АТ КБ «Приватбанк» на безспірність заборгованості, суд зазначає наступне.

Як зазначила Велика палата Верховного суду у Постанові від 15.01.2020 року, ухваленій в цивільній справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557 цс 19, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) з подібних правовідносин, відступати від яких немає підстав

Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Звертаючись з вимогами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з розміром нарахованої заборгованості.

Частиною 4 ст.287ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст. 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про перегляд заочного рішення суду від 05.08.2025 року по цивільній справі № 545/2397/25 (провадження № 2/545/1601/25) за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приват Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Обухівський відділ державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису, таким що не підлягає виконанню,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СуддяТетяна ЗУБ