Решение № 130577118, 29.09.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2025 р. № 520/18711/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути до бюджету України з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), суму податкового боргу в загальному розмірі 35 508,74 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг в загальному розмірі 35 508,74 гривень, який в добровільному порядку сплачено не було, а отже вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 16.07.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Від відповідача 28.07.2025 року надійшов відзив, в обґрунтування якого зокрема зазначено, що частину вказаної суми боргу відповідачем було сплачено в добровільному порядку, що підтверджується дублікатами відповідних квитанцій.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 , внесений до Державного реєстру фізичних осіб України за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 є платником земельного податку з фізичних осіб.

Відповідно до даних інтегрованих карток платника податків за відповідачем - ОСОБА_1 обліковується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 35 508,74 гривень (основний платіж), який виник у зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань, а саме:

- Податкове повiдомлення-рiшення № 210137-2418-2029-UA63140090000052369 вiд 01.08.2023 за терміном сплати 06.11.2023 у сумі 493,13 гривень (основний платіж);

- Податкове повiдомлення-рiшення № 210139-2418-2029-UA63140090000052369 вiд 01.08.2023 за терміном сплати 06.11.2023 у сумі 3 520,38 гривень (основний платіж);

- Податкове повiдомлення-рiшення № 210140-2418-2029-UA63140090000052369 вiд 01.08.2023 за терміном сплати 06.11.2023 у сумі 12 590,22 гривень (основний платіж);

- Податкове повiдомлення-рiшення № 210142-2418-2029-UA63140090000052369 вiд 01.08.2023 за терміном сплати 06.11.2023 у сумі 1 972,81 гривень (основний платіж);

- Податкове повiдомлення-рiшення № 6550560-2418-2029-UA63140090000052369 вiд 07.06.2024 за терміном сплати 21.08.2024 у сумі 3 699,91 гривень (основний платіж);

- Податкове повiдомлення-рiшення № 6550561-2418-2029-UA63140090000052369 вiд 07.06.2024 за терміном сплати 21.08.2024 у сумі 13 232,29 гривень (основний платіж).

Також судом встановлено, що позивачем, згідно п. п. 59.1 ст. 59 ПК України, відповідачу засобами поштового зв`язку було направлено податкову вимогу від 26.01.2022 за № 0001494-1310-2041. Вказана податкова вимога вважається врученою.

З моменту вручення (повернення до ГУ ДПС) зазначеної вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, у зв`язку з чим вказана податкова вимога не втратила своєї юридичної сили. Податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалася, не є скасованою, зміненою або відкликаною.

Зазначене стало підставою позивача до суду з даним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки і збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов`язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Не сплачені платником податків, у встановлений ПК України строк, суми узгоджених грошових зобов`язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) визнаються податковим боргом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Положеннями ст. 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п. п. 14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПК України земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

При цьому, положеннями п.269.1 ст.269 ПК України визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з п. 270.1 ст.270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до ст. 271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно із п. 286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами п. п. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів здійснюють контролюючі органи.

Приписи п. 87.11 ст. 87 ПК України визначають, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішення суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ним в добровільному порядку було сплачено частину вказаного податкового боргу, що підтверджується дублікатами платіжних інструкцій, з огляду на наступне.

Згідно з даними ІКС «Податковий блок» по платнику податків ОСОБА_1 станом на 01.12.2023 податковий борг з земельного податку з фізичних осіб (18010700) складав 155 066,45 гривень.

Як встановлено судом, та не заперечується позивачем по справі, платником здійснено самостійно сплату, де в призначенні платежу вказано «земельний податок з фізичних осіб», без зазначення за який періоду здійснювалась сплата.

А саме 13.12.2023 від ОСОБА_1 до контролюючого органу надійшли кошти на загальну суму 50 239,90 гривень по наступним платіжним дорученням: - № @2PL388706 вiд 13.12.2023 у сумі 12 590,22 гривень; - № @2PL388714 вiд 13.12.2023 у сумі 177,81 гривень;- № @2PL388712 вiд 13.12.2023 у сумі 33 951,46 гривень;- № @2PL388710 вiд 13.12.2023 у сумі 3 520,38 гривень.

04.12.2024 від ОСОБА_1 до контролюючого органу надійшли кошти на загальну суму 52 801,97 гривень по платіжним дорученням:- № @2PL472348 вiд 04.12.2024 у сумі 13 232,29 гривень; - № @2PL472346 вiд 04.12.2024 у суму 35 682,89 гривень; - № @2PL472350 вiд 04.12.2024 у сумі 3 699,91 гривень.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючий орган зобов`язаний зараховувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку.

У зв`язку з тим, що у відповідача - ОСОБА_1 був наявний податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями № 902283-2413-2023 вiд 26.10.2021 на суму 33 951,46 гривень, № 902284-2413-2023 вiд 26.10.2021 на суму 33 951,46 гривень та № 902285 2413-2023 вiд 26.10.2021 на суму 33 951,46 гривень, що виник раніше ніж борг, який є предметом даної справи, сплачені платником кошти були зараховані в рахунок погашення заборгованості згідно з черговістю виникнення відповідно до приписів чинного податкового законодавства.

Таким чином сума податкового боргу у сумі 35 508,74 гривень по платнику ОСОБА_1 , є не сплаченою, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу в загальному розмірі 35 508 (тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісім) грн. 74 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.