Постановление суда № 130560357, 29.09.2025, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1803/25

Провадження №2/603/311/2025

У Х В А Л А

29 вересня 2025 року м. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кауфман І. С., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 09.07.2022 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що складено актовий запис № 1418, а також визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із позивачкою.

Ухвалою судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 03.09.2025 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Монастириського районного суду Тернопільської області.

Ознайомившись із матеріалами вищевказаної позовної заяви, суд приходить висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху з огляду на таке.

Звернення до суду, серед іншого, здійснюється шляхом пред`явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 175 ЦПК України).

Пунктом 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК Українипередбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як роз`яснено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу, копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Як зазначено вище, у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 , окрім розірвання шлюбу, також просить також визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із позивачкою.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.01.2020 року (справа № 200/952/18), у якій Верховний Суд вказав, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло. За загальним правилом, за відсутності спору щодо тогоз ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти,суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Суд, встановивши, що дитина до розірвання шлюбу після припинення фактичних шлюбних відносин батьків проживала разом з матір`ю, може залишити дитину проживати разом з нею, чим лише констатує місце проживання дитини, не визначаючи його (постанова Верховного Суду від 22.12.2021 року у справі № 339/143/20).

Встановлено, що адресою проживання позивачки ОСОБА_1 у позовній заяві вказано АДРЕСА_1 .

Згідно з відповіддю № 1822273 від 26.09.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Проте у позовній заяві не вказано, чи існує між сторонами спір щодо місця проживання спільної дитини, з ким із батьків проживає малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як і не зазначено доказів, що могли б це підтвердити.

Окрім того, ч. 4ст. 177 ЦПК Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, а також позовної заяви про розірвання шлюбу розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. пп. 2, 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року визначено у розмірі 3028 грн.

Поряд з цим, в ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання дитини. До позовної заяви ОСОБА_1 долучено квитанцію про сплату судового збору від 01.09.2025 року в розмірі 1211,20 грн. Вищевказана позовна заява подана адвокатом Кауфман І. С. в інтересах ОСОБА_1 в електронній формі через систему «Електронний суд».

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно долучити до матеріалів позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору за позовну вимогу про визначення місця проживання дитини в розмірі 968,96 грн (3028*0,4*0,8) за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Монаст./22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37977599; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA338999980313151206000019743; код класифікації доходів бюджету 22030101, з подальшим зарахуванням сплаченого судового збору до Державного бюджету України.

Також суд звертає увагу на те, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Водночас у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (абз. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України).

Так, в ч. 7 ст. 43 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Водночас до позовної заяви долучено лише квитанцію поштової служби «Е-Пост» №1708045 від 01.09.2025 року, яка, до того ж, не містить жодних відомостей про те, що саме було надіслано відповідачу. Відповідного опису вкладення цього відправлення суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно з ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019 року (зі змінами) затверджено Положення про ордер на надання правничої допомоги у новій редакції (далі Положення №41).

Пунктом 2 Положення №41 передбачено, що ордером на надання правничої допомоги є письмовий документ (в паперовій або електронній формі), що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. Електронна копія електронного ордера на надання правничої допомоги виготовляється в порядку встановленому для оригіналу ордеру на надання правничої допомоги в електронній формі (здійснюється візуальне подання електронного документа в електронній формі з накладенням електронного підпису), у т.ч. не потребує проставляння слів «Згідно з оригіналом»)».

Згідно з п. 4 Положення №41 ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Приписами п. п. 12.10 п. 12 Положення №41 визначено, що ордер повинен містити, серед іншого, підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Підпунктом 12.4 Положення визначено, що ордер має містити назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Відповідно до п. 11 Положення №41 ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Як видно з матеріалів справи, позовна заява подана через Електронний суд і підписана представником позивача адвокатом Кауфман І. С., на підтвердження повноважень якої подано ордер серії ВН № 1567900 від 29.08.2025 року на надання правничої допомоги Паславській Д. М.

Водночас у зазначеному ордері вказано назву органу, в якому може надаватися правнича допомога, - у Збаразькому районному суді Тернопільської області.

Отже, з огляду на вимоги Положення №41, ордер на представництво інтересів позивача від 29.08.2025 не є документом, який підтверджує повноваження адвоката Кауфман І. С. на представництво інтересів ОСОБА_1 саме у Монастириському районному суді Тернопільської області.

Окрім того, зі змісту наданого ордера видно, що він не містить власноручного підпису адвоката Кауфман І. С. у графі "Адвокат", що свідчить про відсутність у нього обов`язкових реквізитів, визначених Положенням №41.

Суд зауважує, що поданий адвокатом ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі "Електронний суд" у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені вказаним Положенням №41. Ордер, згенерований через "Особистий кабінет адвоката" на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням. У випадку автоматичного незаповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно. Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту в розумінні Положення, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа. Поданий адвокатом Кауфман І. С. ордер сформований в особистому кабінеті адвоката, водночас в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера затвердженої типової форми, однак графа "Адвокат" заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

Отже, доданий адвокатом документ неможливо вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису адвоката як обов`язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису).

Аналогічна позиція щодо того, що обов`язковим реквізитом ордера є власноручний підпис адвоката (у графі "Адвокат") висловлена в постановах Верховного Суду від 27.05.2024 року у справі № 260/7314/23 (провадження № К/990/4050/24), від 29.02.2024 року у справі № 466/76/22 (провадження № К/990/33701/22).

Отже, до позовної заяви не додано жодного документу в розумінні ст.62 ЦПК України, який би підтверджував повноваження адвоката щодо надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Монастириському районному суді Тернопільської області.

Враховуючи наведене, позивачу слід надати документи, які підтверджують повноваження представника позивача на його представництво у Монастириському районному суді Тернопільської області.

Також, всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін (п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК Українипозовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів із дня отримання копії ухвали для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог до встановленого терміну, заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя І. М. Галіян