Решение № 130520910, 26.09.2025, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/2207/25

Номер провадження 2/736/650/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2025 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Кутового Ю.С.,

при секретарі Батюк Я.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Холминської селищної ради Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Менська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась позивачка з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно. Просить визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що належало спадкодавцеві ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 , відповідний актовий запис № 57 від 05.12.2017 р.), а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,09 га, кадастровий номер 7422484500:08:000:0626 на території Козилівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 783664.

Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове нерухоме майно, за таких обставин позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач належним чином оповіщена про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з`явилась, в позовній заяві просила справу розглянути без її участі.

Представник відповідача належним чином оповіщений про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує у задоволенні вимог позивача.

Представник третьої особи у підготовче засідання не з`явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого засідання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями206,207цьогоКодексу.

Відповідно до частини 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Козилівка Корюківського району Чернігівської області, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 , виданий Корюківським РВ УМВС України в Чернігівській області від 29.05.2002 року.

В 1979 році позивачка офіційно вступила в шлюб, в результаті чого змінила своє дівоче прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , відповідний актовий запис № 57 від 05 грудня 2017 року), яка проживала разом з нею в с. Козилівка Корюківського району Чернігівської області.

Той факт, що ОСОБА_2 була матір`ю позивачки підтверджується повторним свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 від 13 травня 2025 року, відповідно до якого батьками позивачки є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається, у тому числі, із земельної ділянки, (колишні земельні частки (паї)), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власність на які підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 783664, до якого увійшла земельна ділянка площею 3,09 га, кадастровий номер 7422484500:08:000:0626, рілля, що розташована на території Козилівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області.

Саме на дане майно після смерті спадкодавця відкрилась спадщина.

Мати за період свого життя заповіт не складала, батько позивачки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 від 02.10.2002 р.), тому позивачка єдиний спадкоємець після смерті матері за законом.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1ст. 1268 ЦК). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 3, 4ст. 1268 ЦК).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.ст.1216,1218,1220,1221 Цивільного кодексу України- даліЦК).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1ст. 1225 ЦК).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Таким чином, я прийняла спадщину після смерті матері шляхом проживання з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , однак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове нерухоме майно, за таких обставин позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Про втрату оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку позивачкою було подано оголошення в газеті "Маяк", випуск № 28 від 10 липня 2025 року.

Факт належності земельної ділянки померлій ОСОБА_2 підтверджується довідкою Головного Управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 29.05.2025 р. № 31-25-0.381-256/23-25, відповідно до якої, ОСОБА_2 17.12.2008 року отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 783664, до якого увійшла земельна ділянка площею 3,09 га, кадастровий номер 7422484500:08:000:0626, рілля, що розташована на території Козилівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства. Згідно Витягу № НВ-9972291202025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, вартість земельної ділянки становить 44745,29 (сорок чотири тисячі сімсот сорок п`ять гривень 29 коп).

Отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, можливо лише після подання нотаріусу правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, а також перевірки нотаріусом відсутності заборони або арешту вказаного майна (п. 4.15 гл. 10 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 р. № 296/5).

Відповідно до п. 4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325, зареєстрованим в Мін`юсті України 06.08.2009 року за № 735/16751, із змінами згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 30.08.2010 р. № 631, новий державний акт (на ім`я спадкодавця) взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до ст. 4 Закону України «Про нотаріат». Дана інструкція втратила чинність відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.09.2013 № 537 «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Держкомзему від 22 червня 2009 року № 325 та від 30 серпня 2010 року № 631» (зареєстровано в Мін`юсті України 24 вересня 2013 р. за № 1637/24169), тому фактично отримання дубліката державного акту на спадкодавця для оформлення спадщини на сьогодні є незаконним.

Відповідно дост. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ізст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З викладеного видно, що позивачка є спадкоємцем, тобто власником майна покійної і має право успадкувати земельні ділянки, так як відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно дост. 1225 цього Кодексу, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспарюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідностатті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Оскільки спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визнання належності цього майна має вирішуватися у судовому порядку, оскільки рішення суду буде юридичним документом для оформлення права на це майно.

Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень частини 1 статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Зважаючи на викладене вище, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в підготовчому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.

Згідно положень ч. 1ст. 142 ЦПК Україниу разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.

Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого засідання до початку розгляду справи по суті, несплачену позивачем частину судового збору в розмірі 605, 60 грн. суд вважає за можливе віднести на рахунок держави.

Решту сплаченого судового збору залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 392, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,10,11,ч.1 ст. 142,200,206,263,264,265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Холминської селищної ради Чернігівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Менська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що належало спадкодавцеві ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,09 га, кадастровий номер 7422484500:08:000:0626 на території Козилівської сільської ради Корюківського району Чернігівської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯЕ № 783664.

Сплачений судовий збір залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.С.Кутовий