Постановление суда № 130425873, 22.09.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 вересня 2025 рокуСправа №160/14783/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши клопотання представника позивача про виправлення описки в рішенні суду у справі № 160/14783/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо недотримання принципу недискримінації у своїй діяльності стосовно залишення громадянина ОСОБА_1 представника дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю у ситуації дискримінації, порівняно з іншими пенсіонерами;

- ця дискримінація полягає у відсутності нормативного механізму щодо здійснення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон у країну, з якою не укладено міжнародного договору та у виникненні внаслідок застосування правових норм Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596, менш сприятливих умов і становища для громадян України, які постійно проживають в Ізраїлі, з огляду на об`єктивну неможливість виконати вимоги Порядку щодо подання заяви через електронний кабінет ПФУ, з використанням електронного підпису або особистого звернення до УПФУ чи банку на території України, що, у поєднанні з відмовою у визнанні альтернативних способів подання заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, зокрема через уповноважених адвокатів, осіб за довіреністю або шляхом надсилання заяви з нотаріально засвідченим і легалізованим (апостильованим) підписом пенсіонера, призводить до фактичного позбавлення їх конституційного права на отримання пенсії в порівнянні з іншими громадянами України, та створює ситуацію, за якої представники дискримінованої групи, на відміну від інших пенсіонерів, змушені витрачати значні зусилля, час і кошти на звернення до суду з вимогами визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність органів Пенсійного фонду;

- недотримання принципу недискримінації у діяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області полягає у невиконанні прямих обов`язків, передбачених статтями 7 та 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», а саме:

- у нездійсненні позитивних дій, спрямованих на забезпечення рівного підходу до громадян, які постійно проживають за кордоном, зокрема до ОСОБА_1 , при реалізації права на виплату пенсії на банківський рахунок, всупереч вимогам абз. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону;

- у нестворенні умов для своєчасного виявлення факту дискримінації внаслідок відмови визнавати заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, подані в інший спосіб, аніж особисто або через КЕП та у незабезпеченні ефективного захисту особи, яка постраждала від такої дискримінації, всупереч абз. 3 ч. 1 ст. 7;

- у недотриманні принципу недискримінації в поточній діяльності, зокрема через відмову приймати заяву про виплату пенсії на банківський рахунок, подану уповноваженим представником за довіреністю, що призводить до несправедливого обмеження прав ОСОБА_1 , порівняно з іншими пенсіонерами, всупереч абз. 3 ч. 1 ст. 12;

- у непроведенні аналізу та неініціюванні змін до адміністративної практики застосування Порядку №1596, яка унеможливлює реалізацію прав громадян, які постійно проживають за кордоном, зокрема ОСОБА_1 , всупереч обов`язку готувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 12;

- у невзаємодії з представниками дискримінованої групи, зокрема з уповноваженим представником позивача адвокатом та з громадськими організаціями, які представляють інтереси громадян, що постійно проживають за кордоном, попри пряме зобов`язання, визначене абз. 4 ч. 1 ст. 12;

- у відсутності просвітницької діяльності серед працівників Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зокрема щодо забезпечення рівного доступу до пенсійного забезпечення, незалежно від місця проживання, що є порушенням абз. 4 ч. 1 ст. 7 та абз. 6 ч. 1 ст. 12;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:

- негайно припинити дискримінацію та утриматися від порушення принципу недискримінації;

- вжити позитивних дій для відновлення справедливого ставлення до ОСОБА_1 як представника дискримінованої соціальної групи, відповідно до ст. 7 та ст. 12 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», зокрема вважати, відповідно до постанови Верховного Суду від 09.12.2024 року у справі №360/777/23, що «Виплату пенсії особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, можливо здійснювати, шляхом перерахування коштів на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. Відповідну заяву, із зазначенням банківських реквізитів має право подати представник пенсіонера на підставі довіреності. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не передбачена.»;

- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» компенсацію за майнову шкоду в сумі 422619 (чотириста двадцять дві тисячі шістсот дев`ятнадцять) грн;

- поновити виплату поточної пенсії ОСОБА_1 та здійснити розрахунок недоотриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2010 року, відповідно до пенсійного законодавства, чинного на момент виконання судового рішення та виплатити вказані суми на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», за винятком виплаченої майнової шкоди, з урахуванням компенсації втрати частини доходів;

- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн;

- розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема ОСОБА_1 , у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України.

Крім того, позивач просив суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року у справі №160/14783/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладену в листі від 26.03.2025 року №14268-7273/М-01/8-0400/25, у виплаті ОСОБА_1 пенсії на визначений ним банківський рахунок. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «АКЦЕНТ-БАНК», з урахуванням компенсації втрати частини доходів. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Представником позивача було подано до суду клопотання про виправлення описки у рішенні суду, в якому останній просить виправити допущену описку в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року у справі №160/14783/25, а саме вірно вказати:

- у вступній частині рішення (стор. 2):

«- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» компенсацію за майнову шкоду в сумі 422619 (чотириста двадцять дві тисячі шістсот дев`ятнадцять) грн;

- поновити виплату поточної пенсії ОСОБА_1 та здійснити розрахунок недоотриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2010 року, відповідно до пенсійного законодавства, чинного на момент виконання судового рішення та виплатити вказані суми на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», з винятком виплаченої майнової шкоди, з урахуванням компенсації втрати частини доходів;

- нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн.»;

- у мотивувальній частині рішення (стор. 7):

«Тому, належним захистом порушених прав позивача буде зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», з урахуванням компенсації втрати частини доходів.»;

- у резолютивній частині рішення (стор. 13):

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», з урахуванням компенсації втрати частини доходів.».

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначає, що в рішенні суду була допущена описка, а саме в мотивувальній та резолютивній частині зазначено назву банку: «АТ «АКЦЕНТ-БАНК», тоді як згідно особистої заяви позивача про виплату пенсії на його банківський рахунок зазначено: «АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»». І відповідно у зверненнях до відповідача 24.02.2025 року та 24.03.2025 року позивач просив виплату на відповідний рахунок у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Зазначив, що в мотивувальній частині рішення судом зазначено, що позивач відкрив новий рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та 24.02.2025 року представник позивача на підставі довіреності звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про виплату пенсії позивача на визначений банківський рахунок. Отже, з метою уникнення утруднення виконання рішення суду представник позивача просить виправити описку в рішенні шляхом зазначення вірної назви банку «АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»».

Вирішуючи заявлене клопотання по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Питання щодо внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 26.11.2019 року у справі № 800/520/16 та Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.12.2020 року у справі № 804/5600/16, під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Описка у розумінні статті 253 КАС України це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Здійснивши системний аналіз доказів, які містяться в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем у прохальній частині позовної заяви було заявлено позовні вимоги, в яких зазначено номер рахунку саме в АТ «АКЦЕНТ-БАНК».

Суд зауважує на тому, що вирішує спір у межах позовних вимог та не наділений повноваженнями змінювати зміст останніх на власний розсуд.

Наведені представником позивача обставини, як підстава для внесення виправлення описки в рішення суду, не є ні опискою, ні арифметичною помилкою у розумінні приписів ст. 253 КАС України, а є помилкою, допущеною представником позивача під час складання позовної заяви.

Суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи ні позивач, ані його представник не звертались до суду з заявою про уточнення позовних вимог із зазначенням вірних реквізитів банківського рахунку для виплати пенсії позивачу.

На підставі означеного вище, суд прийшов до висновку, що рішенні суду від 04.08.2025 року у справі №160/14783/25 описки відсутні, відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року у справі №160/14783/25.

Керуючись ст. ст. 167, 248, 253, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про виправлення описки в рішенні суду у справі № 160/14783/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька