Постановление суда № 130423612, 23.09.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кс/754/3144/25

Справа № 754/15699/25

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025100030002659 від 19.09.2025 про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 22.09.2025 надійшло клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення № 1-24, підвал, літера "А", загальною площею 367,1 кв. м.), які на праві власності належать органу місцевого самоврядування - Київській міській раді (код ЄДРПОУ: 22883141). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2918327080000, з забороною його відчуження, розпорядження та користування.

Клопотання подане прокурором в рамках кримінального провадження №12025100030002659 від 19.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 ч. 1 КК України.

Згідно положень ст. 172 ч. 2 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ст. 172 ч. 2 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання прокурора без повідомлення власника майна.

Прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 в судовому засіданні подане клопотання підтримав в повному обсязі, просив накласти арешт на вказані нежитлові приміщення. Долучив до матеріалів клопотання копію ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 22.09.2025, якою було надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Заслухавши доводи прокурора, вивчивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Так, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100030002659 від 19.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 203-2 ч. 1 КК України, в якому досудовим розслідуванням встановлено, що 19.09.2025 на спец-лінію «102» надійшло повідомлення з приводу здійснення незаконної діяльності з організації та проведення азартних ігор за адресою: АДРЕСА_1.

Виїздом слідчо-оперативної групи Деснянського УП ГУНП у м. Києві вказана інформація підтвердилась.

Слід зазначити, що на момент прибуття працівників Деснянського УП ГУНП у м. Києві, за адресою проведення незаконної діяльності у сфері азартних ігор, а саме: АДРЕСА_1, доступ до таких приміщень не обмежувався.

Так, 19.09.2025 у період часу 12:23 год до 13:07 год у відповідності до положень ст. 233 ч. 3 КПК України з метою врятування майна, а саме: речей, які є доказами вчинення кримінального правопорушення, проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено:

- 10 моніторів різних марок, які опечатано бірками NPU-0206905, NPU-0206906, NPU-0206907, NPU-0206912, NPU-0206913, NPU-0206914, NPU-0206915, NPU-0206916, NPU-0206917, NPU-0206918;

- 10 системних блоків різних марок, що опечатано бірками NPU-0206904, NPU-0206911, NPU-0206910, NPU-0206909, NPU-0206908, NPU-0206901, NPU-0206902;

- 5 клавіатур які поміщено до спеціального пакету, який має номер КІV 6119734;

- 4 оптичні мишки та 5 клавіатур, які поміщено до спеціального пакету КІV 6119735.

Відповідно до постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 19.09.2025 вилучені в ході обшуку речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100030002659.

Так, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 22.09.2025, клопотання прокурора було задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1.

Також під час проведення моніторингу сайту «Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» https://www.gc.gov.ua/ua/Reiestry.html встановлено відсутність адреси розташування «підпільного» грального закладу, а саме: АДРЕСА_1, в офіційних реєстрах, щодо наявності у суб`єктів господарювання права на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за вказаною адресою.

Додатково, постановою старшого слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві від 19.09.2025 нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025100030002659.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення № 1-24, підвал, літера "А", загальна площа - 367,1 кв. м), на праві власності належать органу місцевого самоврядування - Київській міській раді (код ЄДРПОУ: 22883141). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2918327080000.

Зазначене приміщення за адресою: АДРЕСА_1, фактично використовувалося як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, оскільки саме в ньому було встановлено відповідне обладнання, створені умови для обмеженого доступу клієнтів, забезпечено конфіденційність діяльності тощо.

Вислухавши доводи прокурора, дослідивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Положенням ст. 167 ч. 1 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст. 168 ч. 2 тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 170 ч. 2 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ст. 173 ч. 2 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Клопотання прокурора відповідає вимогам ст. 171 ч. 2 КПК України, подане ним в строк, передбачений ст. 171 ч. 5 КПК України.

Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ст. 170 ч.ч. 1, 3 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об`єктивному встановленню обставин кримінального провадження.

Прокурор в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене майно, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та застосування заходу забезпечення кримінального провадження №12025100030002659 від 19.09.2025, у виді накладення арешту на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення № 1-24, підвал, літера "А", загальною площею 367,1 кв. м.).

Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

клопотання прокурора - задовольнити.

Накласти арешт на майно із забороною його відчуження, розпорядження та користування, а саме: на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення № 1-24, підвал, літера "А", загальною площею 367,1 кв. м), які на праві власності належать органу місцевого самоврядування - Київській міській раді (код ЄДРПОУ: 22883141). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2918327080000, з метою збереження речових доказів.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1