Постановление суда № 130335682, 15.09.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/4698/24

провадження 2-др/201/66/25

УХВАЛА

15 вересня 2025 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

за участі секретаря Плевако О.О.

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпро заяву перший заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору, який сплачено за подання заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації і стягнення судових витрат

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівник Дніпропетровської обласної прокуратури 21 серпня 2025 року звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору, який сплачено за подання заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації і стягнення судових витрат.

Заяву про ухвалення додаткового рішення передано судді 08 вересня 2025 року у зв`язку із перебуванням у щорічній відпустці.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року позовні вимоги задоволено.

Згідно ст.270ЦПК Українисуд,що ухваливрішення,ухвалює додатковесудове рішенняв томусамому складіпротягом десятиднів іздня надходженнявідповідної заяви.Додаткове судоверішення ухвалюєтьсяв томусамому порядку,що йсудове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглядати вказані питання за їх відсутності. На підставі ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд вважає можливим розглядати дані питання за їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає заяви необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.13ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25 лютого 2025 року позовні вимоги задоволено. Рішення набрало законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що представник прокуратури із відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення звернувся до суду лише 14 липня 2025 року, тобто, поза межами встановленого частиною 8 статті 141 ЦПК України процесуального строку при цьому, не просив поновити пропущений процесуальний строк на подання такої заяви.

Велика Палата Верховного Суду, приймаючи додаткову постанову від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), залишила без розгляду заяву відповідача про стягнення понесених нею витрат на професійну правничу допомогу з огляду на пропуск нею строку для подання доказів понесених витрат. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у своєму клопотанні відповідач не просила поновити пропущений процесуальний строк та не вказала про поважність причин його пропуску, що є підставою для застосування частини восьмої статті 141 ЦПК України (див. пункти 53, 57 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (стаття 126, частина перша статті 127 ЦПК України).

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, суд приходить до висновку, що заяву представника прокуратури слід залишити без розгляду, згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 89, 13, 141, 257, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про ухвалення додаткового рішення про стягнення судового збору, який сплачено за подання заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про усунення перешкод в праві користування та розпорядження земельною ділянкою, скасування державної реєстрації і стягнення судових витрат залишити без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 15 вересня 2025 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.А. Антонюк