Постановление суда № 130334290, 18.09.2025, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1453/20

Провадження № 4-с/455/2/2025

УХВАЛА

Іменем України

18 вересня 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу №455/1453/20 за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дрогобицький відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коблів Марти Олегівни,

В С Т А Н О В И В:

1. Суть скарги. Стислий виклад позицій учасників справи.

Позиція скаржника.

06.08.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із скаргою на дії державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коблів Марти Олегівни.

Скарга мотивована тим, що на виконанні Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 64676048 з примусового виконання судового наказу № 455/1453/20 виданого 07.12.2020 року Старосамбірським районним судом Львівської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі із всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.11.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

В ході виконання вищевказаного судового наказу, 09.07.2025 року виконавцем було винесено постанову про арешт його коштів у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці. Сума заборгованості станом на 09.07.2025 року становила 276552,16 грн. Станом на 17.07.2025 року заборгованість зі сплати аліментів була відсутня, що підтверджується постановою виконавця про зняття арешту з його коштів. Водночас вже за кілька днів, а саме 25.07.2025 року, на нього було накладено штраф у розмірі 50 % суми заборгованості, а саме в розмірі 125705,52 грн. В обгрунтування своїх дій виконавець вказав , що з дня пред`явлення виконавчого докуименту до виконання у нього станом на 30.06.2025 року утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 251411,05 грн. Виконавець не врахував, що станом на 25.07.2025 року, тобто на момент винесення постанови, жодної заборгованості не існувало.

Відтак, просить визнати неправомірними дії державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коблів Марти Олегівни при винесенні постанови про накладення штрафу від 25.07.2025 року у виконавчому провадженні № 64676048 та скасувати постанову державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коблів Марти Олегівни про накладення штрафу від 25.07.2025 року у виконавчому провадженні № 64676048. Також просить стягнути з вищевказаного відділу ДВС судові витрати.

Позиція інших учасників справи.

Жодних заперечень, письмових пояснень чи інших документів від ОСОБА_2 чи Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду не поступало.

2. Рух справи та процесуальні дії суду.

Судове засідання з розгляду скарги було призначене ухвалою судді на 12:00 год. 18.09.2025 року.

3. Пояснення учасників справи.

Скаржник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав, додатково пояснив, що станом на дату винесення оскаржуваної постанови, заборгованість зі сплати аліментів ним була погашена. Жодних судових витрат пов`язаних з розглядом скарги він не поніс.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду скарги повідомлялася належним чином. Причина неявки суду не відома.

Представник Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в сдове засідання не з`явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.

4. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Згідно ч.2 ст.450 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги, тому заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що Старосамбірським районним судом Львівської області 07.12.2020 року видано судовий наказ по справі № 455/1453/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячноу розмірі всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.11.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Постановою державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 04.03.2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа судового наказу та присвоєно номер в АСВП № 64676048.

09.07.2025 року державним виконавцем Коблів М.О. Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 64676048 винесено постанову про арешт коштів боржника, мотивуючи її тим, що у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за 3 місяці. Сума звернення стягнення становить 276552,16 грн.

Цей же ж державний виконавець 17.07.2025 року своєю постановою знімає арешт з коштів, встановивши, що заборгованість зі сплати аліментів погашено в повному обсязі.

Однак, вже 25.07.2025 року знову ж таки державний виконавець Коблів М.О. виносить постанову (оскаржувана постанова) про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 125705,52 гривні. З мотивів утворення у ОСОБА_1 станом на 30.06.2025 року заборгованості зі сплати аліментів 251411,05 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.

Цього ж дня, 25.07.2025 року виконавцем Коблів М.О. накладено арешт на кошти боржника на суму штрафу.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Згідно вимог ч.1,2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Порядок стягнення аліментів визначається статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження», частиною 14 цієї статті передбачено накладення на боржника штрафу у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів, а саме:

-за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

-за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

-за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Отже у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, сума якого перераховується стягувачу, а не на користь держави.

Однак постановою державного виконавця від 25.07.2025 року, винесеною в межах виконавчого провадження про стягнення аліментів, стягнуто штраф з боржника на користь держави з підстав наявності заборгованості зі сплати аліментів одразу за три роки.

Також, суд бере до уваги висновки висвітлені у постанові ВП ВС від 14.2021 року по справі № 2610/27695/2012, а саме те, що визначальним для вирішення справи є встановлення наявності такої заборгованості зі сплати аліментів на час винесення постанови про накладення штрафу та її сума, з якою пов`язано визначення розміру штрафу.

Беззаперечно встановлено, що станом на 25.07.2025 року (дату винесення оскаржуваної постанови) заборгованість зі сплати аліментів була відсутня, що підвтерджується постановою від 17.07.2025 року про зняття арешту з коштів.

Ба більше, у оскаржуваній постанові виконавець вказує, що заборгованість утворилася станом на 30.06.2025 року.

Окремо звертає суд увагу на суперечливість суми заборгованості, адже в оскаржуваній постанові сума заборгованості вказана 251141,05 грн., а, до прикладу, у постанові про арешт коштів від 09.07.2025 року йде мова про суму 276552,16 грн., у постанові про стягнення виконавчого збору (який становить 10 % від суми заборгованості) винесеній 17.07.2025 рокувказана сума виконавчого збору 25141,11 грн., тобто заборгованість мала б становити 251411 грн.

Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов`язків. Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності необхідно оцінювати поведінку суб`єкта права як добросовісної або недобросовісної.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається (постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 914/1954/20).

Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки (рішення від 17 січня 2013 року у справі «Карабет та інші проти України» (KARABET AND OTHERS v. UKRAINE), заяви № № 38906/07 і 52025/07, пункт 276).

Враховуючи вищевикладене, суд не може визнати дії державного виконавця Коблів М.О. при винесенні оскаржуваної постанови від 25.07.2025 року правомірними. Виконавець мотивуючи постанову вважав, що для накладення штрафу достатньо самого по собі факту існування в минулому заборгованості зі сплати аліментів в певному розмірі, безвідносно того чи була така заборгованість погашена. По-перше, така позиція державного виконавця не відповідає приписам ч. 14 ст. 71 Закону та правовому висновку Великої Палати Верховного Суду. По-друге, такий підхід не може вважатися справедливим, адже платник аліментів, який погасив заборгованість за аліментами, і той платник, який не погашав таку заборгованість взагалі, опиняться в однаковому несприятливому становищі (до них буде застосовано штраф). По-третє, завдання штрафу - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. У випадку застосування штрафу до боржника, який добровільно виконав рішення суду, тим самим самостійно повернувся до належної і сумлінної поведінки, такі завдання не будуть виконані, а сам штраф виконуватиме винятково каральну функцію. Цього правопорядок допустити не може.

Відтак, суд вважає, що скарга підлягає до задоволенню в частині визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування оскаржуваної постанови.

Що стосується стягнення з органу державної виконавчої служби судових витрат, то скаржник повідомив про відсутність таких, а тому вимоги скарги у цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 268, 447-452 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дрогобицький відділ державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , на дії державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коблів Марти Олегівни - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коблів Марти Олегівни при винесенні постанови про накладення штрафу від 25.07.2025 року у виконавчому провадженні № 64676048.

Скасувати постанову державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коблів Марти Олегівни про накладення штрафу на користь стягувача у розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 125705,52 гривні від 25.07.2025 року у виконавчому провадженні № 64676048.

В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2ст.358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 19.09.2025 року.

Суддя Ю.П. Пошивак