Решение № 13031713, 16.11.2010, Київський районний суд м. Донецька

РІШЕННЯ Справа № 2-8071/2010

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Малютіної Н.М.,

при секретарі Негрій І.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Коверзнєвої Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, мотивуючи свої вимоги наступним, що він з 25 вересня 1970 року працював інспектором відділу карного розшуку Калінінського РВ ДМУ УМВС м. Донецька. Під час роботи він був відправлений в службове відрядження на службовому мотоциклі в м. Горлівку Донецької області, де в результаті дорожньо-транспортної пригоди був тяжко травмований внаслідок чого йому була ампутована 1/3 частина лівого стегна і він став інвалідом. Відповідно до висновків судово-медичної експертизи ним була втрачена загальна та професійна працездатність на 65% кожна без строку переогляду. До 01 листопада 1999 року АТП, як джерело підвищеної небезпеки винним, згідно вироку Центрально-Міського суду м. Горлівки, був робітник вказаного підприємства ОСОБА_3, а підприємство добровільно виплачувало регрес, однак з 01.11.1999 року виплати зупинились и позивач повинен був звернутися до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4010грн., в звязку з чим було винесено рішення. Рішення та виконавчий лист було направлено за місцем знаходження відповідача. На теперішній час АТП-11456 ліквідовано, тому позивач повинен звернутися в виконавчу дирекцію фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Центрально-міського району м. Горлівки Донецької області . Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість в розмірі 16736,60грн., моральну шкоду в розмірі 21736,60грн. та щомісячно в подальшому нараховувати йому по 293,15 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог позивача. Пояснила, що відповідно до ст..2 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору на підприємствах, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та громадян субєктів підприємницької діяльності. Згідно до п.1-3 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року дія Закону не поширюється на працівників, які виконували роботу не відповідно до трудового договору, а на інших юридичних підставах і не є субєктами страхування від нещасного випадку, а також на осіб, зазначених у ст..11 Закону, які не сплачували страхових внесків із добровільного страхування від нещасного випадку. Позивач працював у органах внутрішніх справ не на умовах трудового договору, таким чином на нього не поширюється дія Закону. Також, відповідно до п.1.6. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 року №24 справа про страхові виплати потерпілого формується за його бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження роботодавця або за місцем проживання потерпілого. Позивач мешкає у м. Донецьку та працював інспектором Калінінського РВ ВС УВС м. Донецька. Оскільки ані місцезнаходження роботодавця, ані місце проживання позивача не знаходяться в Центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області, тому відділення не може бути належним відповідачем по справі. Просила відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не підлягає задоволенню .

Судом встановлено, що 27.09.1970 року в м. Горлівка Донецької області з позивачем по справі, який на той час працював інспектором з ВКР Калінінського РВ ВС УВС м. Донецька та перебував у службовому відрядженні, стався нещасний випадок, під час якого позивач отримав травму ніг, про що був складений Акт про нещасний випадок від 24.09.1970 року (а.с.9).

Згідно вироку народного суду Центрально-міського району м. Горлівки Донецької області від 26.01.1971 року винним у скоєнні ДТП був визнаний ОСОБА_3 (а.с.14). Рішенням народного суду Київського району м. Донецька від 10.04.1973 року на користь позивача було стягнено з АТП 11456 м. Горлівки щомісячно доплату для зміни групи інвалідності (а.с.17).

Рішеннями Київського районного суду м. Донецька від 11.08.2003 року та 09.02.2005 року на його користь ОСОБА_1 було стягнуто з АТП №11456 м. Горлівки Донецької області заборгованість, повязану з пошкодженням здоровя. (а.с.15,16).

В судовому засіданні встановлено, що 09 січня 2008 року проведення державна реєстрація припинення юридичної особи ВАТ Горлівстке автотранспортне підприємство 11456, ідентифікаційний код 03119931, у звязку з визнанням її банкрутом. (а.с.18). В звязку з цим, суд приходить до висновку, що доводи позивача, втім що відповідний відповідач по справі є Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області не є обгрунтованими .

Згідно до п.1.6 Порядку призначення та проведення страхових виплат, справа про страхові виплати формується за місцем проживання потерпілого або за місцем знаходження роботодавця. Судом встановлено, що, згідно до матеріалів справи, позивач мешкає в м. Донецьку та на час нещасного випадку працював в Калінінському РВ ВС УВС м. Донецька (а.с.4).

В судовому засідання встановлено, що ані місце знаходження роботодавця, ані місце проживання позивача не знаходяться в центрально-міському районі м. Горлівки Донецької області, тому суд приходить дол. Висновку в задоволені позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди необхідно відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.ч.1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, в тому числі відповідачу, під час розгляду справи було розяснено їх права та обовязки, в тому числі положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам було надано всі можливості для зявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та журналом судового засідання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.. 21,28,34 Закону України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ст.ст. 3, 6, 11, 60, 123, 126, 209, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позовних вимогах ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: