№ 130301849, 16.09.2025, Кременчуцький районний суд Полтавської області

№ 536/1693/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Баранської Жанни Олександрівни, за участю секретаря Пальчик К.О., за участю захисника Доник Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2025 року о 12.51 годині на вулиці Київській в с.Недогарки Кременчуцького району Полтавської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками стану алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів газоаналізатора Драгер та в закладах охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Доник Г.В. в судовому засіданні просила суд закрити провадження у справі про притягнення його підзахисного до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в його діях відсутній склад інкримінованого адміністративного правопорушення. Так, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Зокрема, як вбачається із відеозапису, долученого до матеріалів справи, поліцейським не було повідомлено ОСОБА_1 щодо правових підстав зупинки транспортного засобу, що взагалі ставить під сумнів правомірність дій поліцейських, а протокол про адміністративне правопорушення за таких обставин, не може бути належним доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Також, поліцейським не було роз`яснено ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду, а саме того, що відмова від проходження огляду прирівнюється до перебування особи у стані алкогольного сп`яніння і настає аналогічна адміністративна відповідальність як за відмову від проходження огляду, так і за перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. За таких обставин, як на думку захисника, при оформленні матеріалів було порушено право на захист ОСОБА_1 . Окрім того, як на думку захисника, поліцейський фактично спонукав ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду.

Щодо ознак алкогольного сп`яніння, захисник вважає, що зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння, які нібито були виявлені у ОСОБА_1 , не відповідають стану та поведінці останнього, яка зафіксована на відео, а саме, ОСОБА_1 висловлювався чітко, поводив себе цілком адекватно та відповідно до ситуації. Щодо почервоніння очей, захисник пояснила, що таке почервоніння могло бути викликане унаслідок отриманих ним під час проходження військової служби травм, про що надано відповідні докази. Так само, різкий запах алкоголю можливо був викликаний підвищеним рівнем ацетону в крові ОСОБА_1 , що також підтверджується відповідними медичними документами. Також, поліцейський не є особою, що має медичну освіту, що викликає сумнів у правильності визначення ним ознак стану алкогольного сп`яніння. Окрім того, щодо ОСОБА_1 поліцейським не проводилась перевірка координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук, зміни забарвлення шкірного покриву обличчя.

Також, захисник зауважила, що ОСОБА_1 не був відсторонений поліцейськими від керування автомобілем, а після оформлення адміністративного матеріалу, останній самостійно поїхав на автомобілі далі.

Вислухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Доник Г.В., вивчивши та проаналізувавши усі матеріали справи, докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд прийшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно дослідженого судом відеозапису з боді-камери та з камери службового автомобіля поліцейського встановлено, що даними відеозаписами зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем, повідомлення останньому поліцейським про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та пред`явлення поліцейським вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, також повідомлено про право пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Також зафіксовано, що на вимогу поліцейського пройти огляд ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, після чого поліцейським повністю забезпечено можливість проходження такого огляду, на що ОСОБА_1 чітко та однозначно висловив відмову від проходження огляду як на місці, так і у медичному закладі.

Згідно акта огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у останнього було виявлено ознаки стану алкогольного сп`яніння, а саме, нечітка мова, почервоніння шкіри обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, однак огляд за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, не проводився у зв`язку з відмовою від проходження огляду.

Аналізуючи доводи захисника щодо ознак стану алкогольного сп`яніння, які були виявлені поліцейським у ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Так, відповідно до положень пункту 2 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У свою чергу, пунктом 3 Розділу 1 Інструкції передбачено, що ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Як вбачається з матеріалів справи, після зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 поліцейським виявлено у водія ознаки алкогольного сп`яніння, про що повідомлено водієві, такі ознаки також зазначено, як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і в акті огляду. Такі ознаки в цілому відповідають переліку ознак, що унормовані пунктом 3 Розділу 1 Інструкції, а тому ОСОБА_1 станом на час зупинення був водієм транспортного засобу, який підлягав огляду на стан алкогольного сп`яніння у розумінні вимог пункту 2 Розділу 1 Інструкції, а наявність у нього деяких захворювань, зовнішні ознаки яких можуть співпадати з ознаками алкогольного сп`яніння, не є законною підставою для відмови від виконання вимог поліцейського про проходження огляду.

Крім того, суд зауважує, що як слідує з відеозапису бодікамери поліцейського, ОСОБА_1 на місці зупинення його автомобіля не повідомляв поліцейському про наявність в нього будь-яких захворювань.

12 липня 2025 року поліцейським СРПП ВНП № 2 Кременчуцького РУП Пиляй С.І. складено направлення ОСОБА_1 до Кременчуцької міської лікарні планового лікування на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, однак огляд у медичному закладі не проводився.

Суд не приймає до уваги доводи захисника щодо спонукання поліцейськими ОСОБА_1 висловити відмову від проходження огляду, оскільки, як видно з відеозапису, поліцейський при висловленні згоди ОСОБА_1 пройти огляд на місці, невідкладно забезпечив можливість проходження огляду за допомогою газоаналізатора Драгер і даний прилад перебував на місці події у службовому автомобілі поліцейських, проте ОСОБА_1 на місці висловив чітку та однозначну відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як за допомогою газоаналізатора Драгер, так і у медичному закладі.

Також суд зазначає, що відсутність у матеріалах справи доказів про причини зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 не дає підстави для висновку про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки встановлено, що у водія мались ознаки сп`яніння та він був зобов`язаний виконати вимоги пункту 2.5 ПДР України.

Також, дослідженим судом відеозаписом підтверджується роз`яснення поліцейським прав ОСОБА_1 відповідно до статті 268 КУпАП, при цьому слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено обов`язку поліцейського щодо роз`яснення наслідків відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий обов`язок водія прямо передбачений у Правилах дорожнього руху України, та в силу наявності у ОСОБА_1 права на керування транспортним засобом відповідної категорії, презюмується обізнаність водія з вимогами Правил дорожнього руху України.

Також захисником надано у якості доказів ряд виписок з медичної картки ОСОБА_1 , якими підтверджується захворювання останнього, яких він набув унаслідок мінно-вибухової травми, отриманої під час виконання бойового завдання у зв`язку з виконання конституційного обов`язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Щодо вказаних доказів, суд не приймає їх до уваги саме в частині доведення зв`язку можливих зовнішніх проявів таких захворювань, які збігаються з ознаками стану алкогольного сп`яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей тощо, з огляду на те, що беззаперечної наявності таких ознак не встановлено з наданих захисником медичних документів.

Згідно довідки старшого інспектора САП Кременчуцького РУП від 14.07.2025 року, по обліковим базам даних Національної поліції ОСОБА_1 посвідчення водія отримував 24.12.2016 року, протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягувався.

Отже, оцінюючи наявні докази адміністративної справи в їх сукупності, подію та характер адміністративного правопорушення, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності та взаємозв`язку, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

В ході розгляду справи, захисником надано характеристику з місця проходження військової служби ОСОБА_1 з якої вбачається, що останній характеризується виключно позитивно.

З приводу цього суд зауважує, що під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП не враховуються.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. .

Керуючись статтями 401, 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху: р/р 048999980313050149000016001; ЄДРПОУ: 37959255; одержувач: ГУК у Полтавській області; призначення платежу 21081300: серія ЕПР1 та № 389219.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджет 22030106

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору). При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а у разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.

Стягувач: Держава.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Повна постанова складена 18 вересня 2025 року.

СуддяЖанна Олександрівна Баранська