Решение № 130297005, 17.09.2025, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/107/25

Провадження №2/603/105/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2025 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Бішко І. М.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрусенко І. Я., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (до заміни відповідача - Монастириської міської ради) про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки в порядку спадкування.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що після смерті його діда - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на дві земельні ділянки площею 0,15 га та 0,45 га, які були передані останньому в приватну власність рішенням Лядської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 09.12.1993 року. Вказану спадщину прийняв син спадкодавця - ОСОБА_4 , оскільки належав до спадкоємців за законом першої черги і вступив у фактичне управління спадковим майном, проте за життя не оформив своїх спадкових прав. Також спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дочка ОСОБА_2 , яка звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме на земельну частку (пай), що перебувала в колективний власності селянської спілки «Україна» с. Бобрівники Монастириського району (теперішнього - Чортківського району) Тернопільської області. ОСОБА_2 не претендувала і не претендує на інше спадкове майно, яке залишилось після смерті її батька ОСОБА_3 , зокрема й на земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, які успадкував після смерті батька її брат ОСОБА_4 , який вступив у фактичне управління спадковим майном, а тому не подавала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини на інше майно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача - ОСОБА_4 помер і після його смерті відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки, а також житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивач прийняв зазначену спадщину, інші спадкоємці за законом від прийняття спадщини відмовилися. Однак ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за життя не завершили процедуру приватизації та не зареєстрували право власності на зазначені земельні ділянки. З огляду на наведені обставини просить позов задовольнити. Судові витрати позивач покладає на себе.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 03.03.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання. Окрім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі та витребувано в Монастириської державної нотаріальної контори копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 25.03.2025 року витребувано в Тернопільського державного нотаріального архіву копію спадкової справи, заведеної Монастириською державною нотаріальною конторою до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Окрім того, витребувано в Бучацького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Бучацький відділ ДРАЦС) копію актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 12.06.2025 року задоволено клопотання представника позивача і замінено неналежного відповідача - Монастириську міську раду на належного відповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 13.08.2025 року задоволено клопотання представника позивача про зміну підстав позову у вказаній цивільній справі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Андрусенко І. Я. в підготовче засідання, не з`явилися, проте в позовній заяві представник позивача просить розглянути справу за їхньої відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Микулич І. В. у підготовче засідання не з`явилися, проте представник відповідачки надіслав на адресу суду заяву, в якій вона визнала позовні вимоги в повному обсязі. Окрім того, представник відповідачки просив розглянути справу за їхньої відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення в справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Судом встановлені такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_1 батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вказано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно з копією актового запису про народження № 1, складеного 29.01.1954 року Бобрівницькою сільською радою Монастириського району Тернопільської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Зі змісту архівного витягу з протоколу 15 сесії 21 скликання Лядської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області відомо, що передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки громадянам в кількості до 0,85 га (рішення від 09.12.1993 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність»). Згідно з додатком 3 до вказаного рішення затверджено списки жителів с. Добромишль, яким передано земельні ділянки у приватну власність, зокрема під № 37 вказано ОСОБА_3 , якому передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,66 га, з яких для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - площею 0,06 га і для ведення особистого господарства - площею 0,60 га.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 20.05.1999 року.

Згідно з довідкою № 926 від 27.02.2025 року, виданою виконавчим комітетом Монастириської міської ради, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_4 , невісткою ОСОБА_5 , онуками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, до якого входить земельна ділянка, призначена для ведення особистого селянського господарства, площею 0,60 га, яка передана йому у приватну власність згідно з рішенням Лядської сільської ради від 09.12.1993 року. Вказану спадщину прийняв син спадкодавця ОСОБА_4 , оскільки вступив у фактичне управління спадковим майном після смерті свого батька. ОСОБА_4 підтримував будинок в належному стані, обробляв земельні ділянки, користувався всім спадковим майном.

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори № 119/01-16 від 06.03.2025 року після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу № 118 за 2000 рік.

Як відомо з матеріалів вищевказаної спадкової справи, копію якої надано Державним нотаріальним архівом Тернопільської області, 29.02.2000 року донька спадкодавця ОСОБА_2 звернулася із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 .

29.02.2000 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно - право на земельну частку (пай), що знаходиться в колективній власності селянської спілки «Україна» с. Бобрівники Монастириського району, яке належало померлому ОСОБА_3 .

Батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 05.08.2020 року, виданим повторно (запис поновлено) Монастириським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 05.08.2020 року.

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори № 119/01-16 від 06.03.2025 року після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 136 за 2013 рік.

Як відомо з матеріалів вищевказаної спадкової справи, 17.05.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 . Дружина спадкодавця ОСОБА_5 і син спадкодавця ОСОБА_7 17.05.2013 року подали заяви про відмову від прийняття спадщини. Станом на 06.03.2025 року свідоцтво про право на спадщину не видавалось.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 29.07.2013 року, яке набрало законної сили 09.08.2013 року, задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за ним право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька ОСОБА_4 , а саме: житловий будинок із надвірними будівлями, що за адресою: АДРЕСА_1 . Також, як відомо зі змісту цього рішення, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 першої черги за законом, який прийняв спадщину.

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 01.12.2023 року, яке набрало законної сили 09.01.2024 року, задоволено позов ОСОБА_1 та визнано за ним право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його батька ОСОБА_4 , а саме на шість земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Також, як відомо зі змісту цього рішення, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 першої черги за законом, спадщину прийняв. Дружина та син спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_5 і ОСОБА_7 відмовилися від прийняття спадщини, дані про інших спадкоємців, які прийняли спадщину, відсутні.

Поряд з цим, інформаційним листом завідувача Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 102/01-16 від 27.02.2025 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га, яка була передана у приватну власність ОСОБА_3 рішенням Лядської сільської ради від 09.12.1993 року, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 за життя не розробив технічну документацію на земельну ділянку та не зареєстрував речове право на неї.

Зі змісту інформаційного листа ПП «Землі Придністров`я» № 0877 від 10.03.2025 року відомо, що земельним ділянкам площею 0,1500 га та 0,4500 га, призначеним для ведення особистого селянського господарства, розташованим на території с. Бобрівники Чортківського району Тернопільської області, які були передані у власність ОСОБА_3 рішенням Лядської сільської ради від 09.12.1993 року, на підставі розробленої технічної документації були присвоєні кадастрові номери 6124289200:03:002:0060 та 6124289200:03:002:0061 відповідно.

Внесення даних вищевказаних земельних ділянок до Державного земельного кадастру підтверджується долученими до матеріалів справи витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3500033202025 від 13.01.2025 року та № НВ-56000094172025 від 22.01.2025 року, згідно з якими земельним ділянкам площею 0,1500 га та 0,4500 га, призначеним для ведення особистого селянського господарства, розташованим на території с. Бобрівники Чортківського району Тернопільської області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 04.01.2025 року, присвоєно кадастрові номери 6124289200:03:002:0060 та 6124289200:03:002:0061 відповідно.

Інформаційним листом № 189/02-16 від 30.01.2025 року Монастириської міської ради позивачу відмовлено в завершені процедури приватизації, зокрема, в наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки площею 0,1500 га та 0,4500 га, призначені для ведення особистого селянського господарства. Так, за результатом розгляду заяви позивача встановлено, що поданими ним документами не підтверджується, що він є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 . У зв`язку з наведеним позивачу рекомендовано звернутись з відповідною позовною заявою до суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (далі - ЦК України) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року).

Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК (2003 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК (2003 року) і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Згідно зі ст. 548 ЦК Української РСР (1963 року) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК Української РСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У силу ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В постанові від 20.03.2019 року в справі № 350/67/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації.

Про те, що до складу спадщини входить право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю, Верховний Суд також вказав, зокрема, в постанові від 23.11.2022 року в справі № 752/1229/21.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним і таким, що підлягає задоволенню. Встановлено, що дідові позивача ОСОБА_3 рішенням Лядської сільської ради Монастириського району Тернопільської області від 09.12.1993 року, серед іншого, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,60 га, яка складається із земельних ділянок площею 0,1500 га та 0,4500 га, призначених для ведення особистого селянського господарства, розташованих на території с. Бобрівники Чортківського району Тернопільської області,кадастрові номери 6124289200:03:002:0060 та 6124289200:03:002:0061 відповідно.

ОСОБА_3 за життя не завершив процес приватизації та не зареєстрував право власності на зазначені земельні ділянки. Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину, до складу якої входять вищевказані земельні ділянки, прийняв його син - ОСОБА_4 . Відповідачка ОСОБА_2 також є спадкоємцем ОСОБА_3 за законом, спадщину прийняла. Однак ОСОБА_2 визнає позовні вимоги в повному обсязі і не претендує на спірні земельні ділянки. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , за законом, спадщину прийняв. Дані про інших спадкоємців, які прийняли спадщину, відсутні.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за ним право на завершення процедури приватизації вищевказаних земельних ділянок у порядку спадкування.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 82, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР (1963 року), ст. ст. 1216-1218, 1258, 1261, 1268-1270, 1273, 1275, 1296 ЦК України, ст. ст. 116, 125 ЗК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на завершення процедури приватизації в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , та право на реєстрацію за ним права власності (речового права) відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки площею 0,1500 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території с. Бобрівники Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124289200:03:002:0060;

- земельної ділянки площею 0,4500 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території с. Бобрівники Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124289200:03:002:0061.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Головуючий суддя І. М. Галіян