Приговор № 130296441, 16.09.2025, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2794/25

Провадження № 1-кп/314/856/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2025 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження №12025082210000379 від04червня 2025 року стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Червоний Кут, Вільнянського району, Запорізької області, громадянина України, освіта загально середня, пенсіонер, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області від 03 вересня 2004 року, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

встановив:

формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

згідно з Указами Президента України, починаючи з 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.

ОСОБА_3 обвинувачуєтьсяв тому,що він,діючи умиснотобто усвідомлюючисуспільно небезпечнийхарактер своїхдій,передбачаючи їхсуспільно небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,вчинив таємневикрадення чужогомайна (крадіжку),поєднану зпроникненням усховище,в умовах воєнного стану, за наступних обставин:

Так напочатку червня2024року,у деннийчас доби,більш точнийчас досудовимрозслідуванням невстановлено, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,перебуваючи натериторії приватногопідприємства «Агрофірма «Прогрес» (код ЄДРПОУ 31312713) за адресою: вул. Набережна, 27а, с. Троянди, Матвіївської ТГ, Запорізький район, Запорізька область, де мав вільний доступ у зв`язку зі здійсненням охорони об`єкта за домовленістю з власником ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, заздалегідь підготувавши ножівку по металу, демонтував від загальної конструкції даху будівлі свинарника 20 металевих кутників розміром 40х40х3 мм, довжиною 4 м кожен, які фактично належали інженеру підприємства ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого, використовуючи велосипед, перевіз викрадене майно до домоволодіння свого знайомого ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_2 , де обміняв його на продукти харчування (молоко, м`ясо, яйця, бакалію, соняшникову олію). Згідно з висновком експерта №1398 від 11.06.2025, ринкова вартість викраденого становить 3090 грн 40 коп.

Крім того, в кінці червня 2024 року, у денний час доби, перебуваючи на тій же території ПП «Агрофірма «Прогрес», ОСОБА_3 , діючи з корисливих мотивів, повторно вчинив таємне викрадення: за допомогою заздалегідь принесеного рожкового ключа, шляхом відкручування 4 гайок, демонтував від загальної конструкції крупорушки електродвигун вибухозахищеного типу марки AIY 132 S6, потужністю 5,5 кВт, у корпусі синього кольору, що належав тому ж ОСОБА_7 . В подальшому, скориставшись власним велосипедом, транспортував вказаний електродвигун до двору ОСОБА_8 , де також обміняв викрадене на продукти. Згідно з висновком експерта №1399 від 11.06.2025, ринкова вартість електродвигуна становить 4771 грн 68 коп.

Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, а саме - таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у сховище, в умовах воєнного стану.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з видом та вартістю річчі, якою він заволодів шляхом її таємного викрадення в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому, судом було з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Умисні дії обвинуваченого за фактом таємного викрадення майна, яке мало місце у червні 2024 року, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням у житло.

Обставини,які пом`якшуютьабо обтяжуютьпокарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Обставиною, яка відповідно до ст.66КК України пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б відповідно до ст.67КК України обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченої, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та відповідно до розділу Особливої частини КК України є кримінальним правопорушенням проти власності.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він маєзагальну середню освіту, пенсіонер, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , на військову службу під час мобілізації не призивався, раніше не судимий.

При призначенні виду покарання обвинуваченому, суд виходить із змісту ст.ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.

Отже,враховуючи тіобставини,що: обвинувачений ОСОБА_3 має загальну середню освіту, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, не перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , на військову службу під час мобілізації не призивався, раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинене без застосування насильства, є в наявності обставина, яка пом`якшує кримінальну відповідальність, при цьому, обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність, відсутні, а також позицію прокурора, який вважає за можливе застосувати до обвинуваченого міру покарання не пов`язану з ізоляцією його від суспільства, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням випробування, відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Що ж до позиції суду про застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 при призначенні покарання положення ст. 75 КК України, то суд зазначає наступне:

Згідно положень ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Що стосується розкаяння обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд, враховує його поведінку як під час проведення досудового слідства, так і під час судового слухання справи, - переконав суд у своєму щирому розкаянні, причому, - щире каяття, як одна із обставин, яка пом`якшує кримінальну відповідальність, - була врахована при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що, враховуючи поведінку обвинуваченого під час слухання кримінального провадження, яка слугує як доказ того, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся, усвідомив в повному обсязі всю протиправність своєї поведінки, що відповідно, поруч з позицією сторони державного обвинувачення (прокурора), який просив застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, - дає змогу суду застосувати при призначенні покарання у відношенні ОСОБА_3 ст.ст. 75, 76 КК України.

Що стосується положень ст. 76 КК України, то суд в даному випадку, застосовуючи положення даної статті матеріального права, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов`язки, які передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

1. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,

2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3. періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

Відповідно,на підставіст.65КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст. 75, (іспитовий строк терміном на 1 рік), п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України (заходи процесуально обмежувального характеру), - з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих даних, які були досліджені судом, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Речові докази вирішуються в порядку ст. 100 КПК України.

Матеріали кримінального провадження, долучені прокурором, які є письмовими доказами по справі, слід залишити в матеріалах судової справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369 - 380 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням терміном 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 протягом строку випробування обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Захід забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Речові докази:

-вибухозахищений електродвигун марки «AIY 132 S6» потужністю 5,5 кВт, в корпусі синього кольору, який передано під розписку потерпілому ОСОБА_7 - залишити останньому;

-металеві куткив кількості6штук,довжиною:2по 2м,2по 1,60м,та 2по 1,20м.товщиною 0,3мм,які переданопід розпискупотерпілому ОСОБА_7 залишити останньому.

Матеріали кримінального провадження, долучені прокурором, які є письмовими доказами по справі, слід залишити в матеріалах судової справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_9

16.09.2025