Постановление суда № 130277347, 16.09.2025, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/102/25

Провадження №2/603/102/2025

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

16 вересня 2025 рокум. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Пасічник А.З., ознайомившись із матеріалами позовної заяви керівника Бучацької окружної прокуратури Носовського Михайла Володимировича, в інтересах держави в особі Монастириської міської ради до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Калина Лошнівська», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

Керівник Бучацької окружної прокуратури Тернопільської області Носовський М.В. звернувся до суду в інтересах держави в особі Монастириської міської ради Тернопільської області із позовом до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «Калина Лошнівська» (далі - ФГ «КалинаЛошнівська»),в якомупросить витребуватина користьМонастириської міськоїтериторіальної громадив особіМонастириської міськоїради Тернопільськоїобласті ізнезаконного володіннявідповідачів земельнуділянку зкадастровим номером6124289200:01:004:0412,загальною площею0,8524га дляведення особистогоселянського господарстварозташовану вмежах населеногопункту с.Лядське Чортківськогорайону Тернопільськоїобласті,а такожстягнути накористь Тернопільськоїобласної прокуратурисудові витрати.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 13 травня 2025 року справа призначена до судового розгляду.

05 вересня 2025 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області цивільна справа за цим позовом на підставі ч. 11 ст.187 ЦПК України залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків, шляхом подання суду позовної заяви із чітко визначеними підставами заявленого позову в частині кваліфікації володільця майна, до якого пред`явлений позов, добросовісним або недобросовісним набувачем, та у випадку посилання на те, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, прокурору належить виконати вимоги абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України шляхом долучення до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

15 вересня 2025 року на адресу суду від прокурора надійшла заява про усунення недоліків, в якій останній висловив свою незгоду із ухвалою Монастириського районного суду від 05.09.2025 та аргументував це тим, що норми абз.2ч.4ст.177ЦПК Українине застосовуються до цієї позовної заяви з огляду на те, що позовна заява подана до суду до моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

Суд не може прийняти вказану заяву представника позивача у якості належного усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 05 вересня 2025 року.

В ухвалі суду від 05.09.2025 суд звертав увагу позивача на те, що прокурор визначив підставами позову взаємовиключні обставини в частині оцінки відповідачки ОСОБА_1 одночасно добросовісним та недобросовісним набувачем спірної земельної ділянки. Зі змісту позовної заяви видно те, що позивач посилається на те, що відповідачка повинна була знати про той факт, що спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності незаконно, що свідчить про недобросовісність набувача майна, та водночас вважає, що цю земельну ділянку слід витребувати у добросовісного набувача, та посилається на відповідну судову практику Верховного Суду та застосування до спірних правовідносин одночасно статей 387 та 388 ЦК України.

Оскільки, законодавець передбачив додаткові вимоги до обсягу документів, що додаються до позовної заяви у разі подання позову прокурором про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади, визначивши те, що до такого позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, та не передбачив таких додаткових вимог до позовних заяв, що заявляються до недобросовісного набувача майна, то і суд застосовуючи вимоги абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України до поданої позовної заяви, змушений визначити підстави позову в частині оцінки відповідача добросовісним або недобросовісним набувачем.

Із поданої позовної заяви не зрозумілі однозначно підстави позову в цій частині, що створює невизначеність у застосуванні судом вимог абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України до поданої позовної заяви.

При цьому зауважую, що суд позбавлений можливості на цій стадії процесу самостійно дійти висновку про те чи є набувач спірного нерухомого майна добросовісним чи недобросовісним, оскільки оцінка таких обставин вимагає дослідження доказів та це б суперечило принципам змагальності та диспозитивності судового процесу, оскільки таке питання стосується факту, який можливо встановити на основі досліджених судом доказів на стадії ухвалення судового рішення.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Абзац 2 доповнений до ч.4 ст.177 ЦПК України Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».

І хоча таких вимог не було на час пред`явлення позову прокурором, та у п.2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» визначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом. Вказаний закон набрав чинності 09.04.2025.

У справі №603/102/25 не ухвалене рішення про витребування майна у добросовісного набувача, а тому норми Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» підлягають до застосування у цій справі.

Станом на 16.09.2025 позивач ухвалу суду не виконав, вказані недоліки не усунув.

Статтею 18 ЦПК України закріплено принцип обов`язковості судових рішень, відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,-і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 258ЦПК України визначено види судових рішень, до яких належать, зокрема, ухвали.

Ухвала суду від 05.09.2025 у відповідності до норм ЦПК України є такою, що не підлягає оскарженню, тому набирає законної сили негайно.

Відтак, у позивача виник обов`язок виконати вказане рішення суду, а не рецензувати його.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від дотримання положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Виходячи з вищенаведеного, приходжу до висновку, що позовну прокурора Носовського М.В. про витребування майна з чужого незаконного володіння слід залишити без розгляду, так як у строк визначений судом ним не були усунуті недоліки позовної заяви.

Керуючись вищевикладеним та ст. 187, ст.353 ЦПК України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву керівника Бучацькоїокружної прокуратуриНосовського МихайлаВолодимировича,в інтересахдержави вособі Монастириськоїміської радидо ОСОБА_1 та Фермерськогогосподарства «КалинаЛошнівська»,третя особабез самостійнихвимог настороні відповідача ОСОБА_2 ,про витребуванняземельної ділянкиіз чужогонезаконного володіння залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А. З. Пасічник