Решение № 13025174, 14.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2010 р. Справа № 38/308-10

вх. № 10120/6-38

Суддя господарського суду Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Босенко К.В. - за дов. б/н від 08.11.2010 року, відповідача: не з"явився.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Віленд-Харків", м. Харків

до Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс", м. Харків

про стягнення 2034,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД ВІЛЕНД-ХАРКІВ”звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з на його користь з Закритого акціонерного товариства “ТЕХНОІМПЕКС” 2034,93 грн. боргу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 186 від 24.11.2008 року не виконав свої зобов’язання щодо оплати товару.

Відповідач у судове засідання представника не направив, відзив на позов та документи в його обґрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Сторонами було укладено договір № 186 від 24.11.2008 року, протягом дії якого позивач поставляв відповідачу непродовольчі товари.

Постачання товару позивачем підтверджується видатковими накладними.

За умовами договору, відповідач, після реалізації товару через свою оптово-роздрібну мережу, повинен був перераховувати кошти за нього позивачу протягом терміну не більш п’ятнадцяти днів.

Згідно обопільного акту звіряння взаєморозрахунків сторін, станом на 01 серпня 2010 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складала 3985,78 грн. Позивач надав суду докази того, що ця сума, складалась із заборгованості за раніш реалізований відповідачем товар на суму 2034,93 грн. та залишків поставленого відповідачу нереалізованого товару на суму 1950,85 грн.

19.08.2010 року відповідач здійснив повернення позивачу раніше поставленого товару на загальну суму 1950,85 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ч. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 33 господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів добровільної сплати 2034,93 грн. залишку заборгованості відповідачем суду не надано, що зумовлює задоволення позовних вимог як підтверджених належними доказами та таких, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 300,30 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, передбачені ст. 44 Господарського процесуального кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, в сумі 236 грн. 00 коп., підлягають покладенню на відповідача, через якого виник спір.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ТЕХНОІМПЕКС» (адреса: 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, к. 914, код в ЄДРПОУ 31799372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «ВІЛЕНД-ХАРКІВ» (адреса: 61099, м. Харків, вул. Лодзинська, 5, код в ЄДРПОУ 36036321) 2034 грн. 93 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано судом 17 грудня 2010 року.

Суддя Жельне С.Ч.