Решение № 130242879, 15.09.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2025 року справа №320/51330/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка, буд. 10), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх , м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16 жовтня 2024 року №104250019957 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх , м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) призначити та виплачувати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 5 років згідно ч. 2 ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС, починаючи з 05.07.2024 року.

Позов обґрунтований тим, що позивач є особою, потерпілою від Чорнобильської катастрофи, та 08 жовтня 2024 року звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області їй відмовлено у призначенні пенсії з підстав проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року менше трьох років.

Позивач вважає, що довідка від 08 жовтня 2024 року №649, видана старостою Великополовецького старостинського округу №5 Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, та посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджують факт проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року не менше трьох років, а отже він має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону N 796-XII.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. Відповідач зазначає, що обчислений період проживання (роботи) позивача в зоні безумовного (обов`язкового) добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року становить менше трьох років, а тому відсутні підстави для зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону N 796-XII.

Відповідач 2, отримавши ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі 15 листопада 2024 року, відзив на позов не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 , 16.08.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки, їй ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилось 55 років, має статус громадянки, яка проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

23 серпня 2024 року отримала рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області.

08 жовтня 2024 року позивачка повторно звернулася із заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області. На підтвердження свого права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надала дублікат посвідчення громадянки, яка проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії від наслідків Чорнобильської катастрофи, трудову книжку, довідку, видану Великополовецьким старостинським округом № 5 Фурсівської сільської ради Київської області № 649 від 08.10.2024 року та інші документи.

Проте, 16 жовтня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області винесено Рішення про відмову у призначенні пенсії №104250019957.

Відмовляючи в призначенні пенсії, відповідач 2 зазначив, що відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI (далі Закон № 1058), та за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково на 1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи але не більше 5 років, а початкова величина зниження пенсійного віку обов`язковою умовою є проживання чи робота на забрудненій території у період від 26 квітня по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Документами підтверджено, що особа станом на 01.01.1993 працював (проживав) у зоні посиленого радіологічного контролю - 2 роки 7 місяців 16 днів.

Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 0 років.

Страховий стаж заявника становить 33 роки 10 місяців 2 дні.

До загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

Не зараховано згідно з довідкою № 649 від 08.10.2024 період проживання в зоні посиленого радіологічного контролю з 31.08.1986 по 19.09.1990, оскільки в додатках ("по хозяйственной книге №11") проживала в цей період в Києві.

Не погоджуючись з відповідними рішення органу Пенсійного фонду, позивачка звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону від 09 березня 2003 року N1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За умовами частини першої статті 26 Закону N 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Частиною першою статті 55 Закону N 796-XII передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, зменшення віку становить 2 роки (початкова величина) та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (абзац шостий пункту 2 частини першої статті 55 Закону N 796-XII).

Наведені положення Закону N 796-XII за дотримання умов, визначених у ньому, дозволяють зменшувати пенсійний вік особи, але не більше ніж на 5 років.

За змістом примітки до абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону N 796-XII початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону N 1058-IV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом N 796-XII. Зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи. Обов`язковою умовою наявності в особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту 2 частини першої статті 55 Закону N 796-XII є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи до 01 січня 1993 року (у зоні посиленого радіологічного контролю - протягом чотирьох років). Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом N 796-XII, обов`язковий період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26 квітня 1986 року.

Таким чином, період проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років необхідно обраховувати з 26 квітня 1986 року по 01 січня 1993 року. Виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням або у зв`язку із роботою в такій місцевості.

Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, визначений у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року N 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі Постанова N 106).

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N 1566/11846; далі - Порядок N 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1, зі мінами), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, такі документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період (и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;

для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;

посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

При вирішенні спору судом враховано, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 11 Закону N 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Приписами пункту 4 частини першої статті 14 Закону N 796-XII встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Частиною першою статті 15 Закону N 796-XII обумовлено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Також частиною третьою статті 65 Закону N 796-XII передбачено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Позивачу Київською обласною державною адміністрацією 10 червня 1998 року було видано дублікат посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 (категорія 4) як такому, що "постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 р.".

В той же час, відповідно до приписів підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку N 22-1 наявність самого посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи недостатньо для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, оскільки таке посвідчення не дозволяє встановити фактичні періоди проживання/роботи особи на території радіоактивного забруднення, щоб визначити можливість застосування початкової величини зниження пенсійного віку чи обчислити кількість років зниження віку у загальному порядку.

При цьому згідно з пунктом 2.22 розділу II Порядку N 22-1 для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

Підставою для відмови позивачу рішенням ГУ ПФУ в Харківській області у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону N796-XII вказано непідтвердження фактичного проживання (роботи) на забрудненій території не менше чотирьох років згідно з довідкою старостою Великополовецького старостинського округу №5 Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 08.10.2024 року № 649, яка була надана позивачем разом із заявою про призначення пенсії та у якій дати проживання не відповідають першоджерелу, а саме погосподарській книзі №11.

Так, до матеріалів позовної заяви позивачем долучено довідку, видану старостою Великополовецького старостинського округу №5 Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 08.10.2024 року № 649 на підставі погосподарської книги за 1986-1990 роки про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вибула з господарства до м. Київ.

У графі осіб, які знову прибули на територію сільради відповідної погосподарської книги №11 за 1986-1990 роки стоїть відмітка про прибуття з м. Києва 19.09.1990 року.

Отже, в документі, який є першоджерелом та на підставі якого готувалася довідка старостою Великополовецького старостинського округу №5 Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 08.10.2024 року № 649, визначено, що ОСОБА_3 в період з 31.08.1986 року по 19.09.1990 року вибувала з території Великополовецької сільради до міста Києва.

З аналізу паспортних даних щодо віку позивачки та даних трудової книжки позивачки про початок трудової діяльності з 15.08.1990 року на посаді вчителя української мови, можна обґрунтовано припустити, що у відповідний період з 1986 по 1990 роки позивачка здобувала вищу освіту, тобто навчалася в м. Києві.

Тому, оскільки погосподарська книга №11 за 1986-1990 роки є першоджерелом на підставі якого здійснювалася підготовка довідки старостою Великополовецького старостинського округу №5 Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області від 08.10.2024 року № 649, судом вбачається, що у зазначеній довідці міститься описка щодо дати проживання позивачки з 20.08.1969 по 31.08.1988, в той час як правильно буде з 20.08.1969 по 31.08.1986.

З урахуванням відповідних суперечностей пенсійний орган відмовив у зарахуванні часу проживання на забрудненій території з 31.08.1986 по 19.09.1990, оскільки відомості в оригіналі документа (погосподарська книга №11 за 1986-1990 роки) мають пріоритет над відомостями з довідки, яка готувалася на підставі відомостей погосподарської книги №11 за 1986-1990 роки.

При цьому, позивачка не надала додаткових документів, які б могли пояснити відповідну суперечність у документах та підтвердити дійсне проживання протягом 31.08.1986-31.08.1988 на території с. Великополовецьке, Сквирського району, Київської області.

Наданими документами підтверджено фактичний період проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю з моменту аварії на Чорнобильській АЕС у період з 26 квітня 1986 року по 31 серпня 1986 року та з 19 вересня 1990 року по 06 березня 1995 року (вказано у довідці від 08 жовтня 2024 року №649 та у погосподарській книзі за 1986 - 1990 роки).

Відповідно, подані до суду документи не можуть підтвердити, що станом на 1 січня 1993 року позивачка прожила у цій зоні не менше 4 років.

У постановах від 19 вересня 2019 року у справі N 556/1172/17 та від 17 червня 2020 року у справі N 572/456/17 Верховний Суд сформував висновок, згідно з яким виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням або у зв`язку із роботою в такій місцевості. Зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.

Верховний Суд у постановах від 29 січня 2020 року у справі N 572/245/17 та від 17 червня 2020 року у справі N 572/456/17 сформував висновок, що підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.

З приводу доводів позивача про те, що наявне у неї посвідчення особи, яка постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю надає їй безумовне право на зменшення пенсійного віку, то суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази факту проживання позивача у відповідній зоні з моменту Чорнобильської катастрофи (26 квітня 1986 року) по 01 січня 1993 року не менше чотирьох років.

Верховний Суд у постановах від 11 березня 2024 у справі N 500/2422/23, від 19 вересня 2024 року у справі N 460/23707/22 у такій категорії справ дотримується підходу, згідно з яким якщо станом на 01 січня 1993 року позивач постійно не проживав та не працював у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років, то він не має права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону N796-XII, що є релевантним і до даних правовідносин.

На час звернення із заявою (08 жовтня 2024 року) вік ОСОБА_1 - 55 років та наданими доказами не підтверджено право на зниження пенсійного віку на 5 років для призначення їй пенсії з часу звернення із заявою.

Тому висновок у рішенні ГУ ПФУ в Харківській області про відсутність (не підтвердження) необхідного періоду проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону N 796-XII відповідає обставинам справи.

З огляду на наведені положення нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, за встановлених у справі обставин, суд дійшов переконання про відмову у задоволенні взаємопов`язаних позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16 жовтня 2024 року №104250019957 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку (на 5 років) на підставі Закону N 796-XII з 05.07.2024 року.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу за рахунок відповідачів відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2025.

Суддя Панченко Н.Д.