Решение № 130232421, 16.09.2025, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 753/13731/23

Провадження № 2/188/152/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2025 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Фесик Ю.В.

753/13731/23

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації

про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, 07 березня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який був зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції у Луганській області, про що складено відповідний актовий запис № 101.

Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 від 09.06.2011 року.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23.06.2020 року справі №753/3348/20 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, шлюб розірвано.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.06.2017 року №3002-26499 та №3002-26500 видані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Крім того, висновком служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації підтверджено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , який затверджений розпорядженням Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 04.09.2020 року №566. Даний висновок видавався з метою тимчасового виїзду дитини за межі України.

Позивачка в повному обсязі опікується інтересами і потребами дитини, піклується про неї, займається вихованням та навчанням, слідкує за розвитком та здоров`ям дитини.

Позивачка ніколи не перешкоджала спілкуванню батька з дитиною.

Відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, аліменти не сплачує. Позивачка не завжди маю можливість та час просити Відповідача надати елементарно дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон на екскурсію чи оздоровлення. Зараз контакти з Відповідачем взагалі втрачено через повномасштабну війну РФ з Україною.

Дочка навчається у гімназії №315 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Києва та закінчила 5-А, гімназія знаходиться поруч з постійним місцем проживання позивачки.

Дитина перебуває повністю на утриманні та забезпеченні позивачки, проживає у власній кімнаті, має всі необхідні речі, меблі та техніку для розвитку та навчання.

Позивач працює лікарем акушер-гінекологом у Приватному вищому навчальному закладі «Інститут загальної практики - сімейної медицини».

Позивач вважає, що визначення місця проживання малолітньої дочки ОСОБА_4 разом з нею відповідатиме її інтересам, оскільки Позивач має можливість забезпечити їй належні умови проживання, повного мірою займатися вихованням дитини, за місцем їх проживання створено всі умови для гармонійного розвитку дитини.

Разом з тим, Позивач не чинить та не чинитиме жодних перешкод для спілкування батька з дочкою і готова зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлення піклування батька.

Взаємного рішення щодо визначення місця проживання дитини сторони не дійшли, а тому Позивач звернулась до суду з даним позовом.

На утримання дитини Позивачка в місяць витрачає 10 тисяч гривень і більше. З урахуванням принципу рівності прав та обов`язків батьків щодо дитини, справедливим було б покласти 50% витрат на утримання дитини на батька - Відповідача.

Таким чином, Позивач просить стягнути з Відповідача аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000,00 гривень, з індексацією відповідно до закону, двомісячно, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовну заяву підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був двічі повідомлений, відповідно до ст.128 ЦПК України та ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», про розгляд справи шляхом розміщення виклику про розгляд справи на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua».

Представником третьої особи подано заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Суд, розглядає справу у відсутність сторін і вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, позов підлягає задоволенню частково.

Свідоцтвом про народження підтверджується, сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Паспортом позивачки, довідками про статус внутрішньоо переміщених осіб підтверджується місце проживання та реєстрації позивачки та її неповнолітньої дочки.

Довідкою УО Дарницької районної в м.Києві денржавної адміністрації підтверджується що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в гімназії №315 м.Києва, за місцем проживання матері.

Місце роботи позивача належжним чином підтверджується.

Розпорядженням №566 від 04.09.2020 року Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації затверджено висновок служби у справах дітей про підтвердження місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог суд, враховуючи викладені у відзиві відповідача обставини, вважає позовні вимоги обгрунтованими.

Згідно ч.6 ст.29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання, а подача позову свідчать про те, що між сторонами зазначене питання остаточно належним чином не вирішено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.161 Сімейного кодексу України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Наданими письмовими доказами підтверджується, що навчанням і вихованням дочки займається мати.

Заочним рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 23.06.2020 року підтверджується факт розірвання шлюбу між сторонами.

Відповідно до Правової позиції Постанови КЦС ВС від 16.06.2021 у справі № 623/349/19 визначення місця проживання дитини з матір`ю не впливатиме на їх взаємовідносини з батьком, оскільки визначення місця проживання дітей з однім із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків не позбавляє батька дитини певного обсягу батьківських прав внаслідок визначення місця проживання дитини з її матір`ю.

Батько дитини, який безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати.

Суд має враховувати висловлену думку системно, з`ясовуючи належно фактичні обставини справи, досліджуючи та надаючи належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, що в результаті сприятиме правильному вирішенню питання місця проживання дитини. Тільки так будуть забезпечені найкращі інтереси дитини, а не інтереси та бажання батьків, які вони не можуть чи не бажають вирішувати в позасудовий спосіб.

Судом встановлено, відповідач не повідомляє позивачу про своє фактичне місце проживання, що не відповідає інтересам спільної дитини, яка потребує піклування.

Відповідно до ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Законодавець не передбачає обов`язкової письмової згоди батьків про визначення місця проживання дитини, відповідач самоусунувся від участі у вихованні та утримуванні дитини.

В зв`язку з відсутністю відповідача, в інтересах дитини є визначенні місця її проживання за адресою матері, що усуне перешкоди у вирішення питань тимчасового перетину кордону дитини з метою лікування та подорожей.

У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Суд приходить до висновку, з метою створення дитині належних умов для виховання і розвитку, своєчасного та якісного лікування, позовні вимоги в частині визначення місця проживання дитини доцільно задовольнити.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд не вбачає підстяв для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом в розмірі 25% від доходів відповідача .

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір

покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, задовольняючи позовні вимоги, вважає за неохідне стягнути з відповідача

на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 коп.

Керуючись ст..29 ЦК, ст.160-161 СК України, ст.ст.133, 141, 258, 264-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів задовольнити частково.

Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері, ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_2 .

Стягувати з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) батька, щомісячно, починаючи з дня подання позову, тобто з 07.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 сплачений нею судовий збір в розмірі 1073.60 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1211(одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна