Решение № 130174009, 12.09.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2025 року справа № 640/18412/19 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ Альтера Консалт до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшли матеріали адміністративної справи за позовною заявою ТОВ Альтера Консалт (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 9, оф. 202А) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №00006191402 від 06.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі висновків та доводів, які не відповідають фактичним обставинам.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Альтера Консалт, за результатами якої складено акт перевірки від 17.01.2019 №12/26-15-14-02-05/37787823.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 2411414грн.

На підставі Акту перевірки та з урахуванням рішення ДФС від 25.04.2019 №19618/6-99-99-11-04-01-25 про результати розгляду скарги 06.05.2019 відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00006191402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 34041,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Судом з`ясовано, що висновок відповідача про заниження доходу від реалізації продукції за результатами аналізу первинних документів склав у сумі 126078 грн., з огляду на відображений у декларації з ПДВ за 2017 рік податок - 66792844грн., а дохід задекларований на рівні 66666766грн.

Як вбачається зі звітної податкової декларації з ПДВ за 2017 рік, ТОВ Альтера Консалт задекларовано в загальному 66792844грн податку.

Згідно звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2017 рік від 26.02.2018, ТОВ Альтера Консалт задекларовано в загальному 66666766грн. податку.

При цьому, задекларовані суми податків не є спірними.

Судом також враховано, що згідно скрін-шоту з бази контролюючого органу, позивачем не було подано уточнюючих декларацій, а посилання в тексті позовної заяви на технічну помилку та внесення змін до первинної документації не є належним доказом згідно ст. 72-78 КАС України.

Згідно приписів п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню.

Таким чином, з урахуванням відсутності інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору в даній частині, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснювався.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР