№ 13016419, 08.11.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2010                                                                                           № 40/54-30/115

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кропивної Л.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Кий-Луга-Сервіс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.06.2010

у справі № 40/54-30/115 ( .....)

за позовом                               Київська транспортна прокуратура

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Кий-Луга-Сервіс"

                                                  ТОВ "Рів"єра Гранд Плаза"

третя особа позивача           Київський річковий вокзал

третя особа відповідача           Комунальне підприємство "Плесо"

          ТОВ "Аква Груп"

про                                                   звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся з позовом до відповідача 1 , Товариства з обмеженою відповідальністю “Кий-Луга-Сервіс”, та відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю “Рів'єра Гранд Плаза”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство “Плесо” про зобов’язання відповідачів повернути самовільно зайняту земельну ділянку водного фонду площею 0,055 га за адресою Набережне шосе, пасажирський причал в районі шостих та сьомих східців, у Печерському районі міста Києва, звільнивши від плав –ресторану “Вареничная”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.09. у справі № 40/54 . залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.09. , у задоволенні позову Київській транспортній прокуратурі відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.03.10. у справі № 40/54 рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.09. у справі № 40/54 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.10.09. у справі № 40/54 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У ході нового розгляду справи прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких Київська транспортна прокуратура просила суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Кий-Луга-Сервіс” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Рів'єра Гранд Плаза” повернути самовільно зайняту земельну ділянку водного фонду, площею 0,055 га за адресою: Набережне шосе, пасажирський причал в районі шостих та сьомих східців у Печерському районі м. Києва, звільнивши від плав-ресторану “Варенична”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кий-Луга-Сервіс”, з доводами якого погоджувався інший відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Рів'єра Гранд Плаза”, позов не визнавало, вважало , що правомірно пришвартований біля вертикальної підпірної стінки в районі шостих-сьомих східців Київського річкового вокзалу на підставі Договору оренди № 2960 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.03.06., укладеного між відповідачем-1 та Регіональним відділенням фонду державного майна України по м. Києву, а також на підставі Договору, укладеного з КП “Плесо” на розміщення плавзасобу.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кий-Луга-Сервіс” також зазначало, що вимоги щодо звільнення земельної ділянки, яка знаходиться під поверхнею води з підстав відсутності правовстановлюючих на неї документів, є такими, що не відповідають Конституції України та законам України.

Товариство з обмеженою відповідальністю “АКВА ГРУП” вважало позов необґрунтованим з тих мотивів, що відповідачі не здійснюють жодного використання земельної ділянки, яка знаходиться під поверхнею води, під судном, а саме судно “Вареничная” має необхідні документи, які свідчать про придатність такого судна до плавання та до можливості його експлуатації за цільовим призначенням, як несамохідного судна.

Київська міська рада просила суд зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Кий-Луга-Сервіс” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку водного фонду площею 0,055 га, яка знаходиться за адресою: Набережне шосе, пасажирський причал в районі шостих та сьомих східців у Печерському районі м. Києва, та зазначає, що право власності та право постійного користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності на території м. Києва виникає лише за наявності рішення Київської міської ради і тільки в межах, вказаних в цих рішеннях. Натомість , вказував позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю “Кий-Луга-Сервіс” усупереч ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, без правовстановлюючих документів, використовує земельну ділянку з земель водного фонду загальною площею 0, 055 га, за адресою: Набережне шосе, пасажирський причал в районі шостих та сьомих східців, у Печерському районі м. Києва шляхом розміщення та експлуатації несамохідного стоянкового судна, ресторан “Вареничная”.

Представники Комунального підприємства “Плесо” та Київського річкового вокзалу не скористалися своїми процесуальними правами на участь у суових засіданнях та направлення відзиву на позов.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2010. у справі № 40/54-30/115 позов задоволено повністю і зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Кий-Луга-Сервіс”(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 33602550) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Рів'єра Гранд Плаза”(01021, м. Київ, Кловський узвіз, 10, код ЄДРПОУ 34527349) повернути самовільно зайняту земельну ділянку водного фонду, площею 0,055 га за адресою: Набережне шосе, пасажирський причал в районі шостих та сьомих східців у Печерському районі м. Києва, звільнивши її від плав-ресторану “Варенична”.

Стягнуто з відповідачів у рівних частках у дохід державного бюджету судові витрати ,пов’язані з розглядом справи у суді першої інстанції.

Свій висновок місцевий господарський суд умотивував відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку водного фонду у відповідачів, якою самовільно володіють . Спираючись на статтю 212 Земельного кодексу України суд першої інстанції констатував, що земельна ділянка водного фонду у зазначеному прокурором розмірі та місці розташування , якою відповідачі як особи, які самовільно зайняті земельні ділянки , підлягає поверненню без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за рахунок осіб, які самовільно зайняли вказану земельну ділянку.

Не погоджуючись із мотивами та висновками судового рішення , ТОВ “Кий-Луга-Сервіс” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Ухвалою від 30.08.2010 року Київський апеляційний господарський суд відновив пропущений строк подання апеляційної скарги; прийняв апеляційну скаргу ТОВ “Кий-Луга-Сервіс” до провадження і призначив розгляд скарги на 15.09.2010 року.

Розгляд справи у порядку ст. 77 ГПК України неодноразово відкладався . У ході розгляду справи змінювався склад колегії суддів. Так, розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/3 від 15.09.2010 року “Про зміну складу колегії суддів” були внесені зміни до складу колегії суддів та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 40/54-30/115 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуюча суддя, суддів Кропивна Л.В.(доповідач), Ропій Л.М.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/2 від 11.10.2010 року “Про зміну складу колегії суддів” були внесені зміни до складу колегії суддів та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 40/54-30/115 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуюча суддя, суддів Кропивна Л.В.(доповідач), Поляк О.І.

У зв’язку з необхідністю витребування оригіналу акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеного Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 826/06 від 10.07.2008р., нечітка копія якого наявна у матеріалах справи, розгляд справи був відкладений на 08.11.2010р. , з продовженням строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів за клопотанням однієї із сторін.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду “Про зміну складу колегії суддів” від 08.11.10 №01-23/1/5 у зв’язку з виробничою необхідністю (перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному) внесені зміни до складу колегії суддів та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 40/54-30/115 колегії суддів у складі: Кропивна Л.В.(доповідач)- головуюча суддя, суддів : Алданової С.О. та Поляк О.І.

У судовому засіданні 08.11.2010р. взяли участь прокурор, представники Київської міської ради , представник ВАТ “Київський річковий порт” . Інші учасники процесу, у тому числі апелянт, не скористалися своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні.

При цьому встановлено , що КП “Плесо” отримало копію ухвали про призначення судового засідання по розгляд у апеляційної скарги на 08.11.2010р., апелянт у засіданні 11.10.2010р. був належним чином повідомлений про час і місце наступного судового засідання на 08.11.2010р. під розписку , а направлені на адресу ТОВ “Аква Груп” та ТОВ “Рив’єра груп” ухвали про призначення судового засідання на 08.11.2010 повернулися з відміткою про незнаходження вказаних осіб за адресами , зазначеними у позовній заяві та апеляційній скарзі і на які судом апеляційної інстанції здійснено відправлення процесуальних документів. За таких обставин судова колегія вважає можливим продовжити розгляд апеляційної скарги без участі представників вказаних осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, які взяли участь у судовому засіданні , перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору оренди № А-1 від 01.02.08. відповідач-2 як Орендодавець передав відповідачу-1 як Орендарю судно –призначення та тип плавучий ресторан центр відпочинку на воді.

Відповідач-1 за Договором суборенди № СА-1 від 01.02.09. передав у користування суборендареві - ТОВ “АКВА ГРУП” судно “Вареничная” , призначення якого та тип –плавучий ресторан.

Зазначене вище судно розміщене в районі пасажирського причалу, шостих та сьомих східців Київського річкового вокзалу на підставі Договору оренди № 2960 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.03.06. (далі –Договір № 2960), укладеного між відповідачем-1 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву.

Відповідно до Договору № 2960, відповідач-1 орендує державне нерухоме майно - частину вертикальної підпірної стінки, розміщене в районі шостих та сьомих східців Київського річкового вокзалу.

Згідно Розділу 1 Договору № 2960, зазначене вище нерухоме майно передається в оренду з метою швартування несамохідного ресторанного та готельного комплексу.

Рішенням Київської міської ради “Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві”від 22.01.09. № 38/1093 Комунальному підприємству “Плесо” доручено виконувати функції оператора щодо розміщення на водних об’єктах стоянок плавзасобів.

При розгляді спору , переданого на вирішення господарському суду , належало з’ясувати питання , чи являється доведеним факт самовільного, без належних на те правовстановлюючих документів , використання відповідачами , Товариством з обмеженою відповідальністю “Кий-Луга-Сервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рів'єра Гранд Плаза” земельних ділянок водного фонду в районі пасажирського причалу, шостих та сьомих східців Київського річкового вокзалу на річці Дніпро і у зав’язку зі цим , на чому наполягав прокурор, відповідачами порушені норми Водного та Земельного кодексів України, які регулюють питання надання у користування земельних ділянок водного фонду, чи , як вважали відповідачі та ВАТ “Київський річковий порт”, використання водних об’єктів для цілей судноплавства не підпадало під сферу регулювання вказаними Кодексами, і самовільне використання земельної ділянки водного фонду з боку відповідачів місця не мало.

Місцевий господарський суд , встановлюючи фактичні обставини , послався на приписи статті 212 Земельного кодексу України і дійшов до висновку, що надання земляних ділянок водного фонду у межах адміністративно-територіальної одиниці м. Києва здійснюється за рішенням Київської міської ради, тоді як земельна ділянка водного фонду у зазначеному прокурором розмірі та місці розташування самовільно зайнята відповідачами , документів на її використання відповідачами, Київська міська рада не надавала, рішень відповідного змісту не приймала, тому самовільно зайнята земельна ділянка водного фонду підлягала поверненню відповідачами без відшкодування їм затрат, понесених за час незаконного користування землею, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за рахунок осіб, які самовільно зайняли вказану земельну ділянку.

З таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції на підставі наступного.

Прокурор у ході проведеної перевірки готовності до експлуатації протягом осінньо-зимового періоду та безпечної стоянки в зимовий період стоянкових суден, які за типом та призначенням є пасажирськими суднами, плавучими готелями , плавучими ресторанами, дебаркадерами тощо, які перебувають в експлуатації та відстої біля причалів та інших гідротехнічних споруд, виявив, що ТОВ “Кий –Луга-Сервіс” без відповідного проекту та погодження з балансоутримувачем та регістром судноплавства України встановив швартові пристрої на горизонтальному променаді , втрутився у конструкцію ГТС (гідротехнічна споруда) , використовує її не за призначенням і з порушенням Правил технічної експлуатації річкових портових і гідротехнічних споруд. Свідоцтво про реєстрацію ГТС анульовано Регістром судноплавства України.

Судом першої інстанції вірно встановлено і не заперечувалося відповідачами у справі , що останні використовують (оскільки оренда та суборенда є способом користування майном) несамохідне стоянкове судно “Вареничная”- плавучий ресторан- центр відпочинковий на воді , розміщене в районі пасажирського причалу, шостих та сьомих східців Київського річкового вокзалу ,вище за течією від станції метро “ Дніпро”, відмітка 270-310 .

Несамохідне судно є судном, рух якого забезпечується енергетичним джерелом, що знаходиться поза межами судна, або з допомогою фізичних зусиль людини; а причал - комплексом будівель та гідротехнічних споруд, які функціонують у складі порту, пристані або самостійно і призначені для підходу, швартування, стоянки та обслуговування суден, посадки і висадки пасажирів, вантажних операцій тощо.

До земель річкового транспорту в силу положень ст. 28 Закону України “Про транспорт ” віднесені пасажирські причали та гідротехнічні споруди.

Утім, виконуючи вказівки постанови від 10.03.10. у справі № 40/54 Вищого господарського суду України, апеляційний господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ВАТ “Київським річковий порт”, код ЄДРПОУ 03150071 , яке утворене шляхом перетворення ДП “Київський річковий порт” у ВАТ “Київським річковий порт”.

На запит суду апеляційної інстанції ВАТ “Київським річковий порт” повідомило , що не має відношення до набережної пасажирських причалів в районі шостих та сьомих східців у Печерському районі м. Києва і не має документів, які підтверджують право власності або користування на землі водного фонду р. Дніпро біля зазначених причалів.

Поряд з цим ст. 4 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу України землі, зайняті річками, островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм відносять до земель водного фонду.

З огляду на викладене, розміщення на воді плавучого ресторану - центру відпочинкового , а відтак, стоянка (швартування) цього несамохідного стоянкового судна потребує відведення у користування частини водного об'єкта, призначеного у своїй судноплавній частині для забезпечення безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден - акваторію, і , відповідно, землі водного фонду, дна річки, в силу вимог ст. 86 Водного кодексу України, для забезпечення проектних габаритів акваторії з метою безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден.

У зв’язку з викладеним судова колегія критично оцінює доводи ВАТ “Київським річковий порт”, висловлені ним у письмових поясненнях суду апеляційної інстанції , та аналогічні доводи відповідачів , надані ними судам обох рівнів з приводу того, що швартування несамохідного стоянкового судна “Вареничная” (і використання , відповідно , водних об’єктів) здійснено відповідачами у цілях судноплавства , на які норми Земельного кодексу України не поширюються і які регулюються лише нормами Водного кодексу України та Законом України “Про транспорт”.

Порядок надання земель водного фонду в користування юридичним та фізичним особам, а також припинення такого права встановлюється земельним законодавством.

В статті 125 Земельного кодексу України закріплено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 та 5 “Порядку користування землями водного фонду”, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13 травня 1996 p. N 502 порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством. Право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право.

Таким чином, судова колегія вважає, що для розміщення на землях водного фонду плав ресторану —центру відпочинкового необхідно відведення у встановленому законом порядку землі в межах акваторії, необхідної для використання об’єкту за вказаним цільовим призначенням.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі не є землекористувачами водного фонду площею 0,055 га за адресою Набережне шосе, пасажирський причал в районі шостих та сьомих східців, у Печерському районі міста Києва, адже на вимогу суду апеляційної інстанції правовстановлюючих документів на землю водного фонду не подали.

За таких обставин справи, висновок місцевого господарського суду про те, що відповідачі самовільно використовують землі водного фонду у визначеному у позові розмірі та місці розташування, є належним чином обґрунтованим і не суперечить фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 9 Земельного кодексу України до повноваження Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Доводи апелянта про те, що позов подано прокурором в інтересах Київської міської ради , права якої не порушені, оскільки водний об’єкт -річка Дніпро належить до загальнодержавної власності , спростовуються тим, що на даний час розмежування земель державної та комунальної власності не здійснено , відтак, в силу п. 12 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

У даному випадку, прокурор подав позов в інтересах належного позивача – Київської міської ради.

За таких обставин справи, законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції слід залишити в силі, а апеляційну скаргу - без задоволення з віднесенням на апелянта сплаченого ним державного мита за подання апеляційної скарги.

У судовому засіданні за згодою учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103- 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2010. у справі № 40/54-30/115 залишити в силі , а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Кий –Луга-Сервіс” - без задоволення .

Матеріали справи 40/54-30/115 повернути місцевому господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

19.11.10 (відправлено)