Постановление суда № 1300852, 20.11.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                  №№ К-25652/06, К-25678/06                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2007р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Карася О. В.,

                                               Нечитайла О. М.,

                                               Рибченка А. О.,

                                               Степашка О. І.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційні скарги Калуської об’єднаної державної податкової інспекції та Заступника прокурора Львівської області

на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2006р. у справі № А-14/283

за позовом Закритого акціонерного товариства “Лукор”

до Калуської об’єднаної державної податкової інспекції

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Калуської міської ради,

2) Калуського міського відділу земельних ресурсів,

за участю Прокуратури Львівської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

за участю представників:

позивача – Бужор А. М.,

відповідача – Коваленко О. Б., Коржан О. Є.,

третьої особи-1 – не з’явились,

третьої особи-2 – не з’явились,

Прокуратури Львівської області – не з’явились,

встановив:

      Закритим акціонерним товариством “Лукор”подано позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Калуської об’єднаної державної податкової інспекції № 1175-182-31256759-9046/0 від 08.09.2005р. про визначення суми податкового зобов’язання по земельному податку в розмірі 671229 грн. 32 коп., в т. ч. 639266 грн. 02 коп. основного платежу та 31963 грн. 30 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

      Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2005р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2006р. у справі № А-14/283 позов задоволено.

      Судові рішення обґрунтовані тим, що механізм сплати земельного податку встановлений в ст. 17 Закону України “Про плату за землю”; вказаним законом не передбачений обов’язок платника податку перераховувати одноразово розраховану суму земельного податку при включенні земельних ділянок, які використовуються таким платником, до складу в даному випадку земель м. Калуш; у зв’язку з утворенням ТОВ “Карпатнафтохім” до нього перейшла частина використовуваних позивачем земельних ділянок загальною площею 285,7 га; рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2005р. у справі № А-5/131 встановлене неправомірне затвердження Калуською міською радою грошової оцінки території на якій, зокрема, знаходиться земельна ділянка позивача площею 499,0383 га.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 82, 116, 120, 123, 125 ЗК України, ст. 15 Закону України “Про плату за землю”, ст. ст. 7, 9, 11, 133 КАС України.

      Заступник прокурора Львівської області не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, справу скерувати на новий розгляд посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема: пп. 4.2.3. п. 4.2. ст. 4, пп. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 13, 14 Закону України “Про плату за землю”, ст. ст. 69, 70, 75, 79, 86 КАС України.

      Позивач та треті особи заперечення на касаційні скарги не подали.

      Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

      Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

      Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.

      Вирішуючи даний спір суди визнали встановленим факт переходу в користування від позивача до ТОВ “Карпатнафтохім” земельних ділянок загальною площею 285,7 га.

      Однак з таким висновком погодитись не можна.

      З аналізу положень ст. 377 ЦК України, ст. ст. 125, 126 ЗК України, ст. 15 Закону України “Про плату за землю” слідує, що право користування частиною земельної ділянки, на якій розміщені будівлі та споруди, виникає після одержання користувачем документа, що посвідчує таке право та його державної реєстрації.

      Оскаржуваними судовими рішеннями питання виникнення права користування ТОВ “Карпатнафтохім”, тобто одержання останнім відповідного документу та його державної реєстрації взагалі не досліджувались.

      Лише після встановлення та визнання доведеними зазначених фактичних обставин, які мають значення для справи, можливий аналіз законодавства, що підлягає застосуванню до відносин між сторонами.

      За вказаних обставин, зважаючи на межі перегляду, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

      При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права та надати належну правову оцінку обставинам у справі.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Касаційні скарги задовольнити.

      2. Скасувати постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2006р. у справі № А-14/283.

      3. Справу № А-14/283 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

      4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                    Карась О. В.

                                                        (підпис)                            Нечитайло О. М.

(підпис)                              Рибченко А. О.

(підпис)                               Степашко О. І.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.