№ 130003559, 04.09.2025, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/571/25

Провадження № 3/506/346/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2025 року суддя Окнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О. Л., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу поліцейської діяльності №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 , громадянин України, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності,

за ст.130 ч.1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

06.07.2025 року о 00:16 год. за адресою: селище Окни Подільського району Одеської області на вул. Шкільна, біля буд.8, водій ОСОБА_1 керував т/з «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (характерний запах алкоголю з порожнини рота, нестійка річ, почервоніння очей), та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі відмовився, і таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 було повідомлено під час складання протоколу, що підтверджується як відеозаписом від 06 липня 2025 року, так і особистим підписом ОСОБА_1 у відповідному розділі протоколу. У протоколі зазначено, що розгляд справи призначено на 30 липня 2025 року. Незважаючи на це, ОСОБА_1 до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Для належного сповіщення ОСОБА_1 направлялась судова повістка на 04.09.2025 року о 16:30 год за місцем проживання, зазначеним у протоколі, яку 06.08.2025 року було вручено особі за довіреністю /а.с.10/.

Крім того, інформація щодо дати та часу розгляду справ міститься у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Окнянського районного суду Одеської області в розділі «Розклад засідань» та офіційному веб-сайті «Судова влада України» у розділі «Стан розгляду справ».

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року зазначив, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

У разі неприбуття особи, яку викликає суд, суд має право вирішити матеріали за наявними доказами і неявка у судове засідання такої особи за умови, що таку особу належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків, правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)

Таким чином, ОСОБА_1 було відомо про розгляд Окнянським районним судом Одеської області відносно нього справи про адміністративне правопорушення, а судом були здійснені всі можливі заходи для належного сповіщення ОСОБА_1 про необхідність прибуття до суду для розгляду справи, однак останній розглядом справи не цікавився, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило, то суд вважає причину його неявки неповажною. Тому справа розглянута у відсутність ОСОБА_1 , що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.

Судом були досліджені матеріали справи:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №382691 від 06.07.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, який підписаний останнім без зауважень. Крім того, в графі «тимчасово вилучені документи» зазначено не вилучалися, а в графі «тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом отримав» - не видавалось /а.с.1/;

- довідку поліцейського СРПП ВДП №2 Подільського РУП ГУНП в Одеській області сержанта поліції Д.Стратона про те, що згідно перевірки ІПНП «ЦУНАМІ», ІПС «Адмінпрактика», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та за інші адміністративні правопорушення. Значиться серед осіб ,які отримували посвідчення водія, а саме НОМЕР_2 /а.с.2/;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проходження якого ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується відповідною відміткою в документі /а.с.3/;

- направлення на акт огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ,від якого ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується відповідною відміткою в документі /а.с. 4/;

- копію постанови серії ЕНА №5151960 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі від 06.07.2025 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП /а.с. 5/;

- витяг з бази «Армор» «Пошук посвідчення водія ГСЦ», згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться серед осіб, які отримували посвідчення водія серії НОМЕР_2 виданий 28.06.2023 року /а.с.6/;

- диск з відеозаписами , на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт здійснення працівниками поліції неодноразової пропозиції ОСОБА_1 про проведення огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місце зупинки або у закладі охорони здоров`я, однак останній від проходження огляду в обох випадках категорично відмовився; про що зроблено відповідні відмітки; заперечень щодо наявності ознак сп`яніння не заявляв. Крім того, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. /а.с.7/.

приходжу до висновку, що матеріалами провадження у своїй сукупності поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, і, враховуючи обставини справи та особу правопорушника, вважаю, що на останнього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Крім того, слід зауважити, що 26 лютого 2025 року постановою Красноокнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (правопорушення було вчинено 02 вересня 2024 року). Надалі, 06 липня 2025 року щодо нього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою Окнянського районного суду Одеської області від 04 серпня 2025 року його знову притягнуто до адміністративної відповідальності.

Таким чином, з урахуванням наявності попередньої постанови від 26.02.2025, дії останнього підлягають кваліфікації за ч.2 ст.130 КУпАП.

Однак ці обставини жодним чином не підтверджені матеріалами справи, і особа, уповноважена на складення протоколу, неналежним чином перевірила вказані обставини. Згідно п.4 рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).

У відповідності до п. 4.1 вказаного рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід зауважити, що право на справедливий суд гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прийнятою Радою Європи 04.11.1950 року, ратифікованою Україною 17.07.1997 року, відповідно до неї суд встановлює обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи обвинувачення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

За таких обставин кваліфікація дій ОСОБА_1 судом змінена не може бути.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до ч.3 ст.30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП постановою Окнянського районного суду Одеської області від 04.08.2025 року, якою на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та станом на день постановлення даної постанови ОСОБА_1 не відбуто стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком 11 місяців, яке слід приєднати до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення.

Тому, враховуючи обставини справи та особу правопорушника, вважаю, що на останнього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 рік 11 місяців, застосувавши ч.2 ст.36 КУпАП .

Крім того, відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , /РНОКПП НОМЕР_3 / до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. /сімнадцять тисяч гривень/, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Відповідно до ч.3 ст.30 КУпАП , до призначеного додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Окнянського районного суду Одеської області від 04 серпня 2025 року строком 11 місяців, визначивши ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 /сімнадцять тисяч/ грн, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 рік 11 місяців, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнення штрафу проводити на р/р UA848999980313080149000015001, Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ отримувача 37607526, призначення платежу: 21081300, ЕПР1 №382691, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , /РНОКПП НОМЕР_3 / судовий збір в сумі 605,60 грн. в доход держави на рахунок: Отримувач коштів; ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом 15 днів з моменту набрання постановою законної сили, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 34000 грн.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Чеботаренко О. Л.