Постановление суда № 129854955, 29.08.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26987/25

Провадження 2/127/5861/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» із заявою про забезпечення позову.

Заява обґрунтувана тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулось до Вінницького міського суду Вінницької області з позовною заявою до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 85-008-866- 2-21-Г з ануїтетними платежами від 01/10/2021 року.

01.10.2021 року Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 85-008-866-2-21-Г з ануїтетними платежами. Кредит надано на строк з 01.10.2021 до 30.09.2026 включно; Загальний розмір кредиту складає 200000 гривень; Процентна ставка за користування Кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) складає 10.00% % річних; Розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, в % від суми кредиту складає 2.80% % та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Після укладення Кредитного договору Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі і видав Позичальнику кредитні кошти в сумі 200000 гривень, що підтверджується відповідною заявою на видачу готівки та/або банківською випискою з рахунку Клієнта.

У подальшому Позичальник виконав свої зобов`язання з повернення суми кредиту, оплати нарахованих процентів та комісії лише частково. Відповідно до умов Кредитного договору строк повернення всієї суми отриманого кредиту та сплати всіх нарахованих Банком платежів за кредитом мав остаточно спливати в погоджену сторонами кінцеву дату повернення кредиту, а саме- 30.09.2026. Датою останнього платежу Позичальника по сплаті заборгованості за Кредитним договором є 01.02.2022 року, відповідно, затримка оплати щомісячних платежів становить більше одного календарного місяця. Таким чином, станом на день подання цієї позовної заяви, у Відповідача перед Позивачем існує заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 495 578,05 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) (в тому числі простроченим) в сумі 192 046,87 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками (в тому числі простроченими) в сумі 124 331,18 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями (в тому числі простроченими) в сумі 179 200,00 грн.

Вказана сума заборгованості за Кредитним договором розрахована Банком станом на 03.09.2024, і в подальшому Позивачем не змінювалась. Після 03.09.2024 жодних додаткових нарахувань, в т.ч. комісій, процентів, штрафів Позивачем не проводилось.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, в тому числі і за Кредитним договором № 85-008-866-2-21-Г від 01/10/2021, відповідно до якого Боржником є ОСОБА_1 . Далі, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) 27.12.2024 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги в тому числі і за Кредитним договором № 85-008-866-2-21-Г від 01/10/2021 року, відповідно до якого Боржником є ОСОБА_1 . Отже, станом на день подання цієї заяви у Відповідачів перед Позивачем існує заборгованість за Кредитним договором в загальному розмірі 495 578,05 гривень. Вказана сума позову є досить значною, і у зв`язку із цим, фактичне стягнення вказаної суми на користь Позивача у разі задоволення позовних вимог, може бути здійснено тільки за рахунок нерухомого майна, належного Відповідачам.

Як встановлено з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ, Відповідачу на праві власності належить наступне рухоме та нерухоме майно: Приміщення, комора загальною площею 6,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071211605101); Квартира загальною площею 55,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1290606305101); Автомобіль марки AUDI модель A1 1.4, рік випуску 2013, Дата останньої реєстрації 15.06.2013, Об`єм (потужність) двигуна, см3 1390. Відповідач має у власності майно, за рахунок якого в майбутньому може бути фактично виконане можливе рішення Суду про стягнення заборгованості, та яким Відповідач може вільно розпорядитись для уникнення сплати за рахунок цього майна значної суми заборгованості на користь Позивача. Очевидно, що відчуження Відповідачем третім особам належного йому майна під час розгляду справи, призведе до ризику неможливості виконання рішення Суду по даній справі, у разі задоволення позовних вимог, адже у разі відсутності на рахунках Відповідача грошових коштів, Позивач або держаний/приватний виконавець має право звернути стягнення на його майно. В такому випадку Позивач буде змушений звертатись до Суду із новими позовами до третіх осіб покупців, та шукати інші способи захисту свого права, що призведе до додаткових витрат для Позивача та знову ж таки покладання на нього індивідуального та надмірного тягаря. Позивач вважає, що заходи забезпечення позову, які він просить вжити, є співмірними із позовними вимогами. Натомість, невжиття цих заходів може призвести до неправомірного відчуження майна третім особам, і як наслідок до додаткового порушення прав як Позивача, так і третьої особи покупця майна. Зважаючи на вказане, позивач просить заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам та будь-яким державним реєстраторам державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції чи мають повноваження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію виникнення, переходу, припинення та скасування права власності, інших речових прав, обтяжень, записів про іпотеку тощо, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно рухомого та нерухомого майна, яке належить Боржнику, яким є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: Приміщення, комора загальною площею 6,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071211605101); Квартира загальною площею 55,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1290606305101); Автомобіль марки AUDI модель A1 1.4, рік випуску 2013, Дата останньої реєстрації 15.06.2013, Об`єм (потужність) двигуна, см3 1390.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд не встановив необхідності у виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням, а також не встановив необхідності призначення заяви про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Суд встановив, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог, встановлених ст. 151 ЦПК України.

Згідно із ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року (пункт 4) роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Забезпечення позову має тимчасовий запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Тобто, метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суддя дійшов висновку, що в цьому випадку не встановлено співмірності між заходом забезпечення позову, який позивач просить застосувати та позовними вимогами, оскільки заявник просить застосувати заходи забезпечення не до конкретного майна відповідача в межах вартості заборгованості, а на цілком належне відповідачу майно, що може виходити за межі предмету спору.

За таких обставин, враховуючи ціну позову, суд вважає доцільним застосувати заходи забезпечення позову до частини майна позивача, а саме до приміщення, комора загальною площею 6,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071211605101) та автомобіля марки AUDI модель A1 1.4, рік випуску 2013, Дата останньої реєстрації 15.06.2013, Об`єм (потужність) двигуна, см3 1390.

Відповідно до частини першої та другої ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходів забезпечення позову шляхом заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у м. Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам та будь-яким державним реєстраторам державним та приватним нотаріусам, державним та приватним виконавцям та іншим органам чи особам, які виконують функції чи мають повноваження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію виникнення, переходу, припинення та скасування права власності, інших речових прав, обтяжень, записів про іпотеку тощо, внесення будь-яких змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме:

1) Приміщення, комора загальною площею 6,2 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2071211605101);

2) Автомобіль марки AUDI модель A1 1.4, рік випуску 2013, Дата останньої реєстрації 15.06.2013, Об`єм (потужність) двигуна, см3 1390.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.

Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду- якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. В. Горбатюк