Постановление суда № 129851168, 27.08.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання / відхилення вимог кредитора

"27" серпня 2025 р.Справа № 911/888/25

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 6637 від 21.07.2025 року)

у справі про неплатоспроможність Озірного Андрія Юрійовича

За участі: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про неплатоспроможність Озірного Андрія Юрійовича, яке відкрито Ухвалою Суду від 15.04.2025 та, зокрема, введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючого реструктуризацією Волторніста Сергія Івановича.

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі здійснено №911/888/25 15.04.2025.

21.07.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» (кредитор, фактор) надійшла заява з грошовими вимогами до боржника на суму 65252,00 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2025 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.

04.08.2025 до Суду від арбітражного керуючого надійшло повідомлення про розгляд грошових вимог.

У судове засідання учасники провадження у справі про банкрутство не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Заява з грошовими вимогами кредитора до боржника обґрунтована неналежним виконанням боржником укладеного з ТОВ «ФК «Абекор» (позикодавець) Договору про споживчий кредит № 693395 від 21.07.2024 (Договір кредиту 1) у частині своєчасного повернення кредиту, право вимоги за яким було передано позикодавцем фактору згідно Договору факторингу № 10072025 від 10.07.2025 (надалі за текстом Договір факторингу 1), та неналежним виконанням боржником укладеного з ТОВ Стар Файненс Груп (позикодавець 2) Договору про надання споживчого кредиту № 12763-07/2024 від 12.07.2024 (Договір кредиту 2) у частині своєчасного повернення кредиту, право вимоги за яким було передано позикодавцем фактору згідно Договору факторингу № 30102024 від 30.10.2024 (Договір факторингу 2), у зв`язку з чим кредитор просить визнати грошові вимоги до боржника у сумі 65252,00 грн. заборгованості за кредитом.

Арбітражний керуючий заперечує проти задоволення заяви у частині визнання грошових вимог за Договором 2, оскільки грошові вимоги кредитора до боржника за цим договором вже були предметом судового розгляду у справі про неплатоспроможність, водночас арбітражний керуючий повністю визнає грошові вимоги за Договором 1.

Розглянувши заяву, Судом встановлено наступне.

Щодо визнання грошових вимог за договором 1, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що кредитором та боржником було укладено Договір, за змістом якого за змістом якого позикодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача:

Сума кредиту - 2 000,00 грн.

Строк кредитування 54 дні.

Мета отримання кредиту на придбання товарів (робіт, послуг).

Спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом.

Процентна ставка, відсотків річних 545,34;=%.

Тип процентної ставки фіксована.

Реальна річна процентна ставка, відсотків річних 1296%.

Порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення:

2 платежі:

Сплата 1-го платежу в сумі 18008.00 грн через 4днів, що включає 8.00 грн сума процентів та 18000.00 грн сума кредиту;

Сплата 2-го платежу в сумі 3490.00 грн через 50 днів, що включає 1490,00 грн сума процентів та 2000,00 грн сума кредиту.

Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 20000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 14.07.2025 №12855.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом.

Загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит.

Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку що даний договір за своєю правовою природою є договором кредиту.

За користування кредитом позикодавець нарахував позичальнику 7272,00 грн. процентів за період з 25.07.2024 по 12.09.2024.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, суд приходить до висновку про правомірне нарахування процентів.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість із простроченого кредиту (тіло кредиту) боржника перед позикодавцем за Договором 1 становить 27272,00 грн., з яких 20000,00 грн. тіла кредиту та 7272,00 грн. процентів.

Надалі, між позикодавцем та кредитором було укладено Договір факторингу, за змістом якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього договору.

З реєстру права вимоги № 1 від 10.07.2025 (пункт 1996) та Витягу реєстру права вимоги до Договору факторингу вбачається, що кредитор набув право вимоги до боржника на суму 27272,00 грн., з яких 20000,00 грн. тіла кредиту та 7272,00 грн. процентів.

Згідно з ст. 1077 ЦК України За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відтак, кредитор набув право вимоги до боржника, як новий кредитор за Договором 1.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення позичальником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до положень частини 2 статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Аналіз норм статей 45, 47 КУзПБ свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав строк виконання усіх зобов`язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і, незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов`язаннями зобов`язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.09.2021р. у справі № 910/866/20, від 22.11.2022р. у справі № 911/2548/20, від 08.03.2023р. у справі №910/1800/22.

Як вбачається з матеріалів справи, боржник взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість із простроченого кредиту (тіло кредиту) боржника перед кредитором становить 27272,00 грн.

Враховуючи зазначене вище, а також те, що станом на дату постановлення ухвали обов`язок по поверненню кредитних коштів у розмірі 27272,00 грн., заборгованість позичальника по тілу кредиту та по процентам перед позикодавцем належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, а тому вимоги кредитора є обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню.

Щодо визнання грошових вимог за договором 2, суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище, заява з грошовими вимогами кредитора до боржника обґрунтована неналежним виконанням боржником укладеного з ТОВ Стар Файненс Груп (позикодавець 2) Договору про надання споживчого кредиту № 12763-07/2024 від 12.07.2024 (Договір кредиту 2) у частині своєчасного повернення кредиту, право вимоги за яким було передано позикодавцем фактору згідно Договору факторингу № 30102024 від 30.10.2024 (надалі за текстом Договір факторингу 2).

Арбітражний керуючий заперечує проти задоволення заяви у частині визнання грошових вимог за Договором 2, оскільки грошові вимоги кредитора до боржника за цим договором вже були предметом судового розгляду у справі про неплатоспроможність.

За змістом ч. 6 ст. 45 КУзПБ Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч.2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Ухвалою суду від 25.06.2025 у справі №911/888/25 розглянуто заяву кредитора, яка обґрунтована наявністю кредитних зобов`язань за Договором 2, за результатами чого постановлено ухвалу про визнання грошових вимог.

У випадках, передбачених цим Кодексом або Кодексом України з процедур банкрутства, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали, прийняттям постанови чи видачею судового наказу (ч. 5 ст. 232 ГПК України).

Таким чином, оскільки Судом були розглянуті і визнані грошові вимоги за Догвоором 2, Суд відхиляє грошові вимоги за цим же договором, заявлені у заяві кредитора, що є предметом розгляду наразі.

Відповідно до положень частини 2 статті 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Відповідно до абз. 2 ч.2 ст.47 КУзПБ, за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

За змістом ч. 1 та ч. 4 ст. 133 КУзПБ для задоволення вимог кредиторів кошти від продажу майна боржника вносяться на окремий банківський рахунок, відкритий керуючим реалізацією.

Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

З огляду на наведене, вимоги кредитора до боржника у розмірі 27272,00 грн., будучи правомірними, підлягають визнанню Судом, з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Щодо сплачених 4844,80 грн. судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ч. 2 ст. 133 КУзПБ витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн. пов`язані з провадженням у справі про банкрутство відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За змістом ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 16.04.2025, граничним строком для подання відповідних заяв є 16.05.2025 (включно).

Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 21.07.2025, такі вимоги кредитора є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.

Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ)

Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.

Керуючись статтями 1, 45, 47, 67 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 73-79, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» до ОСОБА_1 у розмірі 27272,00 грн заборгованості, друга черга задоволення вимог кредиторів.

2. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство понесені витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» на оплату судового збору у розмірі 4844,80 грн., які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

3. Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» в сумі 37 980,00 грн - відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено 01.09.2025 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк