Решение № 129851147, 01.09.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2025Справа № 910/7993/25За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВАГОН-СЕРВІС»

про стягнення 65 880,00 грн

Суддя Я.А.Карабань

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВАГОН-СЕРВІС» (надалі - відповідач) про стягнення суми штрафу в розмірі 65 880,00 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 11, 202, 525, 530, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором поставки № ЦЗВ-01-07624-01 від 20.12.2024, в частині повної та своєчасної поставки товари.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/7993/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

30.07.2025 від представника позивача надійшло письмове підтвердження, що ціна позову не змінилась.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 30.06.2025, яка відповідно до повідомлення про доставку електронного листа була отримана відповідачем - 01.07.2025 17:07 год.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги наведене вище та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.12.2024 між позивачем (надалі - покупець) та відповідачем (надалі - постачальник) було укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № ЦЗВ-01-07624-01 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору, найменування товару: частини залізничних та трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини для електровозів серії ЧС).

Пунктом 1.3. договору сторони визначили, що кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації № 1 (додаток № 1) до цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (поставка з оплатою мита) пункт призначення - Київська область, місто Фастів (або згідно рознарядки покупця) відповідно до «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року.

Згідно з п. 4.2. договору, поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначний покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці.

Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем.

Відповідно до п. 4.5. договору, сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:

- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);

- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;

- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

Згідно з п. 4.6. договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної.

Відповідно до п. 6.1. договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації № 1 (додаток № 1) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов`язані з виконанням цього договору.

Ціна договору становить 440 060, 00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 % - 88 012, 00 грн, усього з ПДВ - 528 072, 00 грн (п. 6.3. договору).

Пунктом 7.2. договору визначено, що оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 45 календарний день з дати підписання акта прийому-передачі товару або видаткової накладної за умови реєстрації податкової накладної, оформленої відповідно до вимог законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару, при наявності документів, зазначених у п. 5.4. цього договору.

Відповідно до пп. 8.3.1. п. 8.3. договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором.

Згідно з пп. 9.3.1. п. 9.3. договору, постачальник при порушенні строків поставки оплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0, 1 % від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання постачальником зобов`язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов`язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору). При цьому постачальник не звільняється від виконання свого зобов`язання поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Відповідно до п. 16.1. договору, строк його дії встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024.

Специфікацією № 1 до договору (додаток № 1) сторони погодили що поставляється товар на загальну суму 528 072 грн з ПДВ, а саме:

- манжета Гуферо 60х75х8 кількістю 320 шт., ціною за одиницю без ПДВ - 108, 00 грн, ціною за одиницю з ПДВ - 129, 60 грн, сумою без ПДВ - 34 560, 00 грн;

- ізолятор головного вимикача електровоза ЧС4 кількістю 1 шт., ціною за одиницю без ПДВ - 19 750, 00 грн, ціною за одиницю з ПДВ - 23 700, 00 грн, сумою без ПДВ - 19 750, 00 грн;

- ізолятор головного вимикача електровоза ЧС4 кількістю 1 шт., ціною за одиницю без ПДВ - 19 750, 00 грн, ціною за одиницю з ПДВ - 23 700, 00 грн, сумою без ПДВ - 19 750, 00 грн;

- компенсатор автоматичний зносу колодок електровозів серії ЧС8 кількістю 6 шт., ціною за одиницю без ПДВ - 61 000, 00 грн, ціною за одиницю з ПДВ - 73 200, 00 грн, сумою без ПДВ - 366 000, 00 грн.

Вказана специфікація підписана та скріплена печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.

30.12.2024 позивач направив відповідачу на електронну та поштову адреси рознарядку № ЦЗВ-20/6846 від 30.12.2024, в якій повідомив останнього що надає дозвіл на поставку партії товару на загальну суму 439 200, 00 грн, а саме компенсатору автоматичного зносу колодок електровозів серії ЧС8 кількістю 6 шт., що підтверджується скріншотом з електронної пошти (а.с. 41 на звороті), списком згрупованих поштових відправлень від 30.12.2024, описом вкладення у відправлення, накладною АТ «Укрпошта» № 0304900039076 від 30.12.2024 та фіскальним чеком від 30.12.2024 (а.с. 42-43).

09.05.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією, у якій просив останнього, в зв`язку з непоставкою відповідачем товару за рознарядкою № ЦЗВ-20/6846 від 30.12.2024, в десятиденний строк сплатити штраф в розмірі 65 880, 00 грн, що підтверджується скріншотом з електронної пошти (а.с. 48 на звороті), списком згрупованих поштових відправлень від 09.05.2025, описом вкладення у відправлення, накладною АТ «Укрпошта» № 0304900115457 від 09.05.2025 та фіскальним чеком від 09.05.2025 (а.с. 49-50).

Предметом даного позову є вимоги позивача до відповідача про стягнення 65 880,00 грн штрафу.

Підставами позову є порушення відповідачем договору, в частині повної та своєчасної поставки товару.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.2. договору, поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначний покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці.

Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем.

Відповідно до п. 4.5. договору, сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:

- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);

- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;

- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2024 позивач направив відповідачу на електронну та поштову адреси рознарядку № ЦЗВ-20/6846 від 30.12.2024, в якій повідомив останнього що надає дозвіл на поставку партії товару на загальну суму 439 200, 00 грн, а саме компенсатору автоматичного зносу колодок електровозів серії ЧС8 кількістю 6 шт., що підтверджується скріншотом з електронної пошти (а.с. 41 на звороті), списком згрупованих поштових відправлень від 30.12.2024, описом вкладення у відправлення, накладною АТ «Укрпошта» № 0304900039076 від 30.12.2024 та фіскальним чеком від 30.12.2024 (а.с. 42-43).

Отже, враховуючи положення п. 4.2. та п. 4.5. договору, відповідач повинен був поставити товар до 29.01.2025 включно, однак товар поставлено не було.

У зв`язку з невиконанням відповідачем свого зобов`язання за договором у частині своєчасної поставки товару позивачем заявлено до стягнення 65 880,00 грн штрафу.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з пп. 9.3.1. п. 9.3. договору, постачальник при порушенні строків поставки оплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0, 1 % від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання постачальником зобов`язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов`язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору). При цьому постачальник не звільняється від виконання свого зобов`язання поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Перевіривши розрахунок штрафу в сумі 65 880,00 грн (439 200, 00 грн (вартість непоставленого товару) х 15%), суд встановив, що він є арифметично вірним, відповідає положенню чинного законодавства та умовам договору, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 65 880,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 65 880,00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ВАГОН-СЕРВІС» (04082, місто Київ, вулиця Пріорська, будинок 21, ідентифікаційний код 37269467) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) 65 880 (шістдесят п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 00 коп. штрафу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя Я.А.Карабань