Решение № 129820131, 18.08.2025, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/1881/24

Провадження № 2/210/815/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18 серпня 2025 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Кучевасової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

сторони та учасники справи, які приймали участь у розгляді справи: представник відповідача адвокат Савченко Л.В. (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

І. Описова частина. Зміст позовних вимог

1. 03 квітня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого посилались на те, що ОСОБА_1 уклав ряд кредитних договорів і не виконав зобов"язання на ними. Позивач на підставі договорів факторингу набув права вимоги до Відповідача, тому просив стягнути заборгованість, посилаючись на наступні обставини.

2. 09 жовтня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2026525476, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 19696,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. 28 червня 2023 року між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28/06/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2026525476, укладеним між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

3. Також 03 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2774130. Надалі, 19 липня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19072023, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №2774130, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

4. Крім того, 01 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Далі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №557525966. Полряд із цим, 28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01. 31 грудня 2020 року укладено Додаткову угоду№26 до Договору факторингу №28/1118-01. Право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №557525966, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022.

5. Позивач вважає, що ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ»

- за кредитним договором №2026525476 у загальному розмірі 10013,25 грн, яка складається з: 6000,0 грн загальна сума боргу по тілу; 4013,25 грн. загальна сума боргу по відсоткам.

- за кредитним договором №2774130 у загальному розмірі 5110,2 грн, яка складається з 1000,0 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 4110,2 грн. сума заборгованості за процентами.

- за кредитним договором №557525966 у загальному розмірі 77684,78 грн, яка складається з 21999,12 грн сума заборгованості за основному боргу; 55685,66 грн. сума заборгованості за відсоткам.

6. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №2026525476 в розмірі 10013,25 грн; суму заборгованості за кредитним договором №2774130 в розмірі 5110,20 грн.; суму заборгованості за кредитним договором №557525966 в розмірі 77684,78 грн. та судові витрати.

ІІ. Рух справи

1. Заочним рішенням від 14.11.2024 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача заборгованість: за Кредитним договором № 2026525476 від 09 жовтня 2019 року, в сумі 10013,25 грн.; за кредитним договором №2774130 від 03 січня 2022 року в сумі 5110,20 грн.; за кредитним договором № 557525966 від 01 листопада 2021 року в сумі 77684,78 грн.. Загальна сума стягнутої заборгованості - 92808,23 грн.. Вирішено питання про відшкодування судових витрат.

2. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.03.2025 р. заочне рішення скасовано за заявою адвоката Савченко Людмили Василівни в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду. Призначено підготовче провадження.

3. 14.04.2025 р. підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.

ІІІ. Доводи учасників справи.

Сторона відповідачаскерувала наадресу судувідзив на позовну заяву в якому зазначила:

1. Позивач не підтвердив факт укладання: 1) 03.01.2022 р. Договору № 2774130 про надання коштів на умовах споживчого кредиту («Кредитний договір 2») між ТОВ «Лінеура Україна» та Відповідачем; 2) 01.11.2021р. Договору кредитної лінії № 557525966 («Кредитний договір 3») між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі за текстом «Манівео») та Відповідачем.

2. Позивачем не надано доказів того, що наявні в матеріалах справи копії Кредитних договорів та Таблиці обчислення загальної вартості кредиту Паспорту споживчого кредиту, тощо створювалися у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», що вони підписувалися електронним підписом одноразовим ідентифікатором уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Тому вони не можуть вважатись електронними документами (копією електронного документа), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення Кредитного договору між Відповідачем та ТОВ "Лінеура Україна" та Манівео.

3. Факт заборгованості одним чином не підтверджений. Позивач не надав первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту за кожним з Кредитних договорів, інформації щодо їх погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, виписки по рахунку та інше). Позивач не надав доказів того, що на момент подання Позову у нього існувало право вимоги до Відповідача саме в тому обсязі та на таких умовах, які зазначені в позовній заяві. В додатках до Позовної заяви відсутні належні, достатні та допустимі докази на підтвердження факту отримання Відповідачем від ОТП Банк, Лінеура та Манівео кредитних коштів.

4. Якщо Позивачем доведено факт укладення Кредитних договорів та факт перерахування Відповідачу кредитних коштів, то Відповідач має заборгованість лише за тілом кредиту, оскільки закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має зворотну дію в часі, так як пом`якшує відповідальність військовослужбовця, а саме звільняє його від обов`язку зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, а отже і від відповідальності за їх несплату.

5. Якби Позивачем доведено факт укладення Кредитних договорів та факт перерахування Відповідачу кредитних коштів, то розмір відсотків за Кредитним договором 2 мав би становити 3600,00 (1 000 грн. Х 1 % Х 360 днів), а не 4 110, 20 грн.; а за Кредитним договором 3 - 6600,00 грн. (22 000 грн. Х 1 % Х 30 днів), а не 55 685,66 грн.. Розмір процентів за Кредитним договором 3 має становити 13068 грн. (22 000 грн. Х 1, 98 % Х 30 днів); а не 55 685, 66 грн..

6. Стягнення зі споживача надмірних грошових сум як процентів спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Сторона позивача скерувала до суду заперечення у яких вказала наступне.

1. Кредитний договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електронним договором є обов`язковим. Позивачем доведено факт укладання Відповідачем Кредитного договору в електронній формі та підписання Кредитного договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

2. Проценти за користування кредитними коштами нараховувалися відповідно до умов укладених договорів. З моменту отримання права вимоги до Відповідача Позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

3. Відповідач не надав Первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом Відповідач зобов`язаний був звернутись до Первісного кредитора, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом.

4. Також ТОВ «ФК «ЄАПБ» не вбачає підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Щодо кредитного договору №2026525476 від 09 жовтня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 і подальшого факторингу:

1. 09 жовтня 2019 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2026525476, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 19696,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1 до Договору №2026525476 від 09.10.2019 року) платіж повернення кредиту та сплати комісії процентів мав бути внесений відповідачем 09.10.2021 року (а.с.7-8).

2. Відповідно до паспорту договору №2026525476 від 09.10.2019 року сума кредиту становить 19696,00 грн, кредит надається загальним строком на 24 місяці. Процентна ставка, що діє протягом пільгового періоду становить 0,01%, процентна ставка, що діє після закінчення пільгового періоду становить 5%. Тип процентної ставки за цим Договором фіксована. (а.с.9).

3. Згідно із п. 6 Кредитного договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

4. Згідно із Додатком №1 до Договору про споживчий кредит №2026525476 від 09.10.2019 року, сторони погодили дату видачі кредиту, дату платежу кредиту, суму кредиту, проценти за користування кредитом, кількість днів у розрахунковому періоді, загальну вартість кредиту, а також суму комісії (а.с.8).

5. Наведені умови кредитування, які, серед іншого, відображені також і в паспорті споживчого кредиту та в додатку №1 до договору, 09.10.2019 р. підписано між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом нанесенням підписів сторін (а.с.7-9).

6. Під час судового розгляду представник Відповідача - адвокат Савченко Л.В. не спростувала той факт, що кредитний договір №2026525476 від 09.10.2019 року, графік платежів та розрахунок загальної вартості кредит, паспорт споживчого кредиту, заява-дозвіл на обробку персональних та копії паспорту, рнокпп підписані власноручно Відповідачем ОСОБА_1 .

7. Підписавши 09.10.2019 р. Кредитний договір №2026525476, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними, та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

8. АТ «ОТП БАНК» свої зобов`язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит у розмірі 19696,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів, що підтверджується платіжним дорученням № 2026525476 від 09.10.2019 року (а.с.13).

9. З розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2026525476 від 09.10.2019 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 10013,25 грн, яка складається з 6000 грн загальна сума боргу по тілу, та 4013,25 грн загальна сума боргу по відсоткам (а.с.14).

10. 28 червня 2023 року року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 28/06/23, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. (а.с. 15-16)

11. Із наданого позивачем Витягу з Реєстру боржників №2 до Договору факторингу № 28/06/23 від 28.06.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 10013,25 гривень (а.с.17).

Щодо Договору №27741130 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03 січня 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 і подальшого факторингу:

12. Крім того, 03 січня 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №27741130 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з умовами якого відповідач мав отримав кредит у сумі 1000,0 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором.

13. На підтвердження укладення Договору №27741130 про надання коштів на умовах споживчого кредиту надано копію договору, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, підписання яких відбулося в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА Україна», шляхом надсилання ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» на телефонний номер Відповідача одноразового ідентифікатора для підписання даних документів та підписаношляхом введення Відповідачем Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), номер пароля Е769.

14. Умовами договору №27741130 передбачалось, що сума кредиту становить 1000,0 грн, кредит надається загальним строком на 360 днів з 03 січня 2022 року. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, з можливістю пролонгації та авто пролонгації відповідно до умов договору. Пунктом 1.4.1. договору передбачено, ящо клієнт до 02.02.2022 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти не менше суми першого платежу або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт отримує знижену процентну ставку, що становить 1,19% в день. У випадку невиконання клієнтом умов сплати, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою, що становить 1,99% в день. Тип процентної ставки фіксований. Особливості нарахування процентів визначені п. 3.2, п. 3.3 цього Договору (а.с.22-23).

15. Згідно із п. 9.7. Кредитного договору, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

16. Згідно із Додатком №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2774130 від 03.01.2022 року, сторони погодили дату видачі кредиту, дату платежу кредиту, суму кредиту, проценти за користування кредитом, кількість днів у розрахунковому періоді, загальну вартість кредиту, а також річну процентну ставку (а.с.29).

17. Наведені умови кредитування, які, серед іншого, відображені також і в паспорті споживчого кредиту 03.01.2022р. підписано між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором. Договір №2774130 від 03.01.2022 року та графік платежів також підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е769, який перевірено відповідно до Довідки про ідентифікацію 03.01.2022 о 13:52 год. (а.с.30-31).

18. Підписавши 03.01.2022 Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними, та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом з метою отримання кредиту.

19. Доказів, які б засвідчили факт виконання умов договору Позивачем, а саме - факту надання коштів відповідно до умов Договору - у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки клієнта , матеріали справи не містять.

20. У подальшому, 19 липня 2023 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №19072023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №2774130 від 03.01.2022року, укладеним між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 (а.с.32-34).

20. Згідно з Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 19.07.2023 року за Договором факторингу № 19072023 від 19.07.2023р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» передано від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» Реєстр Боржників у повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу № 19072023 від 19.07.2023р., будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає (а.с.35).

21. Із наданого позивачем Витягу з Реєстру боржників від 19.07.2023р. до Договору факторингу № 19072023 від 19.07.2023р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 5110,20 гривень (а.с.36).

22. З розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2774130 від 03.01.2022року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 5110,20 грн, яка складається з 1000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 4110,20 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.37).

Щодо Договору кредитної лінії № 557425966 від 01 листопада 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 і подальшого факторингу:

23. 01 листопада 2021р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 557425966 (а.с.42-46).

24. На підтвердження укладення договору кредитної лінії № 557425966 суду надано копію договору та Паспорту споживчого кредиту, підписаних в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», шляхом надсилання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на телефонний номер Відповідача одноразового ідентифікатора для підписання даних документів та нібито підписано введенням Відповідачем Електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), номер пароля MNV45P6P

25. Згідно з умовами Кредитного договору №557425966 Позичальник зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.

26. 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛЮН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. (а.с. 79)

27. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (а.с.49-51).

28. 20.10.2022 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги (а.с. 52-53).

29. Згідно із п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

30. Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

31. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 20.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 77684,78 гри., з яких:

- 21999,12 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 55685,66 грн. - сума заборгованості за відсотками.

32. Відповідно до п. 2.2. Договору факторингу, Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконанню вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній.

33. Судом також встановлено, що відповідач перебуває на військовій службі в Національній гвардії України з 21 серпня 2024 року, що встановлено з довідки виданої військової частиною № НОМЕР_1 від 06 листопада 2024 року та підтверджується з копії посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.150-151, 152).

V. Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

1. Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК).

2. Згідно з статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

3. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

5. Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір,в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів,виконання робіт або надання послуг кожному,хто до неї звернеться(роздрібна торгівля,перевезення транспортом загального користування,послуги зв`язку,медичне,готельне,банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

6. Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

7. Законом України «Про електронну комерцію» визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлено порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

8. Згідно з пунктами 5, 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

9. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

10. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

11. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

12. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

13. Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

14. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

15. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

16. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

17. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

18. Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

19. Істотними умовами договору кредиту встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Щодо кредитного договору №2026525476 (кредитор - АТ "ОТП БАНК")

20. Судом встановлено, і не спростовано стороною відповідача, що 09 жовтня 2019 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2026525476, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 19 696,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток № 1 до Договору №2026525476 від 09.10.2019 року) платіж повернення кредиту та сплати комісії процентів мав бути внесений відповідачем 09.10.2021 року.

21. Указаний кредитний договір укладено між сторонами у належній формі, він містить істотні умови, у т.ч. погоджено розмір процентної ставки, суду представлено паспорт споживчого кредиту, який містить ключову інформацію, зокрема: повну вартість кредиту, строк кредитування, проценту ставку, розмір графік та строки платежів. Усі складові договору, як і сам примірник договору підписано відповідачем власноруч.

22. Під час судового розгляду сторона відповідача не довела, що досліджуваний договір не підписувався відповідачем, а так само й не доведено його недійсність чи нікчемність.

23. Судом дослідженоспецифікацію по кредиту, копію чека від 09 жовтня 2019 року, виданого ТОВ «Комфі трейд» на суму 19696,00грн та видаткова накладна, які підтверджують, як факт укладання кредитного договору, так і факт отримання продукції - смартфонів Iphone 7, Redmi Note, захисного скла, додаткової продукції за рахунок кредитних коштів, наданих за договором №2026525476.

24. Належних та допустимих доказів протилежного, стороною відповідача суду не надано, як і не представлено доказів погашення спірного кредитного договору. Таким чином, покликання представника відповідача про недоведеність отримання кредитних коштів, спростовується матеріалами справи.

25. Отже, факти, викладені позивачем у позовній заяві в частині кредитного договору №2026525476 знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, сумнівів у суду не викликають та за таких обставин суд вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню повністю.

Щодо кредитного договору №2774130

26. Як встановлено вище судом, 03 січня 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №27741130 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 1 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором

27. Суд відхиляє твердження сторони відповідача, з приводу не підтвердженого факту укладення Кредитного договору №2774130, а саме те, що зазначення у тексті договору особисті дані відповідача не підтверджують підписання останнім кредитного договору в електронній формі. Представлені суду докази, свідчать про те, що спірний договір укладено за допомогою одноразового ідентифікатору - алфавітно-цифрової послідовності, яку отримав ОСОБА_1 та прийняв пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ЛІНЕУРА Україна», а саме Е769. Доказів, що фінансовий номер відповідача був використаний третіми особами суду не представлено.

28. Разом з тим, суд погоджується із зауваженнями відповідача та зазначає, що Позивач дійсно не надав суду первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту у розмірі 1 000 грн. (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, виписки по рахунку та інше), тобто доказів про те, що умови договору були виконані ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» шляхом надання споживчого кредиту.

29. Отже з досліджених письмових матеріалів справи не можливо встановити факт переказу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» коштів в сумі 1 000,00 грн. на картковий рахунок, який належить саме відповідачу, або за його розпорядженням третім особам.

30. Враховуючи встановлені обставини, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №2774130 укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Щодо кредитного договору №557525966

31. Відповідно до матеріалів справи договір кредитної лінії №557425966 від 01 листопада 2021 року був укладений в електронній формі між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено № 557425966, підписаний електронним підписом відповідача. Паспорт споживчого кредиту продукту "Смарт" до договору також підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV45P6P.

32. Суд відхиляє доводи сторони відповідача, про те, що Позивач не довів Факту отримання грошових коштів ОСОБА_1 . Факт перерахування шляхом безготівкових переказів грошових коштів на картку Відповідача (4731-21ХХ-ХХХХ-4806) підтверджується платіжними дорученнями від 01.11.2021р. на суму 16000,00 грн., від 06.11.2021р. на суму 4000,00грн., від 10.11.2021 на суму 300,00грн., від 26.11.2021р. на суму 300,00грн., на суму 100,00грн. від 02.12.2021р. на суму 1300,00грн., (а.с. 47, 48). Тобто, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконано умови договору кредитної лінії, та надано Відповідачу кредитні кошти декількома траншами.

33. Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.09.2024 у справі № 426/4264/19: «п. 89 Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

34. Сторона відповідача за час розгляду справи не заявляла клопотань про витребування доказів, зокрема щодо інформації, яка містить банківську таємницю, та не спростувала надані платіжні доручення, не спростувала того, що банківська картка за № НОМЕР_3 , належить і імітована на фінасовий номер ( НОМЕР_4 ) Відповідача. Так само і не доведено, що фінансовий номер та електронна адреса Відповідача були неправомірно використані третіми особами, та кредитна лінія відкрита поза відому ОСОБА_1 , та кошти він не отримував.

35. За умовами паспорту споживчого кредиту, підписаного в електронній формі, строк кредитування становив від 1 до 30 днів з можливістю продовження строку (а.с. 42), ліміт кредитування 100-22000,00грн., мета - споживчі цілі, дисконтна процентна ставка 3,65% -722,7%.

36. За умовами кредитної лінії (п.1.3, 1.7 Договору) Кредитодавець надає перший транш в сумі 16000,00грн. одразу після укладання договору, строк повернення - 01.12.2021р., загальний строк кредитування - 30 днів. (а.с. 43-44).

37. Таким чином Позивачем доведено, що заборгованість по тілу кредиту за Договором кредитної лінії № 557525966 від 01 листопада 2021 року становить 21999,12 (двадцять одна тисяча сто дев"яносто дев"ять грн., дванадцять коп.).

В частиніпозовних вимогпро стягненнявідсотків тапозиції відповідачащодо незаконного нарахування відсотків у розмірі, що перевищує 1 % денної процентної ставки

38. Суд зазначає, що сторона відповідача не спростувала розмір заборгованості з відсотків за Кредитним договором № 2026525476 від 09 жовтня 2019 року, та у заяві про перегляд заочного рішення зазначила, що припускає, що Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості. В той же час, відповідачем не надано доказів неправомірності нарахування відсотків за цим договором. Тому піжстави для відмови у задоволенні позову в цій частині не встановлені.

39. На думку відповідача, встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочення, у розмірі до 2-3 % є несправедливим у розумінні положень законодавства про захист прав споживача, порушує принципи розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків.

40. Суд частково погоджується з доводами Відповідача, що заборгованість за відсотками за несвоєчасно виконані зобов`язання за Кредитним договором № 557525966 від 01.11.2021р. в розмірі 55685,66 грн., є несправедливим та суперечить принципам розумності та добросовісності, наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, з огляду на таке.

41. З системного аналізу змісту ст. ст. 1046, 1048 ЦК України, вбачається, що позикодавець передає у користування позичальнику кошти позики у тому числі з метою отримання прибутку у вигляді відсотків за позикою. Натомість інтерес позичальника в укладенні договору позики полягає у тому, що він отримує у строкове користування чуже майно (грошові кошти) за що сплачує погоджені відсотки разом із наявним зобов`язанням по поверненню такого майна у визначені строки. При цьому позичальник зважує пропозицію на ринку позик (кредитів) та обирає найвигідніший для себе варіант щодо отримання коштів у позику, з урахуванням, зокрема, розміру відсоткової ставки та строку повернення отриманих від позикодавця коштів.

42. Згідно з частин 1, 2 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

43. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 Суд сформував правовий висновок: положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, тоді як ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

44. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) зазначила, що:

- припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

- щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, - регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

45. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

46. У цій справі встановлено, що договором кредитної лінії № 557425966, укладеного 01 листопада 2021р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 вс тановлені такі відсотки:

- на період користування позикою (до 02.12.2021 року включно у разі не продовження такого строку) діє Дисконтна процентна ставка 0,64 % на день (підпункт 1.9.1);

- у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду (після 02.12.2021р. +90 днів) - 1,98% на день (підпункт 1.9.3)

- неповернення коштів в обумовлений строк - з наступного дня після закінчення строку Дисконтного періоду - 2,98 % на день (підпункт 1.12.2)

- за змістом пункту 4.3. договору відсотки нараховані після закінчення строку дії договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) є процентами за користування чужими грошовими коштами в розумінні ст. 625 ЦК України (а.с. 45).

- кредитро має право з дня наступного за датою спливу строку кредитування нараховувати проценти на умовах, передбаченою пунктами 1.9.3, та відповідно до пункту 4.3 договору такі проценти є відповідальністю за порушення грошового зобов`язання, яка передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України

47. Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

48. Згідно зі статтею 8 закону України "Про споживче кредитування" (із змінами, внесеними Законом № 3498 від 22.11.2023 року) реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. Обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обчислюються на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

49. Згідно з статті 21 Закону України "Про споживче кредитування" (у редакції, чинній на момент розгляду справи): "сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін".

- сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

50. Таким чином, законом України "Про споживче кредитування" (із змінами, внесеними Законом № 3498 від 22.11.2023 року) обмежено розмір денної процентної ставки. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користуванням кредитними коштами за денною процентною ставкою 2,98% після закінчення строку, встановленого для повернення кредиту - є безпідстаними та в силу закону ніекчемними..

51. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

52. Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. З огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

53. Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

54. У Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

55. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

56. Позивач не надав розрахунку відсотків, зокрема за який період вони нараховані, та яка відсоткова ставка застосоувалася для їх нарахування, що позбавляє суд можливості перевірити їх вірність та відповідність умовам договору та засадам цивільного судочинства.

56. Враховуючи наведене, з ОСОБА_1 підлягають стягненню за договором № 557525966 від 01 листопада 2021 року, відсотки за користуванням кредиту у розмірі 19668,00 (дев"ятнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн., з урахуванням ставки відсотків за Дисконтний період 0,64 % (пункт 1.9.1 договору); а за період прострочення, з урахуванням обмежень, визначених у статті 8 та статті 21 закону України "Про споживче кредитування", Рішенні від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України.

Щодо звільнення від сплати відсотків за користування кредитом у зв`язку з тим, що Відповідач є військовослужбовцем.

57. Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

58. Пунктом 3 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

59. Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

60. В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року. За змістом ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізацією, згідно з положеннями наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.

61. У частині 4 статті 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що зміст мобілізації становить переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а також адміністративно-територіальних одиниць України на роботу в умовах особливого періоду. Таким чином, закінчення періоду мобілізації не є самостійною підставою для припинення особливого періоду. Законом не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду.

62. Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано визначення поняттю демобілізації як комплексу заходів, спрямованих, серед іншого, на планомірне переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, на організацію і штати мирного часу.

63. Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 серпня 2020 року у справі №813/402/17 дійшла висновку про те, що за змістом наведених вище визначень, навіть за не введення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

64. Відповідно до п. 13 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Аналіз ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» дає підстави зробити висновок, що перелік пільг військовослужбовців та членів їх сімей закріплений у п. 1-12 цього Закону та право на отримання саме цих пільг потребує наявність відповідного посвідчення.

65. Разом з цим, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15-ц.

66. Крім того, указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

67. З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Національній гвардії України з 21 серпня 2024 року, що підтверджується довідкою виданої військової частиною № НОМЕР_1 від 06 листопада 2024 року та копією посвідчення серії НОМЕР_2 , відповідно нарахування відсотків, як за кредитним договором №2026525476 та і за кредитним договором №557525966 правомірне і відповідають вимогам закону, оскільки вказані спірні договори заключні 09 жовтня 2019 року та 01 листопада 2021 року відповідно, тобто до призову на військову службу ОСОБА_1 і саме тому на останнього не поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

VІ. Висновки за результатами розгляду справи

1. Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

2. Згідно з статті 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

3. Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну - кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

4. Відповідач не виконав зобов"язання за Кредитним договором № 2026525476 від 09 жовтня 2019 року, та Кредитним договором № 557525966 від 01 листопада 2021 року. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, як і до такого відступлення, ОСОБА_1 не здійснював жодного платежу для погашення кредитних заборгованостей.

5. Відповідно до статтей 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

6. Отже, оскільки «ФК «ЄАПБ» є правонаступником всіх прав та зобов`язань АТ «ОТП БАНК», відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті боргу та відсотків не виконав, в строки,передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатив, чим порушив вимоги договору,тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним договором № №2026525476 в загальному розмірі 10013,25 гривень.

7. Хоча Позивач і довів набуття права вимоги за кредитним договором № 2774130 від 03.01.2022 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , проте Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б доведили факт надання кредитних коштів Відповідачу за цим договором. Під час судового розгляду, отримавши відзив на позовну заяву, Позивач не клопотав про витребування доказів, і не спростував заперечення відповідача в цій частині. Тому підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається.

7. Оскільки, «ФК «ЄАПБ» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті боргу та відсотків не виконав,в строки,передбачені графіком погашення кредиту, кредит та відсотки за його користування не сплатив, чим порушив вимоги договору, тому суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним договором № 557425966 в загальному розмірі 41667,12 гривень .

9. Також суд не вбачає підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості по відсоткам за кредитним договором № 557525966 від 01 листопада 2021 року в сумі 36017,66 (тридцять шість тисяч сімнадцять грн. шістдесят шість коп.), оскільки: Позивач не надав розрахунок заборгованості та період утоврення такої заборгованості. При цьому, суд здійснив перерахунок заборгованості по відсоткам, дійшов до висновку, з урахуванням закону України "Про споживче кредутування" та обмежень відсоткової ставки, що заявлена до стягнення сума відсотків є завищеною.

Щодо судових витрат

1.Статтею 133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.

2. Згідно із частинами першою, другою статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані зрозглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

3. Враховуючи, що судом задоволені позовні вимоги частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1 685,99 грн., а також сплачений судовий збір 484,48 гривень за подання заяви про скасування заочного рішення..

4. Відповідно до частини першої статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

5. Правничу допомогу Відповідачу надавала адвокат Савченко Л.В.., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги №25/18Ф від 28.01.2025р та ордеру №25/18Ф від 28.01.2025р. Представником відповідача заявлено клопотання в інтересах відповідача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, з детальним описом виконаних робіт, представлено акт-прийому-передачі наданих послуг

6. Представник позивача заперечував у своїй заяві з приводу розміру судових понесених позивачем в рахунок оплати правової допомоги.

7. Нормами частини другої статті 137ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

8. Згідно із частиною четвертою статті 137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини шостої статті 137ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

9. Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язаніці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову,значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторонни під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

10. Відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

11. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

12. Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану відповідачу, враховуючи також об`єм зібраних матеріалів та складання відзиву на позовну заяву і заяви про скасування заочного рішення, складанні клопотань, безпосередньої участі у судових засіданнях, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Позивача на користь Відповідача витрат на правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі у розмірі 11136,00 гривень.

Керуючись, ст.ст. 12, 76-81, 258, 259, 263 265, 274, 275, 278, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014 заборгованість у загальному розмірі 51680,37 (п`ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят гривень тридцять сім копійок), яка складається з:

- заборгованості за Кредитним договором № 2026525476 від 09 жовтня 2019 року в розмірі 10 013,25 (десять тисяч тринадцять грн. двадцять п"ять коп.), з яких: 6000,00 (шість тисяч) грн. заборгованість по тілу кредиту, 4013,25 (чотири тисячі тринадцять грн. двадцять п"ять коп) - заборгованість по відсоткам;

- заборгованості за Кредитним договором № 557525966 від 01 листопада 2021 року в розмірі 41 667,12 (сорок одна тисяча шістсот шістдесят сім грн. дванадцять коп.) , з яких: 21999,12 (двадцять одна тисяча сто дев"яносто дев"ять грн., дванадцять коп.) заборгованість по тілу кредиту, 19668,00 (дев"ятнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн.- заборгованість по відсоткам; .

В іншій частині, а саме:

- стягнення заборгованості за кредитним договором № 2774130 від 03.01.2022 року в сумі 5110,20 (п"ять тисяч сто десят грн. двадцять коп.) та

- стягнення заборгованості по відсоткам за кредитним договором № 557525966 від 01 листопада 2021 року в сумі 36017,66 (тридцять шість тисяч сімнадцять грн. шістдесят шість коп.) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014 суму сплаченого судового збору в розмірі 1 685,99 (одна тисяча шістсот вісімдесят п`ять гривень дев`яносто девять копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_5 витрати на правову допомогу у розмірі 11136,00 (одинадцять тисяч сто тридцять шість) гривень та сплачений судовий збір 484,48 (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок) гривень за подання заяви про скасування заочного рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення суду складено та підписано 28 серпня 2025 року.

Відомості про учасників справи згідно з п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса м. Київ вул. Симона Петлюри, будинок 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_6 в АТ "ТАСкомбанк");

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , зареєстрвоаний: АДРЕСА_1

Суддя: О. В. Чайкіна