Решение № 129808545, 28.08.2025, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 684/320/25

Провадження № 2/684/206/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 серпня 2025 року с-ще Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

судді Гринчук С.М.

за участі секретаря судового засідання Олійник Л.М.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ»,

представники позивача Макєєв В.М., Калачик В.В.

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Стара Синява за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У липні 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» (далі а текстом ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ») через представника Макєєва В.М. звернулося до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог вказав, що 04 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №1347146 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

За договором відповідач отримав позику у розмірі 2500 гривень строком на 360 днів, шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу - поповнення карти та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування в день та застосовується у межах строку кредиту.

Відповідно до пункту 1.2. Договору «на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором».

Згідно із пунктом 1.4. Договору періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Крім того, відповідно до пункту 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Відповідно до пункту 1.5.1. Договору відповідачу нараховані відсотки за користування кредитом, які розраховуються за формулою: Сума боргу * ставку відсотків * кількість днів = сума відсотків до сплати.

18 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» було укладено Договір факторингу №18/12/24, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором №1347146 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 04 березня 2024 року.

Таким чином до ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 25000 гривень, з яких: заборгованість по тілу кредиту 2500 гривень, заборгованість за процентами - 22500 гривень.

Позивач ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» в судове засідання представника не направив, в додаткових поясненнях від 31 липня 2025 року представник Калачик В.В. вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справ за відсутності представника позивача (арк.спр.72 (зворот)). Окрім того, у вказаних додаткових поясненнях звернув увагу суду на те, що номер маски картки, зазначений у відповіді ТОВ «ПЕЙТЕК» повністю збігається з номером банківської картки, вказаним у виписці, наданій АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджує факт приналежності банківської картки на яку здійснювався переказ та зарахування кредитних коштів саме відповідачу. Також на те, що інших зарахувань 04 квітня 2024 року у розмірі 2500 гривень на картку відповідача не було здійснено, що, на переконання представника, свідчить про те, що саме це зарахування відбулося у межах виконання договору №1347146 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04 квітня 2025 року. Вказав також на те, що зарахування кредиту на власну карту відповідача підтверджує той факт, що він знав про кредит та витратив кошти на власні цілі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом надіслання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_1 , які повернулись на адресу суду з відміткою УкрПошти «Адресат відсутній за вказаною адресою» (арк.спр.68-69). Відповідно до вимог пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Ухвалою судді Старосинявського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання (арк.спр.51).

04 серпня 2025 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

Враховуючи наявність підстав для ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, про що 28 серпня 2025 року постановив ухвалу.

Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд згідно з частиною другою статті 247, частиною третьою статті211 ЦПК України, здійснює розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, зважаючи на таке.

Суд установив, що 04 березня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1347146 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», в електронному форматі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» за допомогою одноразового ідентифікатора «В387» (арк.спр.29-32).

На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 500 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. У Споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених за Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання (п. 1.1 1.4.1 Договору).

Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 2.5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0.01 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 03 квітня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів. Знижка Споживачу від Товариства на стандартну процентну ставку є індивідуальною; у випадку її застосування сума процентів, що підлягає сплаті до вказаної вище дати, перераховується замість стандартної процентної ставки за зниженою процентною ставкою. Також, Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати повного дострокового повернення кредиту (включно). У випадку часткового дострокового повернення кредиту такий перерахунок здійснюється тільки до дати часткового дострокового повернення кредиту, надалі застосовується стандартна процентна ставка без знижки і перерахунку. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка без знижки, що не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача (п. 1.5 1.5.3 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у Паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором (арк.спр.34-37).

Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк.спр.33).

Перерахування відповідачу кредитних коштів в розмірі 2500 гривень підтверджено квитанцією сервісу ТОВ «ПЕЙТЕК», номер транзакції eb92d8c0-f91c-4063-aedd-5b813e6c7ed0, призначення платежу зарахуванн на картку, маска картки НОМЕР_1 (арк.спр.38).

18 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» було укладено Договір факторингу №18/12/24, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Договором №1347146 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 04 березня 2024 року (арк.спр.22-28). Передання позивачу права вимоги відбулось згідно з Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 18 грудня 2024 року (арк.спр.14-15).

Згідно з розрахунком позовних вимог за Договором №1347146 від 04 березня 2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, заборгованість ОСОБА_1 становить 25000 гривень, з яких: заборгованість за основним боргом 2500 гривень, заборгованість за процентами 22 500 гривень (арк.спр.9-13).

На виконання ухвали суду від 09 липня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідь №20.1.0.0.0/7-250710/72106-БТ від 25 липня 2025 року в якій зазначається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано банківську платіжну картку НОМЕР_2 (арк.спр.66-67).

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним кредитним договором.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права.

Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Досліджені судом докази підтверджують, що ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» за своїм правовим статусом відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги на підставі статті 204 ЦК України є обов`язковими для виконання.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першоюстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та впорядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положеннячастини першоїстатті 5Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Устатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також,відповідно дочастин першоїта другоїстатті 6Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив,що 04березня 2024року міжТОВ «СелфіКредит» та ОСОБА_1 укладено Договір№1347146заумовами якого ТОВ«Селфі Кредит»надало відповідачу кредит у розмірі 2500 гривень, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними у розмірі 2,5% на добу.

Вказаний кредитний договір укладений в електронній формі, та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), наявний в матеріалах справи та досліджений судом.

Умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договорів, такі правочини, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створюють презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договори, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковими для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

04 березня 2025 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Селфі Кредит» суд вважає доведеним.

Зазначені реквізитибанківської картив листіАТ КБ«ПриватБанк» талисті ТОВ«ПЕЙТЕК» співпадаютьіз банківськимиреквізитами картивідповідача,вказаними останніму Договорі№1347146від 04 березня 2024 року.

Досліджені судом докази підтверджують, що відповідач заборгованість за кредитом не погасив.

Відповідач не спростував будь-якими доказами неналежне виконання ним умов договору щодо сплати заборгованості.

Вказана заборгованість нарахована в межах строку кредитування.

Таким чином, оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

Стосовно розміру заборгованості за кредитним договором.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 25000 гривень, з яких: 2500 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 22500 гривень - заборгованість за відотками.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що нарахування відсотків здійснювалось за період з 04 березня 2024 року до 26 лютого 2025 року включно,при цьому застосовувалась процентна ставка 2,5 % за кожен день користування кредитом.

Суд не погоджується з наданим розрахунком в частині нарахування відсотків за користування кредитом з огляду на таке.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Законом України №3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, внесено зміни до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», та доповнено її частиною 5, відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказаним Законом Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, в якому передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів -2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Таким чином, нормами Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що при укладенні договорів про споживчий кредит максимальна денна процентна ставка2,5% застосовується до 22 квітня 2024 року, 1,5% - до 20 серпня 2024 року, а з 21 серпня 2024 діє процентна ставка 1%.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що заборгованість за відсотках за користування кредитом становить 12375 гривень, виходячи із розрахунку: 3125 гривень відсотки за період з 04 березня 2024 року до 22 квітня 2024 (2500 (тіло кредиту) х 2,5 % х 50 днів), 4500 гривень - відсотки за період з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 (2500 х 1,5 % х 120 днів), 4750 гривень відсотки за період з 21 серпня 2024 року по 26 лютого 2025 року (2500 х 1,0 % х 190 днів).

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 14 875 ривень, з яких: 2500 заборгованість за тілом кредиту, 12375 гривень - заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 гривень та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Щодо судового збору.

Матеріалами справи встановлено що при звернення до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 копійок.

Оскільки накористь позивачапідлягає стягненню14875гривень кредитноїзаборгованості,що становит60%від цінипозову,то звідповідача накористь позивачаслід стягнутисудовий збіру сумі1453гривні 44копійки,сплачений заподання позовноїзаяви.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Позивачем ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» в особі директора Макєєва В.М. 29 січня 2025 року укладеного Договір №141 про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням «Остащенко» (арк.спр.39-42).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, пов`язаних з цією справою, позивач надав також Додаткову угоду №1 від 29 січня 2025 року (арк.спр.43), Акт виконаних робіт від 16 березня 2025 року (арк.спр.44), відповідно до яких Актвокатське об`єднання «Остащенко» надало клієнтові ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» такі послуги пов`язані з пердставництвом нтересів за позовом клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- написання позовної заяви з додатками для подачі до суду, на що витрачено 4 години. Вартість послуг 6000 гривень.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 137 ЦПК Українивідшкодуванню підлягає не будь-яка допомога, а та, що пов`язана зі справою (представництво в суді, підготовка до її розгляду, збір доказів тощо). Відповідно до частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Таким чином, вивчивши матеріали справи та подану заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновків про її задоволення.

Враховуючи часткове задоволення позову, а також вимоги пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, суд вважає, що сума судових витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги адвоката підлягає до відшкодування відповідачем пропорційно до задоволеної частини вимог. Оскільки на користь позивача підлягає стягненню 14875 гривень кредитної заборгованості, що становить60% від сумипред`явленого позову, то з відповідача на користь позивача слід стягнути витрат на правничу допомогу у сумі 3600 гривень (6000х60:100).

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованість за Договором №1347146 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 04 березня 2024 року на суму 14875 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, заборгованість за відсотками 12 375 (дванадцять тисяч триста сімдесят п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» 1453 гривні (одна тисяча чотириста п`ятдесят три) гривні 44 копійки сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ» 3600 (три тисячі шістсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», адреса місцезнаходження: вул.Ризька, 73-Г, оф. 7/1, м. Київ, 04060, код ЄДРПОУ - 40274286.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 28 серпня 2025 року.

Суддя С.М. Гринчук