Решение № 129808521, 28.08.2025, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області)

Справа №519/40/24

2/519/91/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

28.08.2025 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі: судді - Москаленко І.О., секретаря - Коршак Ю.М., за участю: представника позивача - ОСОБА_1 відповідача - ОСОБА_2 , інші учасники справи - не з`явились, розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини за участю третьої особи - служба у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи на стадії ухвалення судового рішення, постановив рішення про таке:

І. Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача

1.09.01.2024 позивач за первісним позовом ОСОБА_3 (далі Позивач) звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 (далі Відповідач), за участю третьої особи Служби у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області про визначення місця проживання дитини малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.В обґрунтування позовних вимог Позивач вказала, що 08.09.2017 року сторони уклали шлюб. Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 05.12.2023р. Южним міським судом Одеської області по справі №519/1610/23 шлюб між сторонами був розірваний. Місце проживання доньки встановлено не було. Син досяг чотирнадцятирічного віку, а тому вправі вирішувати сам з ким проживати, але дочка ще не досягла десятирічного віку і на думку Позивачки має проживати з матір`ю. Станом на сьогоднішній день донька ОСОБА_4 проживає разом з матір`ю в будинку її батьків за адресою: АДРЕСА_1 , навчається в 1-А класі ліцею імені В`ячеслава Чорновола Южненської міської ради Одеського району Одеської області. Оскільки сторони не можуть дійти згоди, щодо визначення для проживання доньки, Позивачка змушена звернутись до суду.

3.Відповідач заперечував проти задоволення позову повністю, подав зустрічний позов про визначення місця проживання дитини малолітньої ОСОБА_4 разом з ним.

4.В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом Відповідач зазначив, що 23 жовтня 2023 року Позивачка самочинно, без згоди другого з батьків - Відповідача, всупереч бажанню самої дочки залишитися проживати з батьком і старшим братом, змінила місце проживання малолітньої дитини, тим самим нанесла моральну шкоду малолітній дочці, старшому брату та Відповідачу. Малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вимушена була проти своєї волі змінити рідну домівку, на теперішній час проживає разом з Позивачкою, своїми дідом та бабою за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач 30.12.2023 року звертався до поліції і просив вжити заходів до своєї дружини, яка забрала і не віддавала спільну дочку. Вважає, що малолітня ОСОБА_4 бажає повернутися в рідну домівку, жити у власній квартирі разом з батьком та старшим братом. На теперішній час Позивачка добровільно не надає Відповідачу можливості спілкуватися з дочкою, чинить різні перешкоди, щоб унеможливити їх зустрічі з нею. Вважає, що у Відповідача та його дітей хороші, доброзичливі, теплі відносини, взаємні любов та повага. Відповідач створив затишні та комфортні умови проживання для старшого сина та малолітньої дочки, тому просить суд визначити місце проживання дочки з ним.

ІІ. Процесуальні дії у справі

5.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 19.07.2024 справу було прийнято до свого провадження та постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

6.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 06.08.2024 було закрито підготовче провадження.

7.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 01.11.2024 було задоволено заяву Відповідача про забезпечення зустрічного позову; зобов`язано ОСОБА_3 надавати ОСОБА_2 можливість спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , у телефонному та відео режимі за допомогою месенджеру Viber та Whats App до набрання законної сили рішенням суду , а саме: щотижня з 17.00 години до 18.00 години п`ятниці, з 17.00 години до 19.00 години суботи, з 17.00 години до 18.00 години неділі, без присутності матері.

8.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 27.01.2025 визнано обов`язковою явку Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 13 лютого 2025 року о 14 годині 00 хвилин.

9.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 27.01.2025 визнано обов`язковою явку Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 13.02.2025 року о 14 годині 00 хвилин.

10.Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 19.03.2025 за неявку Позивача за первісним позовом та Відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судові засідання, явка якої визнана судом обов`язковою, суд вжив заходи процесуального примусу у вигляді штрафу, в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

11.Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 17.06.2025 суд зобов`язував Позивача ОСОБА_3 та представника Позивача за первісним позовом ОСОБА_1 в порядку частини другої статті 13 ЦПК України надати суду докази, які підтверджують місце перебування дитини на час розгляду справи, докази забезпечення Позивачкою ОСОБА_3 прав малолітньої дитини ОСОБА_4 на належне утримання, здоров`я, освіту, піклування, захист і безпеку дитини за кордоном.

12.У судових засіданнях представник позивача ОСОБА_1 підтримував позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, проти зустрічного позову заперечував.

13.У судових засіданнях Відповідач підтримував зустрічний позов, просив його задовольнити, у задоволенні первісного позову відмовити.

14.Представник третьої особи Служби у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області у судовому засіданні 13.02.2025 зазначила, що Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області підтримує висновок Комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області №101/22-06-02 від 25.01.2024 та вважає за доцільне визначити місце проживання дитини з матір`ю.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом, та

досліджені докази на підтвердження встановлених обставин

15.Судом встановлено, що 08.09.2007 року сторони уклали шлюб.

16.Від шлюбу мають двох дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 07.06.2017, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

17.05.12.2023р. рішенням Южного міського суду Одеської області по справі №519/1610/23 шлюб між сторонами був розірваний.

18.Згідно довідки про фактичне місце проживання №433 від 14.12.2023 малолітня ОСОБА_4 проживала разом з Позивачкою, своїми дідом та бабою за адресою: АДРЕСА_1 .

19.Згідно свідоцтва про право на нерухоме майно серії НОМЕР_2 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6 , який є батьком Позивачки.

20.Згідно свідоцтва про право на нерухоме майно серії НОМЕР_3 квартира за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 55,1 кв. м. належить ОСОБА_2 та його сину ОСОБА_7 на праві приватної часткової власності.

21.Згідно довідки ПФ ДП «АМПУ «Адміністрація МП Південний» Позивачка працювала на підприємстві на посаді інженера з охорони навколишнього середовища відділу екологічної безпеки та за період з березня по листопад 2023 отримала дохід у розмірі 135 968,01 до вирахування податків.

22.Згідно довідки про доходи Відповідач працює у санаторії «Одеса» СБУ на посаді оператора та отримав дохід за період з липня по грудень 2023 у сумі 94 897,06 до вирахування податків.

23.ПФ ДП «АМПУ «Адміністрація МП Південний», як роботодавцем, надано позитивну характеристику Позивачці.

24.Санаторієм «Одеса» СБУ як роботодавцем, надано позитивну характеристику Відповідачу.

25.У матеріалах справи містяться позитивні характеристики щодо Позивачки надані ОСОБА_8 (подруга батьків Позивачки), МГО «Мрія» (гурток з бальних танців, де займався син Позивачки), ОСОБА_9 (рідна тітка Позивачки), начальником ЦВО АТ «ОПЗ» В. Льовшиним та голови цехкому ЦВО АТ «ОПЗ» Л. Яременко за попереднім місцем роботи Позивачки, ОСОБА_10 (першої вчительки сина Позивачки), директора ЗДО №2 «Лелеченя» В. Діденко (ясла- садок, який відвідувала донька Позивачки), колективу цеху водообробки АТ «ОПЗ», де раніше працювала Позивачка, ОСОБА_11 (подруга дитинства Позивачки), родиною ОСОБА_12 (сусіди Позивачки), ОСОБА_13 (подруга Позивачки), ОСОБА_14 (подруга Позивачки), ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (сусіди Позивачки),профспілкою ПФ ДП «АМПУ «адміністрація МП Південний», ОСОБА_23 (колега Позивачки), ОСББ «Дельфин» за місцем проживання.

26.Також, у матеріалах справи містяться позитивні характеристики щодо Відповідача надані Свято- введенькою церквою м. Южне, ОСОБА_24 (знайомий Відповідача з по заняттях гандболом), ОСОБА_25 (співробітниця Відповідача), ОСОБА_26 (сусідка Відповідача), ОСОБА_27 (сусідка Відповідача), профспілкою санаторія «Одеса» СБУ ОСББ «Дельфин» за місцем проживання.

27.ОСОБА_4 навчалася у КЗ «ПСО «Южненська школа мистецтв», де характеризувалася позитивно.

28.Згідно характеристик Директора ліцею №4 імені В`ячеслава Чорновола ЮМР від 14.12.2023 обоє батьків цікавляться навчанням і вихованням дітей, яка характеризується позитивно. Водночас, у пізнішій характеристиці, наданій представником Позивачки, директор школи і психолог зазначають про тривожність, у дитині, пов`язаною з ситуацією у родині.

29.Згідно акту №136 оцінки потреб сім`ї , проведеного фахівцем КЗ «ЦНСП ЮМР» адресою АДРЕСА_1 та висновку до нього, вплив складних сімейних обставин на стан задоволення потреб дитини - пограничний.

30.Постановою Южного міського суду Одеської області по справі №519/1750/23 від 30.10.2023р. визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Згідно зазначеної постанови 23.10.2023 близько 18.00 год. гр. ОСОБА_2 , висловлювався нецензурною лайкою в сторону своєї дружини гр. ОСОБА_3 , що проживає разом з ним за адресою АДРЕСА_2 , чим спричинив домашнє насильство в сім`ї психологічного характеру. В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав.

31.Згідно постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 28.03.2024 у справі №519/114/24 ОСОБА_2 перебуваючи місцем мешкання висловлював погрози та образи в сторону своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , чим вчинив домашнє насильство у сім`ї психологічного характеру, повторно протягом року, відповідальність за що. передбачено ч.2 ст.173-2 КУпАП. ОСОБА_2 свою вину не визнав. Провадження у справі було закрите за відсутності події і складу правопорушення.

32.Згідно талонів - повідомлень №3754 від 10.12.2023, 4001 від 15.12.2023, 4383 від 15.12.2023 Позивачка зверталася до служби 102 зі скаргами на дії чоловіка.

33.Згідно талонів - повідомлень №4648 від 15.10.2023, 5300 від 30.12.2023, 1418 від 04.04.2024 Відповідач звертався до служби 102 зі скаргами на дії дружини.

34.27.11.2023 Позивачка зверталася до ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області з за заявою про домашнє насильство. Водночас, даних, які указували про наявність кримінального правопорушення встановлено не було, а матеріали списано до справи ВП.

35.Відповідач звертався до посадових осіб ВП № 4 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області щодо домашнього насилля вчиненого батьком Позивачки щодо їх спільного сина ОСОБА_5 . Водночас, рішенням посадових осіб ВП № 4 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області № 61.5.-1559 від 27.02.2024 відмовлено у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_6 .

36.04.04.2024 Відповідач звертався до ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області з вимогою встановити місце знаходження малолітньої ОСОБА_4 . Водночас, даних, які указували про наявність кримінального правопорушення встановлено не було, а матеріали списано до справи ВП. Підчас опрацювання матеріалів шляхом телефонного спілкування встановлено, що Позивачка з донькою перебувають на тимчасовому оздоровленні за межами України, а саме у м. Бухарест, Румунія.

37.Відповідач декілька разів звертався до державних органів України щодо встановлення місця перебування доньки, а саме: 25.02.2025 до чергової частини ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області14.03.2025 до Доброславської окружної прокуратури, до Міністерства юстиції України з запитом про забезпечення реалізації права доступу до дитини, до Офісу Генерального прокурора України, до Уповноваженого ВРУ з прав людини.

38.За зверненням Відповідача 22.11.2023 представники служби у справах дітей ЮМР Одеського району Одеської області провели профілактичну бесіду з Позивачкою щодо недопустимості та запобігання вчинення домашнього насильства стосовно дітей (а.с. 227).

39.Згідно висновку Комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області №101/22-06-02 від 25.01.2024 про визначення місця проживання малолітньої дитини, діючи в інтересах дитини, орган опіки і піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини з матір`ю.

40.За зверненням Відповідача 19.04.2024 представниками служби у справах дітей ЮМР Одеського району Одеської області відвідано родину Позивачки, встановлено, що вона з донькою виїхала за кордон, тому в них не було можливості провести профілактичну роботі з Позивачкою щодо усунення перешкод у спілкування та вихованні дитини батьком (а.с.226).

41.Згідно листа КЗ «ЦНСП ЮМР» №02-08-05/700 від 21.11.2023 проведено консультацію провідного психолога щодо обох дітей і надана позитивна характеристика, зазначено, що діти прихильні до обох батьків та занепокоєні розлученням батьків.

42.Згідно консультативного висновку №02/24-к за результатами психологічного обстеження дитини від 20.03.2024 ставлення дитини до батька ( ОСОБА_2 ): ОСОБА_4 відчуває його любов, впевнена в тому, що пан ОСОБА_2 її любить, зацікавлений в її добробуті, піклується про неї. Дівчинка відчуває емоційну близькість у їхній взаємодії. З результатів діагностичної роботи з дитиною не виявлено ознак, які б вказували на наявність негараздів, конфліктів або інших психологічних ризиків у взаємодії доньки з батьком, котрі можуть мати негативний вплив на ОСОБА_4 ; ставлення дитини до матері ( ОСОБА_3 ): наразі ставлення дитини до матері є напруженим, емоційно суперечливим. ОСОБА_4 не виключає матір зі своєї сімейної системи, водночас транслює страх перед дорослою, згадує часті крики, систематичне обманювання (як сприймається дитиною), образи та фізичне покарання відносно неї з боку пані ОСОБА_3 . Дівчинка відображає відсутність близької взаємодії між ними, транслює наявність труднощів у спілкуванні. На час проведення дослідження ОСОБА_4 транслювала бажання проживати р батьком ( ОСОБА_2 ). Таке бажання аргументувала тим, що відчуває себе комфортніше з паном ОСОБА_2 та старшим братом, ніж з матір`ю. З результатів дослідження ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_3 може мати схильність до використання неекологічних та травмувальних для дитини способів спілкування під час їх спільного проживання.

43.У судовому засіданні, будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і за відмову від давання показань, допитані свідки, які надали такі показання:

a. ОСОБА_31 зазначила, що позивачку знає більше 10 років, працювала з нею на одній роботі, може її охарактеризувати тільки з позитивної сторони, порядна, відповідальна, безконфліктна, хороша мами - багато уваги приділяла дітям, постійно все було під контролем. Були не дуже близькими подругами, але інколи ділилася про відносини в сім`ї, про зраду чоловіка, про сварки, про приниження, про застосування до неї морального тиску. Про застосування фізичного насилля не чула. Коли розлучилися з чоловіком, дуже переживала, тяжко це все перенесла, боялася, що чоловік забере у неї дітей.

b. ОСОБА_23 зазначила, що знає цю родину багато років, бували в гостях у один одного, з позивачкою пропрацювали довгий час разом на одній роботі, людина позитивна і комунікативна, знає родину, як гарну, мати багато говорила про дітей, багато приділяла дітям уваги, постійно діти були під наглядом, часто чула як їх навчає і дає поради. Про чоловіка розповідала, що суровий, багато чого не дозволяє, нав`язує свою думку, часто сваряться, під час сварок застосовує агресію. Доповнила, що недавно спілкувалася з ОСОБА_3 телефоном, про своє місце знаходження не повідомила, боїться за свою і дитини безпеку, боїться переслідування зі сторони чоловіка, розповідала, що ОСОБА_4 ходить до навчального закладу, в них налагодилися гарні відносини, пройшла агресія стосовно того що вони поміняли місце проживання, розпитувала за ОСОБА_32 , чи бачу його, як в нього справи.

c. ОСОБА_5 повідомив про те, що вирішив залишитися з батьком сам, з матір`ю дійсно не спілкується, зазначив, що налагодити стосунки з матір`ю неможливо через те, що вона викрала речі з квартири, коли їх не було вдома на його день народження, вважає, що мати умисно сховала і не віддавала документи для вступу до коледжу, часто обманювала, а також підтвердив всі обставини, що раніше повідомляв батько.

d. ОСОБА_33 сестра ОСОБА_2 зазначила , що діти більш прихильні до батька, бо в них були дружні відносини, ставилися один до одного з повагою, батько завжди враховував їх бажання і мрії. Мати більш агресивна до дітей, постійні крики, претензії, погрози, маніпуляції, тому діти з нею були на відстані і іноді побоювалися її. Після розлучення ОСОБА_3 з ОСОБА_4 переїхали до своїх батьків, забороняла їй спілкуватися по телефону без нагляду дорослих, але при спілкуванні ОСОБА_4 жалілася що їй там погано, що вона сумує за татом, братом, квартирою і хоче повернутися додому.

e. ОСОБА_27 розповіла, що раніше проживали по сусідству з родиною ОСОБА_2 , коли діти були маленькі, навіть товаришували, але потім перестали спілкуватися. ОСОБА_2 ніколи не бачила на підпитку, ніколи не чула його підвищеного голосу, але завжди чула голос ОСОБА_3 . Зазначила, що до появи другої дитини сім`я була ідеальна, а потім стосунки чомусь погіршилися, сварки за стіною стали чути частіше. ОСОБА_3 постійно була без настрою, з сусідами не спілкувалась. Діти завжди були охайні, чисті, привітні. Частіше бачила як ОСОБА_4 гуляє з татом, чим з матір`ю.

f. ОСОБА_25 зазначила, що працює разом з ОСОБА_2 , знає його як гарного сім`янина, такого гарного батька ще треба пошукати, часто приходив в басейн з дітьми, ніколи не чула щоб він на них кричав чи сварив, рідко бачила дружину, про особисте сімейне життя не розповідав. Зазначила, що раніше працювала з тещею ОСОБА_2 , ніколи від неї не чула нічого поганого про нього.

g. ОСОБА_24 , тренер з плавання зазначив, що знає ОСОБА_2 більше 20 років, не п`є, не курить, займається спортом, безконфліктний, гарний батько, раніше часто бачив його разом з дітьми, не раз спостерігав за їх гарними відносинами між собою, мати майже ніколи не бачив. Додав, що батько дуже переживає, що не може спілкуватися з донькою.

h. ОСОБА_26 як сусідка по під`їзду знає родину, як гарну сімейну пару з двома дітьми, дітей часто бачила з батьком на прогулянках в дворі, бо часто гуляє з собакою, іноді зустрічала по дорозі до школи чи дитячого садку, з матір`ю дітей бачила рідше. Батько дуже гарно спілкувався з дітьми, ніколи не чула, щоб сварив чи підвищував голос. Зараз баче ОСОБА_2 тільки разом з сином, недавно дізналася, що вони з дружиною розлучилися.

i. ОСОБА_36 , яка є рідною тіткою ОСОБА_3 , вважає що місце проживання дитини повинно бути з матір`ю, бо батько часто міняє роботу, не в змозі заробити гроші, прокормити сім`ю, дволичний - на людях один, а в сім`я інший, дуже жорсткий, до всіх в сім`ї застосовує психологічний тиск, прояви агресії, зраджував дружину, зараз налаштував сина проти матері.

IV. Оцінка Суду

44.Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

45.Згідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України та ч. 1 ст. 160 СК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

46.Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно.

47.Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

48.Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

49.Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

50.Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучатися зі своєю матір`ю.

51.Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

52.Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

53.Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

54.В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).

55.Місце проживання дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

56.Згідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

57.Частиною 4 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

58.Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам малолітньої. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.

59.У спорах про визначення місця проживання дитини суди мають крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановити та надати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: - особисті якості батьків (моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, наркотичними речовинами, перебування на диспансерному нагляді, притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності); - відносини, які існують між кожним із батьків і дитиною (встановлення повного чи часткового виконання батьківських обов`язків, наявність причин що впливають на виконання батьківських обов`язків; встановлення, чи враховують мати/батько інтереси дитини, чи є взаєморозуміння між кожним із батьків і дитиною); - можливість створення дитині належних умов для виховання і розвитку (наявність самостійного доходу, належних житлових умов у кожного із батьків); - стан здоров`я дитини (наявність хвороб у дитини, що потребують посиленого догляду, наявність у батьків навичок щодо надання первинної медичної допомоги); - стан безпеки дитини (можливість створення дитині безпечних умов для життя та розвитку) тощо. Указане тлумачення статті 161 СК України при розгляді категорії справ, що стосуються надчутливої сфери правовідносин (оскільки йдеться не просто про спір між позивачем і відповідачем, а про долю дитини), є сталим та однозначним у практиці Верховного Суду (див. постанови від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 761/35714/16-ц, від 23 жовтня 2021 року у справі № 127/17427/20, від 08 вересня 2023 року у справі № 639/3862/20, від 28 вересня 2023 року у справі № 944/5191/19).».

60.Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 2007 по 2023. Скарги, звернення до правоохоронних органів з обох сторін розпочались незадовго до розлучення. Суд констатує той факт, що напротязі тривалого часу дійсно в сім`ї склалися напружені та неприязні відносини, однак доказів того, що Відповідач вчинив відносно доньки дії, які підпадають під ознаки психологічного та/чи фізичного домашнього насильства суду не надано. Суд не приймає до уваги посилання представника Позивача на постанову Южного міського суду Одеської області по справі №519/1750/23 від 30.10.2023р., оскільки у силу п. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Висловлювання нецензурною лайкою в сторону своєї дружини без доказів завдання шкоди психологічного та/чи фізичного насилля, суд не може прийняти до уваги на підтвердження наявності ризику завдання дитині фізичного чи психічного насильства. До того ж, постанова Южного міського суду Одеської області по справі №519/1750/23 від 30.10.2023р. не містить даних про вчинення домашнього насилля відносно саме дитини, питання про визначення місця проживання вирішує суд. Показання свідків з боку Позивача про насилля, психологічний тиск в сім`ї, про яке їм відомо зі слів Позивачки, судом не приймаються до уваги з огляду на положення ч. 2 ст. 90 ЦПК України як показання з чужих слів. Позивачка мала можливість надати ці показання самостійно, але своїм правом не скористалася.

61.З матеріалів справи та показань свідків, судом встановлено, що Позивачка на момент подання позову 09.01.2024 проживала в Україні, працювала, утримувала дитину, виховувала її, забезпечувала їй належну освіту, позитивно характеризувалася. Водночас, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про те, що на час розгляду справи та ухвалення рішення, перебуваючи за кордоном, Позивачкою створені належні умови для проживання, виховання, освіти дитини. Суд зобов`язував Позивачку надати такі докази, проте, вимоги суду виконані не були. Представник Позивача повідомив, що безпосередньо з клієнткою не спілкується, тому не може нічого повідомили суду з цього питання.

62.З огляду на неявку Позивачку у судові засідання, суд був позбавлений можливості допитати дитину та дізнатися її думку щодо місця свого проживання, адже дитина має право бути заслуханою. Суд визнавав явку Позивачки обов`язковою, але такі вимоги суду виконані не були. З заявами про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції Позивачка не зверталася.

63.Суд зобов`язував ОСОБА_3 надавати ОСОБА_2 можливість спілкування з малолітньою дитиною ОСОБА_4 , у телефонному та відео режимі за допомогою месенджеру Viber та Whats App як захід забезпечення позову. Водночас, ухвала суду від 01.11.2024 виконана Позивачкою не була. Суд вважає, що перешкоджаючи Відповідачу у спілкуванні із донькою, Позивачка позбавляєдоньку як належної опіки і виховання з боку батька, так і порушує їх право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини. Створювані матір`ю протягом тривалого часу перешкоди для батька у вихованні та спілкуванні і донькою руйнують її зв`язки зі своєю сім`єю, до якої належить як батько, так і матір, а отже, в даному конкретному випадку така поведінка Позивачки суперечить сімейним цінностям та не відповідає якнайкращому забезпеченню інтересів малолітньої ОСОБА_4 . Аналогічний висновок викладено у Постанові Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 663/724/19.

64.Суд звертає увагу, що висновок органу опіки та піклування оцінюється судом як один з доказів та не може бути безумовною підставою для задоволення чи відмови у задоволенні позову. Оскільки висновок №101/22-06-02 від 25.01.2024 складений на підставі доказів, зібраних підчас проживання Позивачки у м. Південному Одеської області, а на час ухвалення судового рішення Позивачка більше року проживає закордоном, то зазначений висновок не приймається судом до уваги, адже він не ґрунтується на даних, які входять до предмету доказування. Крім того, 22.11.2023(за 2 місяці до складання висновку) служба у справах дітей проводила профілактичну бесіду з Позивачкою щодо домашнього насилля над дітьми. Проте, ці обставини вчинення Позивачкою домашнього насилля щодо дітей не були спростовані, проаналізовані та/чи якимось чином відображені у висновку. Тому, визначаючи місце проживання дитини, суд використовує, надане суду право не погоджуватися з висновком Комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області.

65.Отже, суд доходить висновку, що Позивач не надала достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності визначення місця проживання дитини з матір`ю з огляду на інтереси самої дитини, які переважають над інтересами і бажаннями її батьків, а також, що в умовах воєнного стану в Україні дитині безпечніше залишатись з матір`ю за межами України.

66.Аналогічний висновок про обов`язковість надання доказів на підтвердження необхідності визначення місця проживання дитини з одним з батьків з огляду на інтереси самої дитини міститься у Постанові КЦС ВС від 29.01.2025 № 759/8056/22 (61-10473св24):

67.З огляду на викладене, враховуючи відсутність надав достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності визначення місця проживання дитини з матір`ю з огляду на інтереси самої дитини, створення перешкод у спілкування з батьком, що суперечить найкращим інтересам дитини, суд вважає, що у задоволенні первісного позову про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 з матір`ю слід відмовити.

68.Досліджуючи доводи Відповідача (Позивача за зустрічним позовом), судом встановлено, що ОСОБА_2 забезпечений житлом, працює, отримує дохід, позитивно характеризується колегами та сусідами.

69.Оскільки суд був позбавлений можливості з`ясувати думку дитини щодо її бажаного проживання, суд приймає до уваги висновки консультативного висновку №02/24-к за результатами психологічного обстеження дитини від 20.03.2024, де ОСОБА_4 зазначала, що хоче проживати з батьком та братом. Твердження представника Позивача, що обстеження дитини було проведене підчас повітряної тривоги і без дозволу матері (з дозволу батька), суд відхиляє, оскільки зазначене на висновок спеціаліста не впливало, і не свідчить про недопустимість такого доказу у цій справі. Також, суд відхиляє аргумент щодо недопустимості висновку спеціаліста через відсутність зазначення у висновку про обізнаність експерта з кримінальною відповідальністю за завідомо неправдивий висновок, оскільки така вимога встановлена для судових експертиз, а не висновку спеціаліста.

70.Посилання представника Позивача на Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області у справі № 504/3433/24 від 10.09.2024 суд не приймає до уваги, оскільки фактично судом не встановлено факту керування Відповідачем автотранспортним засобом у стані сп`яніння. Відповідача визнано винуватим та притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров`я, чим Відповідач порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому, ці обставини не впливають на висновки суду.

71.Суд приймає до уваги, що син виявив бажання проживати з батьком. Підчас проживання з батьком вступив до вищого учбового закладу на бюджетне місце, гарно вчиться. Також суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_5 про те, що мати за рік перебування закордоном зателефонувала йому 1 раз, після його заблокувала їх чат у соцмережі Telegram, що свідчить як про небажання матері спілкуватися з сином, так і про створення перешкод у спілкуванні брата з молодшою сестрою, що також суперечить інтересам малолітньої ОСОБА_4 .

72.Матеріали справи не містять доказів жорстокого поводження, домашнього насилля вчиненого батьком щодо дитини ОСОБА_4 . Жодний свідок, допитаний судом, про такі факти не повідомляв.

73.Також, суд звертає увагу на кількість звернень Відповідача до правоохоронних органів, направлених на усунення перешкод у його спілкуванні з дитиною, а також на його процесуальну поведінку, а саме на його явку у кожне судове засідання, що свідчить про дійсне бажання Відповідача спілкуватися зі своєю дитиною, турботу про неї.

74.Суд вважає, що втрата сталого емоційного зв`язку між дитиною та батьком через перешкоджання матір`ю у спілкуванні батька з донькою суперечить сімейним цінностям, які полягають у повазі один одного та якнайкращому вихованні дитини, тому визначення місця проживання дитини з батьком буде відповідати інтересам дитини.

75.Враховуючи, що Позивач за зустрічним позовом займався вихованням дитини, піклувався про нею, має всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, із урахуванням віку дитини, а також те, що відсутні дані про існування серйозного ризику завдання дитині фізичного чи психічного насильства у разі повернення до місця постійного проживання в Україні з батьком, суд вважає, що проживання доньки з батьком буде відповідати саме інтересам дитини, яка потребує постійного догляду та турботи й позитивно сприятиме її розвитку як психологічному, так і фізичному.

76.Крім цього, визначення місця проживання дитини разом із батьком, не позбавляє матір права на особисте спілкування з дитиною та участь у її вихованні.

77.За таких обставин, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком підлягає задоволенню.

V.Розподіл судових витрат

78.Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

79.Таким чином з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

80.Керуючись ст. 19, 42, 160, 161 СК України, ст. 12, 13, 199, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1.В задоволенні первісного позову ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської областіпро визначення місця проживання дитини - відмовити.

2.Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

3.Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 .

4.Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 1211,20 грн.

5.Заходи забезпечення зустрічного позову, визначені в ухвалі Южного міського суду Одеської області від 01.11.2024, залишити без змін до набрання цим рішенням законної сили.

6.Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.

7.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8.Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

9.Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

10.Третя особа: Служба у справах дітей Южненської міської ради Одеського району Одеської області, 65841, Одеська область, м. Південне, просп. Григорівського Десанту, буд. 18.

Суддя Південного міського суду

Одеської області І. О. Москаленко