Єдиний державний реєстр судових рішень
1Справа № 335/4368/25 2/335/2210/2025
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2025 року місто Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя в складі: головуючої судді Романько О.О., за участю секретаря Корсунової Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Новий Колектор»подану вособі представникаМоісеєнка МаксимаЮрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
07.05.2025 позивач ТОВ «Новий Колектор» звернувся досуду зпозовомв особі представника Моісеєнка М.Ю. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що між ТОВ«Споживчий центр»,правонаступником якогоє ТОВ«Новий Колектор»,та ОСОБА_1 02.12.2018укладено Кредитний договір(оферти)№ 02.12.2018-100001503(даліза текстом «Договір») шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною даного Договору.
Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується довідкою субконто (виписка) з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою у розмірі 28% та електронною квитанцією про переказ коштів від 02.12.2018.
Далі зазначили, що згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що кредит надається для використання Позичальником на будь-які законні цілі, включаючи перекредитування, підприємницьку, незалежну професійну діяльність або виконання обов`язків найманого працівника. Сторони погодились, що Кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.1.3. Договору протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції Позичальником Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.
Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п.2.1 Договору). Згідно п. 2.3. Договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника. Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитора. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитора, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку користування Кредитом (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п.п. «а» п. 4.1. Договору Позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Відповідно до Заявки від 02.12.2018 Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 5 000,00 грн. з первинним строком на 14 днів, а Відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується електронною квитанцією про переказ коштів від 02.12.2018. Отже, вважають, що Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.
02.12.2022 між ТОВ «Споживчий Центр» та позивачем було укладено договір факторингу №021222-6, згідно з умовами якого позивач набув право вимоги за кредитним договором № 02.12.2018-100001503 від 02.12.2018.
Станом на 26.11.2024 заборгованість відповідача по кредитному договору складає 8900,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту та 5 000,00 грн., та за відсотками 1400,00 грн.., а також штраф у розмірі 2500,00 грн., (який нараховановідповідно доп.5.4Кредитного договору№ 02.12.2018-100001503від 02.12.2018року),чим порушуютьсяправа таінтереси Позивачата яку просять стягнути з відповідача. Також просили стягнути судові витрати.
В судове засідання представник позивача ТОВ «Новий Колектор» не з`явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання неодноразово не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Згідност. 280 ЦПК Українисуд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до такого.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр», правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор», та ОСОБА_1 , 02.12.2018 укладено кредитний договір (оферти) № 02.12.2018-100001503 шляхом підписання заявки, що є невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 грн., що підтверджується довідкою субконто (виписка) з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання за процентною ставкою у розмірі 28% та електронною квитанцією про переказ коштів від 02.12.2018.
Згідно п. 1.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що кредит надається для використання Позичальником на будь-які законні цілі, включаючи перекредитування, підприємницьку, незалежну професійну діяльність або виконання обов`язків найманого працівника. Сторони погодились, що Кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.1.3. Договору протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції Позичальником Кредитодавець надає Позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.
Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п.2.1 Договору).
Згідно п. 2.3. Договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника. Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитора. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитора, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку користування Кредитом (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п.п. «а» п. 4.1. Договору Позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитора готівкою або перерахування на рахунок кредитора до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.
У разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми кредиту та несплати нарахованих процентів до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п. 5.4 кредитного договору (п. 7.1 Договору).
Відповідно до Заявки від 02.12.2018 Кредитодавцем надано ОСОБА_1 як позичальнику кредит у розмірі 5 000,00 грн. з первинним строком на 14 днів, зарахування яких підтверджується електронною квитанцією про переказ коштів від 02.12.2018. Отже, Кредитором виконано свої зобов`язання за Договором в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно доп.1ч.1ст.512ЦК Україникредитор узобов`язанні можебути заміненийіншою особоювнаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1ст. 525 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
За змістомст. 526 ЦКзобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, договір факторингу є підставою для заміни сторони кредитора у грошовому зобов`язанні.
Частиною 1ст. 530 Цивільного кодексу Українивстановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.1ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно дост. 1049 Цивільного кодексу Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1054ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. ст.610,612 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно ч. 1ст. 625 Цивільного кодексу Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 639 ЦК Українидоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За правилами ч. ч. 12, 13ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
У п. 2 ч. 1ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 614 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідач жодних заперечень проти позову не надав, факт укладання ним кредитного договору не оспорював, факт невиконання зобов`язань за цим договором також не оспорював, як і наданого позивачем розрахунку заборгованості, доказів погашення заборгованості на користь позивача або первісного кредитора не надав.
Таким чином, виходячи із закріпленої уст. 614 ЦК Українипрезумпції вини боржника у зобов`язанні, яка відповідачем не спростована, суд вважає позовом таким, що підлягає задоволенню.
Частина 1ст. 81 ЦПК Українивизначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідачу надавався строк на надання до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив. Відповідачем не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості, він не суперечить вимогам закону, і тому суд бере його за основу.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача підлягають задоволенню.
Згідно з положеннямист. 141 ЦПК Українистороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У відповідності до ч. 3ст. 133 ЦПК Українивитрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначаєтьсяст. 137 ЦПК України.
Згідно ч. 2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено копіями свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордеру на надання правничої (правової) допомоги, договору про надання правничої допомоги №07-24-НК від 02.07.2024, звіт про виконану роботу відповідно до договору 07/24-НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024, виконаних адвокатом Моісеєнко М.Ю. та платіжної інструкції переказу коштів № 1307 від 15.11.2024 на загальну суму 4000,00 грн.
Відповідачем не надано суду заперечень щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Зокрема на це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Судом встановлено, що дані витрати понесені з розглядом цієї справи, є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв`язку із виконанням умов договору про правничу допомогу). Тому, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим та доведеним, відтак підлягає стягненню у повному обсязі з відповідача на користь позивача, у зв`язку з задоволенням позову.
З урахуванням вимог ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись ст. ст.12,13,19, 76-81, 133, 137, 141,259,263-265,268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю«Новий Колектор»подану вособі представникаМоісеєнка МаксимаЮрійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області від 08.12.2005, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298), заборгованість за Кредитним договором №02.12.2018-100001503 від 02.12.2018, яка станом на 26.11.2024 складає 8900 (вісім тисяч дев`ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1400,00 гривень - сума заборгованості за відсотками, штраф у розмірі 2500,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Токмацьким МРВ УМВС України в Запорізькій області від 08.12.2005, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, ЄДРПОУ 43170298), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень, 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/з посиланням на номер справи.
Повний текст судового рішення складено 28 серпня 2025 року.
Суддя:О.О. Романько
Судебное решение № 129805552, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) было принято 28.08.2025. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 335/4368/25. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: