Постановление суда № 129794700, 28.08.2025, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,

адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,

тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

28.08.2025 м. Полтава Справа № 917/1090/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., розглянувши клопотання Приватного підприємства "Буринське" про стягнення судових витрат по справі № 917/1090/25

за позовною заявою Приватного підприємства "Буринське", код ЄДРПОУ 41103848; вул. Центральна, 1, с. Калинівка, Березанська ТГ, Миколаївський район, Миколаївська область, 57440

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пирятинський сирзавод", код ЄДРПОУ 00446865; вул. Сумська, 1, м. Пирятин, Лубенський район, Полтавська область, 37000

про стягнення 2 760 654,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 суд закрив провадження у справі № 917/1090/25 за відсутності предмету спору та повернув Приватному підприємству "Буринське" з державного бюджету 33 127,86 грн судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції від 16.06.2025 № 798.

Після постановлення судом вказаної ухвали від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 80 000 грн (вх. № 9862).

Ухвалою від 31.07.2025 суд прийняв до розгляду зазначене клопотання позивача без повідомлення учасників справи та встановив відповідачу строк 10 календарних днів з моменту отримання ухвали для викладення своєї позиції щодо поданого клопотання позивача та заявленого розміру судових витрат.

Відповідач отримав зазначену ухвалу в електронному вигляді 01.08.25 о 16:22 год., що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

У встановлений судом строк відповідач через систему "Електронний суд" подав заяву про зменшення судових витрат (вх. № 10400 від 07.08.2025), у якій просить суд відмовити позивачу у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 80 000 грн, посилаючись на те, що на момент усунення позивачем недоліків позовної заяви та відкриття судом провадження у справі у відповідача була відсутня заборгованість перед позивачем, тобто був відсутній предмет спору і позивач знав про це.

У зв`язку із перебуванням судді Байдуж Ю. С. у відпустці, ухвала щодо вирішення клопотання позивача про стягнення судових витрат постановляється в перший робочий день судді після закінчення відпустки.

При вирішенні клопотання позивача про розподіл його витрат на професійну правничу допомогу суд керується таким:

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є основною засадою (принципами) господарського судочинства.

Проте, реалізація цієї засади має відбуватися у спосіб встановлений процесуальним законом, у разі наявності такого.

Так, відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові КГС ВС від 20.03.2025 у справі № 910/10548/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125983323), закриваючи провадження у справі або залишаючи позов без розгляду, суд у питанні розподілу судових витрат має керуватися нормами ст. 130 ГПК України з урахуванням особливостей процесуальної поведінки позивача, яка у подальшому призвела, зокрема, до закриття провадження у справі (звернення у порядку господарського судочинства з позовом, що не підлягає розгляду в такому порядку, подання позову за відсутності його предмета, наявність судового рішення між тими ж сторонами з того ж предмета спору, розгляд аналогічного спору іншим судом тощо).

Законодавець у згаданій статті Кодексу передбачив способи та особливості розподілу судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи, укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, відмови позивача від позову, якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Частиною 5 ст. 130 ГПК України передбачено, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже, зазначена норма надає лише відповідачу право вимагати компенсації здійснених у справі витрат та лише у випадку необґрунтованості дій позивача. Натомість права позивача на заявлення вимог про компенсацію здійснених витрат на професійну правничу допомогу в разі закриття провадження у справі за відсутності предмета спору цією нормою не передбачено.

Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2025 суд закрив провадження у справі № 917/1090/25 саме через відсутність предмету спору у зв`язку з тим, що в період з дати подання позивачем позову до суду 02.06.2025 по дату постановлення судом ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі 19.06.2025 відповідач сплатив у повному обсязі заборгованість, стягнення якої було предметом позову. При цьому, останній платіж на суму 300 000 грн був здійснений відповідачем 13.06.2025. Тобто, на момент подання позивачем заяви на усунення недоліків позовної заяви від 16.06.2025 (вх. № 8054 від 17.06.2025) та відкриття судом провадження у даній справі 19.06.2025 позивач був обізнаний з відсутністю предмету позову, проте не відреагував належним чином.

Таким чином, враховуючи зазначене, у даному випадку відсутні процесуальні підстави для компенсації здійснених позивачем у справі витрат на професійну правничу допомогу. У зв`язку з цим, судом не досліджуються надані позивачем докази понесення таких витрат, а також аргументи відповідача щодо неспівмірності таких витрат.

За наведених обставин та у відповідності до статей 123, 126, 130, 232-235 України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного підприємства "Буринське" про стягнення судових витрат з надання правничої допомоги по справі № 917/1090/25.

2. Ухвалу надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає оскарженню згідно ст. 255 ГПК України в порядку та у строки встановлені ст. 256, 257 ГПК України.

СУДДЯЮлія БАЙДУЖ