Решение № 129787615, 26.08.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 500/3002/25

РІШЕННЯ

іменем України

26 серпня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення ОСОБА_1 з 26 березня 2025 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці таких періодів: половини строку навчання за денною формою у Львівському Національному університеті імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство» з 01 вересня 1997 року по 22 червня 2002 року, що становить 2 роки 5 місяців 11 днів; періоду роботи на посадах помічника прокурора Тернопільського району та помічника прокурора міста Тернополя із 03 липня 2002 року по 13 травня 2008 року, що становить 5 років 9 місяців 11 днів, та розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці такі періоди: половину строку навчання за денною формою у Львівському Національному університеті імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство» з 01 вересня 1997 року по 22 червня 2002 року, що становить 2 роки 5 місяців 11 днів; періоди роботи на посадах помічника прокурора Тернопільського району помічника прокурора міста Тернополя із 03 липня 2002 року по 13 травня 2008 року, що становить 5 років 9 місяців 11 днів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26 березня 2025 року виходячи із 60% грошового забезпечення судді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому протиправно не зараховано до суддівського стажу половину строку навчання за денною формою у Львівському Національному університеті імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство» з 01 вересня 1997 року по 22 червня 2002 року, що становить 2 роки 5 місяців 11 днів; періоди роботи на посадах помічника прокурора Тернопільського району помічника прокурора міста Тернополя із 03 липня 2002 року по 13 травня 2008 року, що становить 5 років 9 місяців 11 днів, внаслідок чого звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.07.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні правові підстави для зарахування позивачу до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половини строку навчання за денною формою у Львівському Національному університеті імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство» з 01 вересня 1997 року по 22 червня 2002 року, що становить 2 роки 5 місяців 11 днів,; періоду роботи на посадах помічника прокурора Тернопільського району та помічника прокурора міста Тернополя із 03 липня 2002 року по 13 травня 2008 року, що становить 5 років 9 місяців 11 днів та здійснення перерахунку та виплати позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26 березня 2025 року виходячи із 60% грошового забезпечення судді.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , Указом Президента України від 15.04.2008 №362/2008 призначений у межах п`ятирічного строку на посаду судді Тернопільського окружного адміністративного суду.

Постановою Верховної ради України від 18.04.2013 № 208-VIII обраний на посаду судді цього суду безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя №610/0/15-25 від 25.03.2025 позивача звільнено з посади судді Тернопільського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Наказом голови Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позивача відраховано із штату суду.

Згідно рішення Вищої ради правосуддя №610/0/15-25 від 25.03.2025 стаж роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового тримання, складає 25 років 2 місяці 2 дні, з яких:

- період роботи безпосередньо на посаді судді із дати призначення на посаду (з 15 квітня 2008 року) до дати ухвалення Вищою радою правосуддя цього рішення - 16 років 11 місяців 10 днів;

- періоди роботи на посадах помічника прокурора в органах прокуратури - 5 років 9 місяців 11 днів;

- половина строку навчання за денною формою, у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців 11 днів.

Рішенням (розпорядженням) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №191950029447 від 22.04.2025 позивачу призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Вказаним рішенням відповідачем був розрахований стаж судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зі стажу роботи позивача на посаді судді 16 років 10 місяців 18 днів, та визначено загальний процент грошового утримання (пенсії), що складає розрахункову величину в 50 відсотків.

Згідно протоколу призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці для розрахунку розміру останнього органом Пенсійного фонду врахований стаж роботи позивача суддею 16 років 10 місяців 18 днів. Відповідно, розмір довічного грошового утримання позивача визначений як 50 % його суддівської винагороди.

Позивач 01.05.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з листом щодо пояснення причин не зарахування йому стажу роботи на посадах в органах прокуратури - 5 років 9 місяців 11 днів та половину строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 5 місяців 11 днів до стажу судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці.

Листом від 15.05.2025 №3433-3312/0-02/8-1900/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивача повідомило, про те, що позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до заяви від 14.04.2025. Суддівська винагорода визначається відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів". Статтею 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. З огляду на положення статті 116 зазначеного Закону, стаж роботи судді, що визначений відповідно до статті 137 Закону, дає право судді подати заяву про відставку. Застосування норм статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» при обчисленні збільшення відсотка грошового утримання суддів у відставці не передбачено. Таким чином, відсоток для розрахунку щомісячного довідного грошового утримання визначено за нормами статті 142 Закону № 1402 відповідно до наявного стажу роботи на посаді судді, який становить 16 р. 10 міс. 18 дн. (станом на 31.03.2025), та встановлено у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди. При розгляді заяви від 14.04.2025 за принципом екстериторіальності датою призначення довічного грошового утримання визначено 26.03.2025. Відповідно до чинного законодавства щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня, наступного за днем звільнення судді з посади у відставку або звільнення/припинення повноважень судді Конституційного Суду України, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного грошового утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня звільнення судді з посади. Враховуючи записи трудової книжки (запис про звільнення №15), розрахунок стажу на посаді судді від 14.04.2025 № 02-05/3000/25, довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.04.2025 №03-37/2576/25 ОСОБА_1 має право на призначення щомісячного довічного грошового утримання з 01.04.2025 року. Відтак, головним управлінням 06.05.2025 направлено листа до територіальних управлінь, якими прийняте рішення №191950029447 від 22.04.2025 про призначення щомісячного довічного грошового утримання для перегляду дати призначення щомісячного довічного грошового утримання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.

Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

У статті 126 Конституції України зазначено, що підставою для звільнення судді є, зокрема, подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів (далі Закон №1402-VIII).

Відповідно до пункту 25 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною першою статті 116 Закону №1402-VIIІ передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Статтею 137 Закону №1402-VIIІ визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу. До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом 4 пункту 34 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

У свою чергу у відповідності до пункту11 Перехідних положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Так, до набрання чинності Законом «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів».

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Після втрати чинності статтею 1 вказаного Указу Президента України питання зарахування в стаж роботи судді інших періодів діяльності було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 (865-2005-п) «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби».

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№ 865-2005-п) втратила чинність 01.01.2012.

Таким чином, законодавством, яке діяло до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, календарний період проходження строкової військової служби, час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, а також час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях.

Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/4458/17, від 05.12.2019 у справі №592/2737/17, від 31.03.2021 у справі №235/7316/16-а, від 13.02.2020 у справі №592/5433/17, від 12.05.2020 у справі №303/1504/17-а.

Судом встановлено, що відповідачем до стажу роботи позивача на посаді судді зараховано виключно періоди роботи суддею.

Разом з тим, трудова книжка позивача містить запис про навчання позивача з 01 вересня 1997 року по 22 червня 2002 року за денною формою у Львівському Національному університеті імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство». Вказане також вбачається з копії диплому ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 22.06.2002.

Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить понад 16 рік (тобто дотримується умова не менше 10 років), то до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, враховується половина строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі.

Що стосується зарахування періоду роботи позивача в органах прокуратури до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , дата заповнення 03.07.2002, наявні такі відомості про роботу позивача в прокуратурі з 03.07.2002 по 13.05.2008 на посадах помічника прокурора Тернопільського району та помічника прокурора міста Тернополя.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача не зараховано вказаний вище період до стажу роботи на посаді судді.

Як вже було зазначено, Закон №2862-ХІІ передбачав зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, час роботи на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Станом на час роботи позивача в органах прокуратури діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, відповідно до статті 56 якого, під поняттям «прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 461, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 501, частині п`ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Таким чином, час роботи на посадах помічника прокурора підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №242/1890/17 та підтримана Верховним Судом у постанові від 07.09.2020 у справі №426/14458/16.

Отже, періоди роботи позивача на посаді помічника прокурора підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, судом встановлено, що половина строку навчання за денною формою у Львівському Національному університеті імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство» з 01 вересня 1997 року по 22 червня 2002 року та роботи на посадах помічника прокурора Тернопільського району та помічника прокурора міста Тернополя із 03 липня 2002 року по 13 травня 2008 року, повинні зараховуватися до стажу роботи позивача на посаді судді.

Однак, ГУ ПФУ в Тернопільській області при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 26.03.2025 безпідставно не зараховано вказані вище періоди до стажу роботи на посаді судді.

При визначенні періодів трудової діяльності, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді, відповідачем не враховано положення абзацу 4 пункту 34 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ, яким регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Позивач був призначений (обраний) на посаду до набрання чинності Законом №1402-VIIІ, а тому норми Закону №1402-VIIІ, щодо порядку обчислення стажу роботи на посаді судді до позивача застосовуватись не можуть.

Не зарахування певних періодів до стажу роботи на посаді судді позивача у випадку спірних правовідносин свідчить про протиправність дій органу Пенсійного фонду в частині невиконання покладених на нього обов`язків щодо правомірного та обґрунтованого визначення стажу роботи на посаді судді, який впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідач на вказану обставину уваги не звернув, а відтак, невірно обчислив стаж роботи позивача на посаді судді, що призвело до невірного визначення позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується судді у відставці.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до стажу на посаді судді, який дає право на відставку, та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, вищевказаних періодів роботи та навчання; зобов`язання зарахувати до стажу позивача на посаді судді, який дає право на відставку й призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половини строку навчання за денною формою у Львівському Національному університеті імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство» з 01 вересня 1997 року по 22 червня 2002 року та роботи на посадах помічника прокурора Тернопільського району та помічника прокурора міста Тернополя із 03 липня 2002 року по 13 травня 2008 року.

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26 березня 2025 року виходячи із 60% грошового забезпечення судді, то суд звертає увагу на те, що відповідач не визнавав право позивача на зарахування до стажу роботи певних періодів роботи позивача, у зв`язку з чим нарахування грошового утримання з врахуванням більшого стажу не проводив.

За наведених обставин, спору між позивачем та відповідачем, з приводу порядку нарахування грошового утримання позивачу (в тому числі його розміру) при більшому стажі роботи немає, спір виник саме через незарахування окремих періодів роботи позивача до спеціального стажу. Відтак вимога про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26 березня 2025 року виходячи із 60% грошового забезпечення судді, який працює на відповідній посаді, є передчасною.

Враховуючи те, що визначення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці буде проводитись під час відповідного перерахунку на виконання цього рішення суду, в задоволенні позовних вимог, що стосуються визначення розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці, а саме - 60% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, необхідно відмовити у зв`язку з їх передчасністю. При цьому обчислення (розрахунок) спеціального стажу є повноваженням органів Пенсійного фонду, а відтак суд не уповноважений здійснювати такий розрахунок.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не зарахування до стажу ОСОБА_1 на посаді судді, який дає право на відставку, та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання за денною формою у Львівському Національному університеті імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство» з 01 вересня 1997 року по 22 червня 2002 року та роботи на посадах помічника прокурора Тернопільського району та помічника прокурора міста Тернополя із 03 липня 2002 року по 13 травня 2008 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання за денною формою у Львівському Національному університеті імені І. Франка за спеціальністю «Правознавство» з 01 вересня 1997 року по 22 червня 2002 року та роботи на посадах помічника прокурора Тернопільського району та помічника прокурора міста Тернополя із 03 липня 2002 року по 13 травня 2008 року та провести з 26.03.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001 , код ЄДРПОУ - 14035769)

Головуючий суддя І.І. Тарновецький