Постановление суда № 129784552, 25.08.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

25 серпня 2025 року Справа №200/7954/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши в письмовому провадженні звіт відповідача про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, що залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2025 року, суд задовольнив частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у розрахунку його пенсії за двоскладовою формулою, відповідно до ст.ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 листопада 2024 року (реєстраційний вхідний номер № ВЕБ-26002-Ф-С-24-177663 від 05.11.2024) з урахуванням абз. 1 та абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», частин першої та другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог, - відмовив.

Позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю, відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвалою від 18 липня 2025 року суд задовольнив заяву позивача про встановлення судового контролю по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Встановив судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року по справі № 200/7954/24. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у 30-ти денний строк з дня отримання ухвали суду подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 03 лютого 2025 року по справі № 200/7954/24.

У встановлений судом строк від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов звіт про виконання рішення суду. Зі змісту вказаного звіту вбачається, що Управлінням виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року по справі № 200/7954/24 в межах резолютивної частини. Рішенням відповідача № 262840005724 від 20 серпня 2025 року, повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 05 листопада 2024 року з урахуванням абз. 1 та абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», частин першої та другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду та здійснено перерахунок пенсії. Розмір пенсії ОСОБА_1 від 09.07.2025 року становить 4 381, 96 грн. Заборгованість після виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року по справі № 200/7954/24 - відсутня. Враховуючи вищевикладене, відповідач просив прийняти звіт.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Таким чином, визнання факту виконання чи невиконання судового рішення можливе лише в результаті розгляду судом, який встановлював судовий контроль, звіту суб`єкта владних повноважень про виконання вказаного рішення суду.

На переконання суду, рішення від 03 лютого 2025 року по справі № 200/7954/24 виконано відповідачем в межах власної компетенції, що підтверджується рішенням № 262840005724 від 20 серпня 2025 року.

Отже, вжиті відповідачем заходи щодо виконання рішення суду свідчать про вчинення відповідачем всіх необхідних дій, направлених на його виконання, а тому суд приймає звіт відповідача про виконання вказаного рішення суду.

Разом з тим, позивачем до суду надано заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду № 200/7954/24 від 03.02.2025. У своїй заяві ОСОБА_1 стверджує, що в результаті перерахунку пенсії за двоскладовою формулою (рішення № 262840005724 від 21.08.2025), її розмір зменшився до 4 381, 96 грн з 09.07.2025. Позивач вважає, що суд зобов`язав відповідача лише переглянути його заяву, а не зменшувати розмір пенсії, який раніше становив 13 037,29 грн з 01.03.2024. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 262840005724 від 21.08.2025 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 09.07.2025.

Так, ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Враховуючи, що заява позивача відповідає встановленим вимогам та її подано в строк, що визначений ч.4 ст. 383 КАС України, на підставі ч. 5 ст. 383 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 листопада 2024 року (реєстраційний вхідний номер № ВЕБ-26002-Ф-С-24-177663 від 05.11.2024) з урахуванням абз. 1 та абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», частин першої та другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . У вказаному рішенні зазначено, що розмір пенсії ОСОБА_1 від 09.07.2025 року становить 4 381, 96 грн.

Водночас, як вбачається з витягу по пенсійній справі позивача, розмір його пенсії до перерахунку на підставі рішення суду від 03 лютого 2025 року становив 13 037, 29 грн.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що внаслідок перерахунку пенсії розмір пенсії ОСОБА_1 зменшився.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, п. 4 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону № 1058-IV) визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Суд акцентує увагу, що відповідно до положень Рекомендації Комітету Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межахзакону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.

Так, обрахунок, розрахунок та призначення пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

У зв`язку з викладеним, враховуючи відсутність у суду повноважень щодо розрахунку пенсії, судом у рішенні суду і було саме зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 листопада 2024 року. При цьому, суд не зобов`язував пенсійний орган перераховувати пенсію.

На переконання суду, відповідач реалізуючи свої дискреційні повноваження та приймаючи рішення № 262840005724 від 20 серпня 2025 року, яким зменшено розмір пенсії ОСОБА_1 майже в 3 рази, порушив приписи п. 4 розділу XV Закону № 1058-IV.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 262840005724 від 20 серпня 2025 року, що прийнято на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року по справі № 200/7954/24.

Суд зауважує, що згідно зі статтею 383 КАС України, якщо заява позивача про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача є обґрунтованою і підлягає задоволенню, суд виносить ухвалу відповідно до статті 249 КАС України.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі № 200/7954/24 від 03.02.2025 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд роз`яснює, що відповідачем порушено приписи п.4 розділу XV Закону № 1058-IV, адже після проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 зменшився. При цьому, суд наголошує, що рішенням суду по справі № 200/7954/24 від 03.02.2025 суд не зобов`язував пенсійний орган проводити перерахунок пенсії позивача, який призведе до зменшення розміру пенсії.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 294, 382, 383 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі № 200/7954/24 від 03.02.2025, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 262840005724 від 20 серпня 2025 року, що прийнято на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року по справі № 200/7954/24.

Зобов`язати відповідача протягом одного місяця з дня отримання ухвали суду письмово повідомити про усунення порушень, пов`язаних зі зменшенням розміру пенсії позивача.

Повний текст ухвали складено 25 серпня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Голуб В.А.